Справа № 583/3881/25
2/583/1437/25
04 листопада 2025 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Соколової Н.О.,
з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
28.08.2025 представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 4497421 від 18.03.2021 в сумі 37200 грн і судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до умов кредитного договору № 4497421 від 18.03.2021 відповідачу було надано Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», від якого право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», кредит в сумі 8000 грн строком на 30 днів з 18.03.2021 по 17.04.2021 року зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
Проте відповідач не повернув своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом, в якому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 8000 гривень простроченої заборгованості за сумою кредиту, 27600 грн простроченої заборгованості за сумою відсотків, 1600 грн простроченої заборгованості за комісією. Також просив повернути суму судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 8000 гривень.
03.09.2025 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
29.09.2025 представник позивача направив клопотання про розгляд справи за відсутності сторони, позовні вимоги підтримує, проти ухваленням заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання також не з'явилася, своїм правом на подачу відзиву на позов не скористалася.
Суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 18.03.2021 ОСОБА_1 підписала бланк анкети-заяви на отримання готівкового кредиту у розмірі 8000 грн на строк 30 днів (а.с. 16).
18.03.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Мілоан" було укладено кредитний договір № 4497421, згідно умов якого відповідач отримала кредит у сумі 8000 грн зі сплатою відсотків за користування кредиту в згідно з графіком платежів; позичальник зобов'язався сплачувати щомісячні обов'язкові мінімальні платежі до закінчення пільгового періоду та відсотки за користування кредитом (а.с. 9-13).
Договір укладено строком на 30 днів з 18.03.2021, термін ( дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 17.04.2021.
Анкета - заява та договір був підписаний одноразовим ідентифікатором S85084, який був відправлени на телефон відповідачки, що підтверджується відповідною довідкою ( а.с. 15 зворот).
Орієнтовний загальна вартість кредиту складає 13200 грн.
Відповідачу банком були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1. кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки позичальника, що підтверджується платіжним дорученням № 41832062 від 18.03.2021 (а.с. 17).
02.07.2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" уклали договір відступлення прав вимоги № 73-МЛ, відповідно якого ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до ОСОБА_1 (а.с. 19-23).
15.07.2025 року представником ТОВ «Фінансовою компанією «Кредит-Капітал» було направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення з вимогою негайно погасити вказану заборгованість за кредитним договором № 4497421 від 18.03.2021року (а.с. 28 зворот).
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За приписами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
В ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок про те, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Разом з тим, згідно з приписами абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку.
Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17) щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).
Отже, правом нараховувати проценти за користування кредитом позикодавець Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" був наділений лише у період 30 календарних днів, починаючи з дня видачі позики, що було узгоджено сторонами договору про споживчий кредит № 4497421 від 18.03.2021.
Умовами договору про споживчий кредит № 4497421 від 18.03.2021 передбачено пролонгацію, однак позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач вчинив дії для продовження строку кредитування.
Таким чином, аналізуючи надані суду докази, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме: з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму, яка була погоджена сторонами договору про споживчий кредит № 4497421 від 18.03.2021 як орієнтовна загальна вартість кредиту, тобто 13200 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (40,36%), а саме: судовий збір у сумі 977, 68 грн та витрати на правову допомогу в сумі 3228,80 грн, всього 4206,48 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 623, 549, 550, 1049,1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4497421 від 18.03.2021 в сумі 13200 грн (тринадцять тисяч двісті гривень) та судові витрати у сумі 4206,48 грн (чотири тисячі двісті шість гривень 48 коп.).
В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Наталія СОКОЛОВА