79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"21" жовтня 2025 р. Справа №909/679/24 (20/175)
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Судді Кравчук Н.М.,
Зварич О.В.
Секретар судового засідання: Фарина Х.І.
представники сторін:
від скаржника: Боднар Р.В.;
від ТзОВ “КОСТАНЗА»: Грушко О.О.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради б/н від 15.07.2025 (вх. №01-05/2211/25 від 16.07.2025)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2025
про заміну сторони виконавчого провадження
у справі №909/679/24(20/175) (суддя Максимів Т.В.)
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль"
до відповідача Комунального підприємства "Водотеплосервіс"
про стягнення заборгованості в сумі 10 897 560,40 грн
Короткий зміст вимог заяви і ухвали суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2011 у справі №20/175 (суддя Кобецька С. М.) стягнуто з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" 10 897 560,40 грн - заборгованості, 25 500,00 грн - державного мита, 236,00 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання вказаного рішення видано наказ № 286 від 18.02.2011.
28.03.2017 суд постановив замінити стягувача - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль", у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 286 від 18.02.2011 його правонаступником - Державним підприємством "Калуська теплоелектроцентраль-Нова".
Наказ Господарського суду Івано-Франківської області № 286 від 18.02.2011 перебуває на примусовому виконанні у Калуському відділі державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (АСВП № 24983766).
28.05.2025 Господарський суд Івано-Франківської області постановив замінити стягувача у виконавчому провадженні у справі № 20/175 - Державне підприємство "Калуська теплоелектроцентраль-Нова" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Костанза".
06.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" надійшла заява вх.№5043/25 про заміну боржника у виконавчому провадженні у справі № 20/175 Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради на Комунальне підприємство "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради. Заява мотивована тим, що згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2024 у справі № 909/786/23 здійснено заміну боржника КП "Водотеплосервіс" на КП "Калуська енергетична компанія". Ухвалу залишено без змін згідно з постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 та постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.02.2025.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2025 у справі №909/679/24(20/175) частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" про заміну сторони виконавчого провадження вх. № 5043/25 від 04.06.2025. Замінено боржника - Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради у виконавчому провадженні № 24983766 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 286 від 18 лютого 2011 року в частині стягнення 10 897560,40 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію на його правонаступника - Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради. Відмовлено у задоволенні заяви про заміну боржника - Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради на його правонаступника - Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради у виконавчому провадженні № 24983766 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №286 від 18 лютого 2011 року в частині стягнення 25 500,00 грн - державного мита та 236,00 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвала мотивована тим, що Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради приймаючи відповідно до рішення Калуської міської ради від 29.07.2021 № 653 майно Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради фактично почало здійснювати господарську діяльність замість останнього, а тому мало бути обізнане про його діяльність та фінансовий стан, а також про можливість виконання його боргових зобов'язань, оскільки з моменту передачі такого майна КП "Водотеплосервіс" позбавлене такої можливості. В свою чергу Калуська міська рада як засновник обох підприємств та власник переданого майна приймаючи рішення про передачу майна завуальовано вжила певних зусиль, які фактично роблять неможливим виконання КП "Водотеплосервіс" своїх зобов'язань щодо виконання судових рішень, які набрали законної сили, що суперечить вимогам законодавства та є неприпустимим.
У зв'язку із наведеним місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для здійснення заміни сторони (боржника) - Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради у виконавчому провадженні на його правонаступника - Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради в частині стягнення 10 897 560 грн. 40 коп. - заборгованості за спожиту теплову енергію, оскільки вважає, що теплова енергія є однією із форм енергії, яка перетворена внаслідок використання енергоносіїв, а саме речовин або явищ, які можуть бути спожиті для отримання такої енергії та використана для виконання роботи, нагрівання або керування процесами.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 16.07.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області про заміну сторони КП "Водотеплосервіс" - боржника на КП "Калуська енергетична Компанія" у виконавчому провадженні № 24983766 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 286 від 18 лютого 2011 року.
Зазначає, що КП «Водотеплосервіс» продовжуючи існувати, маючи відкриті рахунки, на які досі надходять кошти споживачів в якості погашення заборгованості за комунальні послуги, фактично має передати свою кредиторську заборгованість КП «Калуська енергетична Компанія», що жодним чином останньому не компенсується за рахунок оплат споживачів, так як дебіторська заборгованість згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про теплопостачання» не може передаватися, що не є співмірним та покладає на останнього, як підприємства, яке згідно з Наказом голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації Світлани Онищук №61 від 22.02.2024 року є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, великий тягар щодо сплати заборгованості.
Також, вказує, що зобов?язання у цій справі не відносяться до тих зобов'язань, до яких на підставі ч.3 ст.22 Закону України "Про теплопостачання" може бути застосоване правонаступництво, оскільки теплова енергія не є енергоносієм у розумінні цього Закону.
07.08.2025 від ТзОВ "Костанза" надійшов відзив б/н від 06.08.2025 (вх. №01-04/6061/25) на апеляційну скаргу в якому товариство зазначає, що аргументи апелянта були спростовані у Постанові Верховного суду від 26 лютого 2025 року у справі № 909/786/23, а саме: «Верховний Суд не бере до уваги доводи скаржника про те, що КП "Калуська енергетична компанія" не визначена у рішеннях Калуської міської ради № 3319 від 30 липня 2020 року, № 800 від 13 вересня 2021 року, № 801 від 13 вересня 2021 року правонаступником КП «Водотеплосервіс», оскільки правонаступництво КП "Калуська енергетична компанія" у цій справі визначається в силу вимог спеціального закону, зокрема відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про теплопостачання».
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Кравчук Н.М. та Зварич О.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради б/н від 15.07.2025 (вх. №01-05/2211/25 від 16.07.2025) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2025 у справі №909/679/24(20/175).
Ухвалою суду від 08.08.2025 призначено розгляд справи на 23.09.2025.
Ухвалою суду від 23.09.2025 відкладено розгляд справи на 21.10.2025.
В судовому засіданні 21.10.2025 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Представник ТзОВ “КОСТАНЗА» заперечив щодо доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Відповідно до приписів статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
За змістом статті 52 Господарського процесуального кодексу України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу (подібний висновок Верховного Суду викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 34/425).
Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Правонаступництво полягає у переході прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого з відповідною відмовою від тих же вимог до суб'єкта від якого такі права і обов'язки переходять.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
Отже, правонаступництвом є перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого.
Як на підставу здійснення правонаступництва у цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Костанза" у заяві про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні його правонаступником послалося на частину третю статті 22 Закону України "Про теплопостачання".
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" у разі, якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).
Отже, зазначена норма права передбачає особливий вид правонаступництва, за борговими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, новим суб'єктом господарювання, який одержав таке майно в користування. Однією з умов цього виду правонаступництва є надання в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісного майнового комплексу (індивідуально визначеного майна) саме з вироблення теплової енергії. При цьому, вагомим є визначення конкретних видів зобов'язань суб'єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, якими є саме зобов'язання з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання.
Господарським судом встановлено, що постановою від 26.02.2025 у справі №909/786/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив: ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2024 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2024 року у справі № 909/786/23 про заміну сторони (боржника Комунального підприємства "Водотеплосервіс") у виконавчому провадженні його правонаступником Комунальне підприємство "Калуська енергетична компанія" залишити без змін та встановив, що: заявник як на підставу здійснення правонаступництва у цій справі посилався на частину третю статті 22 Закону України "Про теплопостачання", відповідно до якої у разі, якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним) та зазначив, що вказана норма права передбачає особливий вид правонаступництва, за борговими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, новим суб'єктом господарювання, який одержав таке майно в користування. Однією з умов цього виду правонаступництва є надання в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісного майнового комплексу (індивідуально визначеного майна) саме з вироблення теплової енергії. При цьому, вагомим є визначення конкретних видів зобов'язань суб'єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, якими є саме зобов'язання з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання.
29 липня 2021 року Калуська міська рада ухвалила рішення № 653 "Про передачу комунального майна КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради", відповідно до якого вирішила: Комунальному підприємству "Водотеплосервіс" Калуської міської ради передати Комунальному підприємству "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради майно згідно з додатком; закріпити на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради майно, визначене в пункті 1 цього рішення. У переліку комунального майна, що вилучається з господарського відання Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради та передається в господарське відання Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради, наведеному у додатку до рішення міської ради № 653 від 29 липня 2021 року, зазначено, в тому числі, теплові мережі, будівлі теплового розподільчого пункту, обладнання теплового розподільчого пункту, що, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, є індивідуально визначеним майном та є комунальною власністю.
Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності, як Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради, так і Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради, є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, код КВЕД 35.30. Отже, Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради та Комунальне підприємство "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради є теплопостачальними організаціями в розумінні Закону України "Про теплопостачання" та на них поширюється його дія.
Також, Верховний Суд зазначив, що Калуська міська рада, приймаючи рішення про вилучення комунального майна (об'єкта централізованого теплопостачання) у одного комунального підприємства (відповідача у цій справі) та передачу цього майна іншому комунальному підприємству, фактично унеможливила господарську діяльність відповідача і оплату боргів, здійснила розпорядження цим майном і таке розпорядження майном відповідно до вимог частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" тягне за собою правонаступництво нового балансоутримувача КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської за зобов'язаннями попереднього балансоутримувача цього майна (КП "Водотеплосервіс" Калуської міської ради).
Відтак, Верховний Суд дійшов до висновку про поширення частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" на спірні правовідносини у цій справі в частині здійснення процесуального правонаступництва боржника у виконавчому провадженні.
Згідно зі статтею 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до частини третьої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в даному випадку обставини встановлені в рішеннях суду у справі №909/786/23 відповідно до ст. 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню та для даної справи мають преюдиційне значення, у тому числі щодо застосування ч.3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", оскільки стосуються боржника Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради, якого стягувач просить замінити у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №286 від 18.02.2011 у справі, що розглядається.
Окрім цього, як правомірно звернув увагу місцевий господарський суд, що Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради приймаючи відповідно до рішення Калуської міської ради від 29.07.2021 № 653 майно Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради фактично почало здійснювати господарську діяльність замість останнього, а тому мало бути обізнане про його діяльність та фінансовий стан, а також про можливість виконання його боргових зобов'язань, оскільки з моменту передачі такого майна КП "Водотеплосервіс" позбавлене такої можливості.
В свою чергу Калуська міська рада як засновник обох підприємств та власник переданого майна приймаючи рішення про передачу майна завуальовано вжила певних зусиль, які фактично роблять неможливим виконання КП "Водотеплосервіс" своїх зобов'язань щодо виконання судових рішень, які набрали законної сили, що суперечить вимогам законодавства та є неприпустимим.
Також, відповідно до рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2011 у цій справі, суд задовольнив позов та стягнув з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" на користь Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль" заборгованість, яка виникла з договору купівлі-продажу теплової енергії №44/6-80 від 24.12.2010 в сумі 10 897 560 грн 40 коп. за отриману теплову енергію.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для здійснення заміни сторони (боржника) - Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради у виконавчому провадженні на його правонаступника - Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради в частині стягнення 10 897 560 грн. 40 коп. - заборгованості за спожиту теплову енергію, в зв'язку з чим ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2025 у справі №909/679/24(20/175) в частині заміни боржника - Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради у виконавчому провадженні № 24983766 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 286 від 18 лютого 2011 року в частині стягнення 10 897560,40 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію на його правонаступника - Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради належить залишити без змін.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2025 у справі №909/679/24(20/175) в частині заміни боржника - Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради у виконавчому провадженні № 24983766 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 286 від 18 лютого 2011 року в частині стягнення 10 897560,40 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію на його правонаступника - Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для її скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради б/н від 15.07.2025 (вх. №01-05/2211/25 від 16.07.2025) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2025 у справі №909/679/24(20/175) в частині заміни боржника - Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради у виконавчому провадженні № 24983766 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 286 від 18 лютого 2011 року в частині стягнення 10 897560,40 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію на його правонаступника - Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради - залишити без змін.
3. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 05.11.2025.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Зварич О.В.,
Кравчук Н.М.