Справа № 182/6822/25
Провадження № 2/0182/4392/2025
Іменем України
05.11.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчева О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства,-
22.10.2025 року до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 із зазначеною вище позовною заявою про визнання батьківства.
Ухвалою суду від 24.10.2025 року позовну заяву було залишено без руху, як подану без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України. Позивачу надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
27.10.2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву про усунення недоліків, якою відповідні недоліки не усунуто, судовий збір у зазначеному розмірі не сплачено. Зі змісту заяви лише вбачається, що позивачка не погоджується із ухвалою суду від 24.10.2025 року.
У відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що позивачка у встановлений судом строк вимоги ухвали суду від 24.10.2025 року не виконала, недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у повній мірі не усунула, за таких обставин, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 року, Де Жуффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України при пред'явленні позовної заяви в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов (заяву), що стосується його цивільних прав і обов'язків.
Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи зазначене, повернення заяви жодним чином не перешкоджає у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви та повторному зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 127, 185, 260-261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя: О. В. Рунчева