Справа № 392/1140/25
Провадження № 3/392/587/25
09 жовтня 2025 року м. Мала Виска
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Назаренко К. П., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 352559 05.06.2025 о 20:12 в м. Мала Виска по вул. Професійна, буд. 55, ОСОБА_2 керував транспортним засобом RENAULT MAGAN р. н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, різке тремтіння пальців рук. Від проходження, в установленому законом порядку, освідування на визначення рівня алкогольного сп'яніння як на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alkotester 6820», так і в найближчому медичному закладі відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений.
ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи у спосіб визначений ст. 277-2 КУпАП.
У судові засідання з'являвся захисник Дудченка - адвокат Багрій В. А. Подав клопотання про закриття провадження з підстав порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Вказав, що ОСОБА_1 свою вину не визнає.
Суддя дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтями 9 та 247 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В ході судового провадження підлягає доведенню, крім іншого, наявність ознак алкогольного сп'яніння, а також вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. Крім того, має бути встановлено факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, якому має передувати роз'яснення прав особи, виявлення та фіксація ознак сп'яніння, а не формальне припущення наявності у особи цих ознак.
Згідно з положеннями "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція 735), огляду на стан сп'яніння підлягають водії, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно п. 3 Розділу Розділу I Інструкції 735, ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Пунктом 1 Розділу II Інструкції 735 передбачено, що за наявності ознак, передбачених п. 3 Розділу Розділу I Інструкції 735, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Окрім цього, відповідно до п. 7 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Як пояснив адвокат Багрій В. А., працівники поліції без будь-якої підозри, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, безпідставно та незаконно запропонували йому пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу ««Drager Alkotester 6820». Так як ОСОБА_1 спиртних напоїв не вживав, та не довіряє алкотестеру, він не погодився продути алкотестер, а запропонував працівникам поліції пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі, а саме в КНП «Маловисківська лікарня». Працівниками поліції було проігноровано дане прохання та складено адміністративні документи з відміткою, що «…огляд не проводився, особа відмовилась від проходження огляду», у яких запропоновано Дудченку поставити підпис. Працівники поліції пояснили, що в разі відмови від підписання протоколу йому його не видадуть. Тому для отримання копії протоколу, він змушений був поставити в ньому свій підпис.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В матеріалах даної справи наявний рапорт інспектора СРПП старшого лейтенанта поліції Панфілова А. В. відповідно до якого вбачається, що по технічним причинам не має можливості долучити до матеріалів справи відеоматеріал. З цього слідує, що відеозапис події, яка відбулась 05.06.2025 по вул. Професійна, 55 в м. Мала Виска з участю ОСОБА_1 відсутній. Крім того, не зрозуміло чи взагалі він проводився під час оформлення адміністративних матеріалів по даній справі, так як в протоколі не зазначено, що долучається диск або інший електронний носій з записом даної події. Суддя зазначає, що, за відсутності двох свідків, поліція зобов'язана зафіксувати процес огляду на стан сп'яніння, тож відеозапис є важливим елементом цього процесу. Його відсутність може свідчити про грубе процесуальне порушення з боку поліції. Встановити наявність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, які були вказані у протоколі, дати оцінку обстановці та фактам події, уникнути суб'єктивного трактування без перегляду відеозапису, суддя не вбачає за можливе, власне через відсутність відеозапису. Таким чином, працівником поліції не було надано жодної можливості у судовому засіданні встановити ознаки, які було зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Норма закону прямо зазначає на процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння після встановлення ознак сп'яніння. При цьому, огляд на стан сп'яніння, який проводиться з порушенням процедури проходження огляду, не може вважатись як належний та допустимий доказ. У зв'язку із чим, суддя вважає, що уповноваженими особами було порушено Інструкції та правові норми КУпАП у частині проходження огляду водієм на стан сп'яніння та встановлення такого стану працівниками поліції.
Таким чином, уповноважений працівник поліції при оформленні матеріалу про вчинення адміністративного правопорушення не долучив до протоколу про адміністративне правопорушення жодного доказу на підтвердження обставин, зазначених у протоколі.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП без його належного правового аналізу, без дослідження допустимих доказів, одним з яких є відеозапис працівників поліції, оскільки за своєю правовою природою протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який міститься у постанові від 10.05.2018 у справі N 760/9462/16-а.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Також у розумінні правової позиції висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 N 489/4827/16а вбачається, що свідчення службової особи інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, однак, навіть таких при розгляді справи здобуто не було.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суддя не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
При цьому суддя наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Відсутність необхідних відомостей та неявка поліцейського не дозволяє судді всебічно, повно й об'єктивно досліджувати обставини справи і винести постанову щодо притягнення винного до відповідальності у точній відповідності з законом.
Отже, суддею встановлено, що докази вчинення правопорушення не відповідають вищезазначеним положенням нормативних актів, а тому, на переконання судді, є сумнівними та не можуть бути враховані судом на підтвердження наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказане є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23- рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом. При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відсутність або недоведення вини особи виключає склад правопорушення.
Підсумовуючи наведене, враховуючи такі засади провадження як диспозитивність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини особи, суддя дійшов висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст 9, 247, 252, 266, 283, 284, 287 КУпАП
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення та набирає законної сили з моменту закінчення строків на її оскарження, якщо таку не було оскаржено.
Суддя К. П. НАЗАРЕНКО