Єдиний унікальний номер 205/3669/25
Номер провадження2/205/2675/25
22 вересня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі-Позивач) в системі «Електронний суд» через свого представника звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 24.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 505324-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1 вищевказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 22 000 грн. 00 коп., а позичальник зобов'язалася повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.
Однак, до теперішнього часу боржник не сплатила заборгованість за Договором № 505324-КС-002 про надання кредиту, розрахунок та розмір якої зазначені у розрахунку заборгованості за Договором № 505324-КС-002 позичальника ОСОБА_1 , чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором.
Оскільки відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, порушила умови договору в результаті чого станом на 08.02.2025 року має заборгованість у загальному розмірі 39 597 грн. 89 коп., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 17 521 грн. 01 коп. та суми прострочених платежів по процентах у розмірі 22 075 грн. 88 коп.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за Договором № 505324-КС-002 про надання кредиту від 24.07.2024 року у загальному розмірі 39 597 грн. 89 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подала.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог та просить здійснити розгляд справи за його відсутності, та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Новокодацького районного суді міста Дніпра Бізяєвою Н.О. від 27.05.2025 року вирішено витребувати у АТ «Приватбанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, код ЄДРПОУ 14360570): 1) відомості на підтвердження випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; 2) виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 24.07.2024 року по 08.01.2025 року.
Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя № 1101/0/15-25 від 22.05.2025 року щодо дострокового закінчення відрядження судді Енергодарського міського суду Запорізької області Бізяєвої Надії Олегівни до Новокодацького районного суду міста Дніпра та відрядження судді Енергодарського міського суду Запорізької області Бізяєвої Надії Олегівни до Макарівського районного суду Київської області для здійснення правосуддя строком на 1 (один) рік з 9 червня 2025 року, на підставі розпорядженням керівника апарату Новокодацького районного суду міста Дніпра за № 28 від 10.06.2025 року, вищевказану цивільну справу передано на повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддямивід 10.06.2025 року, вищевказана цивільна справа була передана 11.06.2025 року на розгляд судді Мовчана Дмитра Валентиновича.
Ухвалою судді Новокодацького районного суді міста Дніпра Мовчана Д.В. від 16.06.2025 року вищевказану цивільну справу юуло прийнято до свого провадження.
Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, ніяких заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.
У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, яка належним чином була повідомлена і від якої не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені нею причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 24.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 505324-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1 вищевказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 22 000 грн. 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,50000000 процентів за кожен день користування кредитом.
Згідно п.п. 2.3., 2.7. вказаного Договору сторони узгодили строк дії кредитного договору (строк на який надано кредит): 24 тижні, тобто до 08.01.2025 року.
Оглядом судом паспорту споживчого кредиту, який визначає умови кредитування, розмір процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту, встановлено, що він підписаний відповідачем та уповноваженим представником фінансової установи за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором кредиту виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 22 000 грн. 00 коп. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .
Позивач наголошує, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач допустила прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого за нею, ОСОБА_1 , станом на 08.02.2025 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 39 597 грн. 89 коп., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 17 521 грн. 01 коп. та суми прострочених платежів по процентах у розмірі 22 075 грн. 88 коп.
Оскільки відповідач у добровільному порядку вказану заборгованість не сплачує, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу обумовлену сторонами грошову суму.
За правилами частин другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В даному випадку судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором, надав кредитні кошти у встановленому розмірі шляхом їх перерахування на банківський (картковий) рахунок позивальника, що підтверджується відповідними банківською випискою АТ «Приватбанк» щодо руху коштів по рахунку позичальника за період 24.07.2024 року по 08.01.2025 року, і яка є первинним бухгалтерським документом.
При цьому доказів сплати відповідачем позики у строк та в порядку, що встановлені вказаним кредитним договором матеріали справи не містять.
Тобто в даному випадку Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв'язку з укладанням кредитного договору, та наявності з боку відповідача невиконаних зобов'язань за цим договором.
З огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів. У зв'язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів Відповідачем, підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначеними у кредитному договорі, то позов в цій частині ґрунтується на законі та підлягає задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню за кредитним договором за тілом кредиту у розмірі 22 000 грн. 00 коп.
Також частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Суд вважає, що вважає, що шляхом підписання вказаного кредитного договору та паспорту споживчого кредиту відповідач, як споживач, був проінформований також про реальну процентну ставку, загальні витрати за кредитом, та інші важливі правові аспекти його надання, що передбачені статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за його користуванням, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості по процентах в межах строку дії кредитного договору. Вказана вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростованим відповідачем.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» підлягає стягненню заборгованість станом на 08.02.2025 року (згідно наданого розрахунку заборгованості) за Договором № 505324-КС-002 про надання кредиту від 24.07.2024 року у загальному розмірі 39 597 грн. 89 коп., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 17 521 грн. 01 коп. та суми прострочених платежів по процентах у розмірі 22 075 грн. 88 коп.
Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлена про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з'явилася, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надала, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.526,527,530,615,625,1052,1054 ЦК України, ст.ст.2,10,11,57-60,88,209,212-215,224-226 ЦПК України, суд,-
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за № 505324-КС-002 про надання кредиту від 24.07.2024 року, станом на 08.02.2025 року, у загальному розмірі 39 597 грн. 89 коп., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 17 521 грн. 01 коп. та суми прострочених платежів по процентах у розмірі 22 075 грн. 88 коп.
3.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Мовчан Д.В.