Справа № 636/7246/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/2296/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч. 1 ст. 115 КК України
03 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова матеріали за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 22 жовтня 2025 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221100001213 від 31.05.2025 за частиною 1 статті 115 КК України,
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 22 жовтня 2025 року клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 задоволено та продовжено обвинуваченому строк тримання під вартою до 20.12.2025, без визначення розміру застави, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 - відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду від 22.10.2025 скасувати, постановити нову, якою змінити обвинуваченому запобіжний захід із тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобвоого домашнього арешту.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник обвинуваченого посилається на те, що ОСОБА_7 одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, є військовослужбовцем ЗСУ, має місце реєстрації та місце проживання, раніше не був судимим. Зауважує, що підзахисний має позитивну характеристику з боку рідних та військового командування, жодних спроб щодо переховування від органів досудового розслідування чи суду, не вчиняв. Ризики, на які посилається прокурор, не мотивовані.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Перевіряючи обгрунтованість ухвали суду про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, апеляційний суд виходить з наступного.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , суд першої інстанції, враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, покарання, що може загрожувати обвинуваченому, у випадку визнання його винуватим, дійшов обгрунтованого висновку, що ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України продовжують існувати, у зв'язку із чим, застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнє для запобігання вказаним ризикам, з чим погоджується колегія суддів.
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, яке є особливо тяжким злочином.
При цьому, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). При цьому, серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників провадження, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
Крім того, справа на теперішній час перебуває на стадії підготовчого провадження, потерпіла та свідки ще не були допитані судом безпосередньо, відповідно до положень статті 23 КПК України. У судовому засіданні 22.10.2025 судом першої інстанції вирішено питання щодо продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, у судовому засіданні оголошено перерву до 06.11.2025 для вирішення інших питань підготовчого провадження. Захисник звертає увагу на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, родини, неповнолітньої дитини на утриманні, позитивних характеристик. Разом з тим, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, просили його задовольнити, та заперечували проти задоволення клопотання сторони захисту. З урахуванням встановлених обставин, тяжкості інкримінованого ОСОБА_7 злочину, позиції потерпілої, висновки суду першої інстанції щодо продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, є небезпідставними, а доводи захисника їх не спростовують.
Оцінюючи сукупність обставин, а саме зміст пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення у тому, що останній, будучи у стані алкогольного сп'яніння взяв автоматичну трофейну зброю, зайшов всередину трейлера та здійснив близько 30 пострілів у напрямку ОСОБА_8 , спричинивши останньому вогнепальні поранення, від яких ОСОБА_8 помер на місці, стадію судового розгляду, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу. Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
У зв'язку із наведеним, порушень кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі захисника доводи, колегія суддів не вбачає достатніми для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись статтями 177, 178, 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 22 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до статті 424 КПК України.
Головуючий:
Судді: