Справа № 182/5014/25
Провадження № 2/0182/3426/2025
Іменем України
05.11.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
12.08.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із даним позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на наступні обставини.
07.10.1995 року позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем. Від даного шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться, мають окремий бюджет. Причиною тому стали різні погляди на сімейне життя, права та обов'язки подружжя. Внаслідок чого сторони втратили почуття довіри, любові та поваги один до одного. Дитина залишилась проживати разом з матір'ю. ОСОБА_1 зазначає, що спільне проживання з відповідачем є неможливим та суперечить її інтересам, а тому на примирення не згодна. За таких обставин вона вважає, що подальше збереження шлюбу є недоцільним і просить його розірвати.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.08.2025 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.9-10).
01.09.2025 року на адресу суду надійшла заява позивачки про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає (а.с.12).
09.10.2025 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти розірвання шлюбу не заперечує (а.с.16).
Розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Як встановлено судом, 07.10.1995 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, зареєстрований виконкомом Червоногригорівської селищної Ради Нікопольського району Дніпропетровської області, актовий запис за № 40 (а.с.3).
Від даного шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Шлюбні стосунки між подружжям фактично припинені. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет, а тому шлюб носить формальний характер. Подружжя втратили почуття любові та поваги один до одного, кожен з них живе своїм окремим життям і власними інтересами, втрачено всі духовні та фізичні зв'язки. Спір щодо визначення місця проживання дитини відсутній. На примирення подружжя не згодні. Таким чином, подальше збереження сім'ї суперечить їх інтересам.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Враховуючи, що шлюб повинен відповідати волевиявленню особи та зважаючи на те, що збереження сім'ї буде суперечити інтересам позивачки, а також на те, що примушення до шлюбу є неприпустимим, суд дійшов висновку, що його необхідно розірвати, задовольнивши тим самим позовні вимоги.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню судові витрати. При цьому, позивачка не наполягала на відшкодуванні судового збору.
Керуючись ст.ст.56,110,112,113,115 СК України, ст.ст. 12,13,18,76,81,141,247,263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 07.10.1995 року виконкомом Червоногригорівської селищної Ради Нікопольського району Дніпропетровської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №40 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_5 », ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
Суддя: О. В. Рунчева