Справа № 182/5002/25
Провадження № 2/0182/3424/2025
Іменем України
05.11.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання повнолітньої дитини, -
12.08.2025 року представник позивач звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на час навчання повнолітньої дитини.
Свої вимоги мотивує тим, що вона з 21.04.2004 року перебувала у шлюбі з відповідачем, який рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.10.2009 року було розірвано. Від даного шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі судового рішення від 31.01.2014 року з ОСОБА_3 на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі частини від усіх доходів відповідача щомісяця, починаючи з 15.01.2014 року до повноліття дитини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 досяг повноліття, але на даний час він продовжує навчання в Нікопольському факультеті навчально-наукового інституту промислових та бізнес технологій Українського державного університету науки і технологій за спеціальністю «Металургія», форма навчання - денна, бюджетна, період навчання з 01.09.2023 року по 30.06.2026 року. На період навчання він потребує матеріальної допомоги батька. Позивачка зазначає, що їй важко самостійно забезпечити всі потреби дитини, а відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, але в добровільному порядку аліменти не сплачує.
Враховуючи викладене вище, позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на період навчання їх повнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до припинення навчання, тобто до 30.06.2026 року.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 року відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачеві роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву (а.с.28-29).
Позивач та її представник належним чином повідомлялись про розгляд справи в суді, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження на електронну адресу, зазначену в позові. Додаткових заяв або клопотань на адресу суду не направили.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи, шляхом направлення на адресу його реєстрації копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.39), згідно якого пакет документів отриманий 23.09.2025 року матір'ю відповідача. Своїм правом на підготовку відзиву на позовну заяву не скористався. Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленою.
Розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.10). Батьками в свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Подружжя ОСОБА_7 розлучилось в 2009 році, дитина ОСОБА_5 за спільною згодою залишився проживати з матір'ю, що підтверджується рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.10.2009 року (а.с.11). Прізвище ОСОБА_7 позивач змінила на ОСОБА_8 10.10.2020 року при реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 (а.с.16). За рішенням суду з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі частини від усіх видів його доходів щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Свої аліментні зобов'язання відповідач не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 222 492,74 грн (а.с.36-37).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 досяг повноліття. Але він продовжує навчання у Нікопольському факультеті навчально-наукового інституту промислових та бізнес технологій Українського державного університету науки і технологій за спеціальністю «Металургія», форма навчання - денна, бюджетна, період навчання з 01.09.2023 року по 30.06.2026 року, що підтверджується довідкою №25-10-174 від 13.09.2023 року та Довідкою здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (а.с. 14,15).
Свої вимоги позивачка мотивує тим, що їй важко самостійно забезпечити всі потреби дитини, оскільки навчається він на денній формі, а тому не має змоги працювати, тоді як відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина на період навчання.
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчатись після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку який перевищує 18 років, але є меншим за 23 роки; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно з ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 продовжує навчання на денній формі, не має змоги працевлаштуватись та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги батька, суд приходить до висновку, що існують правові підстави для задоволення позову. Крім того, обставин, які б вказували на неможливість відповідача надавати таку допомогу судом не встановлено, ним самим не зазначено, а отже суд погоджується із заявленим позивачкою в позові розміром аліментів. При цьому суд зазначає, що визначення такого розміру аліментів передбачене вимогами чинного законодавства для забезпечення поліпшення майнового становища дитини, а законні права та інтереси відповідача не порушуються та не погіршують його матеріальне становище.
Згідно ч.1 ст. 191 СК України аліменти стягуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Відповідно до п.1.ч.1 ст.430 ЦПК України стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 182, 199, 200 СК України, ст.ст. 10-13,76-81,141,258,263,265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання повнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на період навчання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісяця, починаючи з 12.08.2025 року і до закінчення навчання, а саме до 30.06.2026 року, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
Суддя: О. В. Рунчева