Справа № 347/880/25
Провадження № 2/347/564/25
(Заочне)
03 листопада 2025 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді: Кіцули Ю. С.,
за участю:
секретаря с/з Сумарука І.П.,
позивача ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
представника позивача ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
06.05.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Косівського районного суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
В обгрунтування заявлених вимог позивач стверджує, що разом із дочкою ОСОБА_4 є співвласниками у рівних долях квартири АДРЕСА_1 .
Будучи співвласницею житловою приміщення, ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_3 договір оренди квартири від 09.04.2024, відповідно до якого передала у тимчасове користування орендарю вище вказану квартиру. Орендодавець також передала в оренду майно, що знаходилось в квартирі, а саме, меблі та побутову техніку.
Квартира передавалась орендарю з метою проживання однієї особи, терміном 4 місяці - з 09.04.2024 по 09.08.2024 року.
Договором було встановлено права та обов'язки орендодавця, яка могла у присутності орендаря здійснювати перевірку порядку.
Також договором були передбачені права та обов'язки орендаря: своєчасно здійснювати орендні платежі 7 числа кожного місяця; утримувати приміщення, що орендується в охайності та справності; дбайливо ставитись до майна, що знаходиться у квартирі. Усувати наслідки аварій, то стались з вини орендаря. Дотримуватись правил протипожежної безпеки. Здійснювати поточний ремонт квартири за згодою сторін. Дотримуватись правил проживання у будинку, в якому знаходиться квартира. Безперешкодно допускати орендодавця до квартири з метою перевірки. Орендар зобов'язується бережно ставитись до дивану в кімнаті, який на момент укладання договору був чистий, без плям і просідань, вартістю 2000 тисячі доларів, тумбочок в кухні і ванні, витирати одразу розбризкану воду. Здати квартиру при виселенні чистою.
Однак, 21 травня 2024 року відповідач залишила включеним змішувач водопостачання гігієнічного душу у санвузлі, в результаті чого було затоплено квартиру ОСОБА_1 , а також стелю підвального приміщення загального користування, яке розташоване під її квартирою.
Позивач стверджує, що факт затоплення ОСОБА_3 утаємничила від неї і про затоплення квартири власник дізналася тільки 24.05.2024 від голови ОСББ «Молодіжна 36» Франчук О.Я., яка зателефонувала їй і залишила повідомлення у додатку «Вайбер».
Після отримання цієї інформації ОСОБА_1 зателефонувала ОСОБА_3 для уточнення обставин. Вона визнала свою провину та пообіцяла усунути наслідки такого затоплення, що тимчасово заспокоїло позивача.
Приїхавши на квартиру, ОСОБА_1 виявила, що затоплення завдало значної шкоди її майну, а саме: паркетне покриття у коридорі було повністю зіпсоване, скручене, деревоволокниста плита під паркетом повністю мокра і здута, у кухні деревно-стружкова плита під лінолеумом також була мокра, а низ меблів здутий; у ванній кімнаті знаходились мокрі та брудні ковдра і покривала, які відповідач використовувала для збору води. Під диваном на кухні також було виявлено значну кількість води, яку позивачу довелось витирати самостійно. Окрім того, було забруднене покриття дивану та паркет у кімнаті.
Волощук- ОСОБА_5 зазначила, що вода залишалась не витертою з 21.05.2024 по 24.05.2024, що свідчить про відсутність належного піклування з боку відповідача про наслідки її дій, які завдали шкоди майну. До моменту затоплення, її квартира була ошатна та пригідна для комфортного проживання. Натомість після затоплення, спричиненого діями відповідача, квартира втратила презентабельний вигляд.
Внаслідок зазначених дій ОСОБА_3 позивач зазнала значного емоційного стресу. Постійне переживання через завдану шкоду викликаю у неї порушення сну, тривожний стан, плаксивість, головні болі, пригнічення, підняття артеріального тиску.
Згодом ОСОБА_3 почала відхиляти телефонні дзвінки власниці квартири. Окрім того, ОСОБА_1 стало відомо, що намокла стеля ще одного приміщення, яке знаходилося під її квартирою.
В період з 29 по 31 травня 2024 року внаслідок постійного стресу, викликаного діями відповідача, у позивача загострились урологічні проблеми, що стало підставою для зверннея до лікарів та тримання відповідного назначення лікування.
Окрім того, відповідач не здійснила оплату орендної плати та комунальних послуг, як це було обумовлено умовами договору оренди, згідно з якими такі платежі мали бути внесені 7 числа кожного місяця, що порушило її зобов'язання.
Протягом двох тижнів ОСОБА_3 не допускала власницю до квартири, що завдало їй додаткового стресу, ускладнило стан здоров'я та порушило її права як власника квартири.
Таке ставлення до майна, навмисне псування речей та відсутність поваги до домовленостей завдало позивачу значного стресу, підсилили її емоційні страждання та негативно вплинули на стан здоров'я.
Відповідач на відріз відмовилася надати будь-яку компенсацію та ще й почала вимагати від позивача повернення коштів.
При цьому для встановлення реальної вартості відновлювального ремонту квартири ОСОБА_1 02.07.2024 звернулася до експертної установи - Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із відповідною заявою.
25.06.2024 року було складено акт про наслідки залиття житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 . На день обстеження комісія встановила, що причиною залиття квартири стало недбале поводження із запірною арматурою, що знаходиться у санвузлі.
Позивач зазначає, що серед іншого, було принижено її честь і гідність, так як відповідач дозволила собі образливі висловлювання, зокрема обзивала її «невіруючою», «підлою», що викликало ще більші душевні страждання.
ОСОБА_1 зазначила, що на фоні постійного стресу, викликаного ситуацією із затопленням квартири, її імунна система виснажилась, що призвело до зниження імунітету і підвищило сприятливість до інфекційних захворювань, що стало наслідком захворювання коронавірусною хворобою Covid-l9. У результаті цього позивач змушена була пройти дороговартісний курс лікування, що зумовило її відмовитись від оцінки завданих збитків.
Окрім того, ОСОБА_1 була госпіталізована в багатопрофільну ургентну лікарню для дообстеження та лікування, робила комп'ютерну томографію, УЗД серця, дороговартісні клінічні дослідження у приватних лабораторіях, здійснювала обстеження у пульмонолога, отоларинголога, гастроентеролога, імунолога, ревматолога.
Деякі обстеження виявилися надто дороговартісними, тому позивач була змушена від них відмовитися.
Через стрес, викликаний затопленням квартири, нехтуванням відповідачкою мирного врегулювання конфлікту та її образливими висловлюваннями на адресу позивача, стан здоров'я ОСОБА_1 продовжував погіршуватися. Як ствердила позивач, до цього часу вона не мала серцевих захворювань і не зверталась до кардіолога. Також через відсутность коштів призначені лікарями деякі препарати вона змушена була замінити дешевшими аналогами.
Все згадане вище спричинило значне погіршення фізичного та психоемоційного стану, що проявляється у: хронічній, вираженій задишці, яка є постійною, не дозволяє здійснювати фізичну активність та значно обмежує мобільність позивача; сильній загальній слабкості, унеможливлює ведення активного способу життя та навіть виконання звичайних побутових справ; неможливості повноцінно пересуватися по дому та на вулиці без значного дискомфорту, постійній потребі у медичному спостереженні та лікуванні, що створює не лише фінансовий, а й моральний тягар; страху за своє життя та здоров'я, невпевненості у майбутньому, оскільки наявні патологічні зміни є незворотними, а їх подальше погіршення неминуче відобразиться на якості життя позивача та рівні фізичних можливостей.
Окрім того, ОСОБА_1 зазначила, що протиправна поведінка ОСОБА_3 завдала їй значних моральних страждань і погіршила ще більше її емоційний стан, оскільки вона відчула порушення межі внутрішньої свободи та неповагу до своїх духовних цінностей. Образливі висловлювання та плітки з сусідами, не вирішування ситуації завдали позивачу значних душевних страждань.
З огляду на тяжкість пережитих душевних страждань, емоційного виснаження, порушення соціальною життя та загрози здоров'ю, ОСОБА_1 вважає справедливим і розумним визначити їй розмір моральної шкоди у сумі 200 000 грн. і саме такий розмір моральної шкоди позивач просила стягнути з відповідача на її користь.
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Позиція сторін у судовому засіданні.
У судовому засіданні позивач та її представник позовну заяву підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити, висловивши доводи аналогічні із тими, що містяться у позовній заяві. Додатково ОСОБА_1 зазначила, що про залиття квартири дізналася не одразу, а через декілька днів від голови ОСББ. Сама ж ОСОБА_3 про подію її не повідомила.
Відповідач пояснила орендодавцю, що о 3-й ночі вставала у вбиральню. О 5-й ранку спросоння почула звук води у ванній кімнаті, проте не надала тому значення і заснула знову. Уже вранці, коли прокинулася і пішла у ванну кімнату, то зрозуміла, що весь цей час з крану текла вода і спричинила затоплення.
У судовому засіданні позивач наголосила, що збитки заподіяні її майну вимірюються не тільки у матеріальному полі. На ремонт і облаштування цієї квартири вони з чоловіком довгий час відкладали кошти, все в ній робили своїми силами, навіть монтували самотужки меблі. Побачений стан речей після ремонту - здута підлога, понівечені меблі, зіпсовані одіяла неабияк вплинуло на самопочуття ОСОБА_1 , в наслідок чого далися взнаки певні хронічні захворювання і додалися нові, такі як проблеми кардіологічного спектру. Особливо цинічно виглядала байдужість відповідача, яка не допускала власницю у затоплену квартиру та ображала її у переписці. Через це позивач змушена була приймати антидепресанти, які приймає і по сьогодні.
Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що відповідач своїми діями завдала їй величезної моральної шкоди, яку позивач оцінила у 200 000 грн.
Заяви, та клопотання учасників справи.
03.06.2025 року адвокат Белей О.Б. та 05.06.2025 року позивач ОСОБА_1 надіслали клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції (а.с. 138, 167).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 12.05.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалами від 03.06.2025 року та 21.07.2025 року постановлено проводити судові засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 24.07.2025 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.
Стадію ухвалення судового рішення відкладено на 03.11.2025 року.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Надвірна Івано-Франківської області (а.с.27-29).
Згідно з копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 та копії довідки МСЕК серії 10 ААА № 097484, ОСОБА_1 має інвалідність 2 групи загального захворювання (а.с.30-31).
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 01.04.1997 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є співвласниками у рівних долях квартири АДРЕСА_1 (а.с.34).
Згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали шлюб 19.03.1994 року, прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_1 » (а.с.36).
09.04.2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір оренди квартири строком на 4 місяці - з 09 квітня 2024 року по 09 серпня 2024 року, в якому погодили предмет договору, орендну плату та порядок розрахунків, витрати на комунальні послуги, права та обов'язки орендодавця та орендаря (а.с.42-43).
Позивачем додано паперові копії електронних доказів:
-скриншоти спілкування в месенджері «Вайбер» з абонентом «Оксана сусідка з трьохкімнатної квартири», відповідно до якої позивача було повідомлено про затоплення стелі підвалу під її квартирою та необхідності усунення завданих збитків (а.с.44-46);
- скриншоти спілкування в месенджері «Вайбер» з абонентом «Люба Квартирант», де містяться повідомлення про необхідність повністю висушити замочені меблі та підлогове покриття, вчасно сплачувати орендну плату, усунення завданих збитків у квартирі і затопленому підвалі та їх вартості з відповідними фотографіями, а також те, що квартирант виїхала з квартирі (а.с. 47-54);
- скриншоти спілкування в месенджері «Телеграм» з абонентом «Люба квартирант», в якому вона написала, що виїхала з квартири, а ключі залишила в тумбочці в коридорі (а.с. 55).
У матеріалах справи містяться фотокопії світлин квартири до затоплення (а.с.37-41) та після затоплення (а.с.56-61).
11.06.2024 року ОСОБА_1 зверталася з листом до УПП в Івано-Франківській області із заявою про надання копії відеозаписів, здійсненними правцівниками патрульної поліції за фактом її виклику 10.06.2024 року (а.с.62).
11.06.2024 року позивач подала до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано- Франківській області заяву щодо прийняття мір відносно ОСОБА_3 у зв'язку із затопленням орендованої квартири (а.с.64).
Згідно відповіді ГУНП в Івано-Франківській області від 09.07.2024 року, розгляд звернення здійснено в порядку Закону України «Про звернення громадян» та рекомендувало вирішувати ситуацію у порядку цивільного судочинства (а.с.65-66, 75-76).
Відповідно до копії акту № 1 від 25.06.2024 року про наслідки залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , комісія у складі: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 встановила, що причиною залиття квартири стало недбале поводження із запірною арматурою, що знаходиться у санвузлі. Необхідно провести ремонт силами орендаря ОСОБА_3 . Опис обсягу заподіяної шкоди: кімната 3 м.кв пошкоджено паркет біля вікна, коридор 5.8 кв.м. пошкоджено паркет, тирсоплита під паркетом, кухня 8,6 м.кв. пошкоджена підлога покрита тирсоплитою та лінолеумом, а також низ меблевого гарнітуру (а.с.69).
02.07.2024 ОСОБА_1 звернулася до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із заявою для визначення вартості відновлювальних робіт, після чого позивачу було надано рахунок №3000 від 08.07.2024 на суму 5 452,42 грн (а.с. 70-74).
Позивачем до матеріалів справи додано копії наступної медичної документації:
- медичної картки ОСОБА_1 із зазначенням дат прийому лікаря-уролога - 10.09.2018 року, 12.05.2023 року (а.с.78-79);
- призначення медичних препаратів без зазначення ініціалів лікаря та дати такого призначення (а.с.79, 81);
- направлення №4312-1786-2435-3736 від 31.05.2024 на КТ черевної порожнини та тазу (а.с.80);
- результатів спіральної комп'ютерної томографії від 17.07.2024 року (а.с.82);
- рахунку на оплату лабораторії «Сінево» від 29.07.2024 року на суму 915,00 грн. (а.с.83);
- результатів досліджень лабораторії «Сінево» від 29.07.2024 року (а.с.84-87);
- консультативної довідки КНП «Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради» від 30.07.2024 року (а.с.88);
- фіскального чеку від 31.07.2024 на суму 1280,00 грн та висновку лікаря-рентгенолога клініки «Медікал сервіс груп» за результатом комп'ютерної томографії (а.с. 89);
- замовлення від 13.08.2024 на суму 510,00 грн та результатів досліджень лабораторією «Сінево» від 22.08.2024 року (а.с.90);
- виписки КНП «Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради» з медичної картки стаціонарною хворого №1114/П від 14.08.2024 року та листка лікарських призначень (а.с. 91-93);
- замовлення дослідження D-димер та коагулограми від 22.08.2024 року та чеку №1206 про сплату коштів в сумі 385,00 грн. (а.с.94);
- консультаційного висновку лікаря КПН «ІФОККЦ ІФОР» Волянського А.І. від 22.08.2024 року (а.с. 95-96);
- результатів огляду лікарем пульмонологом КНП «Обласна клінічна лікарня Івано- Франківської обласної ради» від 20.09.2024 року (а.с.97);
- результатів огляду лікарем отоларингологом КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 02.10.2024 року із призначеним лікуванням (а.с. 98);
- результатів огляду лікарем гастроентерологом КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 02.10.2024 року та призначеного плану обстеження, призначення лікування, рекомендацій лікаря (а.с.99);
- протоколу КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» УЗД дослідження органів черевної порожнини від 18.10.2024 року (а.с.100);
- результатів №12443 мікробіологічного дослідження КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 28.10.2024 року (а.с.101);
- протоколу езофагогастродуодсноскопії КНП «Обласна клінічна лікарня Івано- Франківської обласної ради» від 16.10.2024 року (а.с.102);
- колоноскопії №1405 КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 16.10.2024 року (а.с.103);
- результатів огляду лікарем гастроентерологом КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 14.11.2024 року та призначеного лікування (а.с.104);
- результатів огляду лікаря-пульмонологом КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 11.10.2024 року, плану обстеження та призначеного лікування (а.с. 105);
- протоколу КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» УЗД плевральних синусів від 07.10.2024 року (а.с.106);
- результатів тесту легеневої функції від 02.10.2024 року (а.с. 107);
- результатів огляду лікарем імунологом КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 11.10.2024 року, плану обстеження та призначеного лікування (а.с.108);
- результатів огляду лікарем пульмонологом КНП «ОКЛ Івано-Франківської обласної ради» від 21.10.2024 року, плану обстеження та призначеного лікування (а.с. 109);
- результатів огляду лікарем кардіологом КНП «Обласна клінічна лікарня Івано- Франківської обласної ради» від 18.10.2024 та рекомендацій (а.с.110);
- протоколу КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» УЗД серця від 17.10.2024 року (а.с. 111);
- лікарського призначення лікаря Тимофєєвої І.М. від 14.11.2024 року (а.с.112);
- результатів огляду лікарем кардіологом КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 14.11.2024 та рекомендацій (а.с.113);
- протоколів КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» УЗД серця від 14.11.2024 року та УЗД артерій №2109 від 14.11.2024 (а.с. 114-115);
- протоколу КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» УЗД судин №2208 від 29.11.2024 року (а.с.116);
- результатів огляду лікарем кардіологом КПП «Обласна клінічна лікарня Івано- Франківської обласної ради» від 06.12.2024 року (а.с. 117);
- результатів огляду лікарем кардіологом КНП «Обласна клінічна лікарня Івано- Франківської обласної ради» від 18.02.2025 року (а.с.118);
- протоколу КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» УЗД серця від 18.02.2025 року (а.с.119);
-результатів оглядів лікарем ревматологом КНП «Обласна клінічна лікарня Івано- Франківської обласної ради» від 21.11.2024 року та від 19.02.2025 року та рекомендацій щодо лабораторних обстежень та лікування (а.с.120-121);
- результатів клініки «ДІАМЕБ» лабораторних досліджень №436071 (а.с.122);
- результатів проходження у КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» мультиспіральної комп'ютерної томографії віл 28.01.2025 року (а.с.124);
- рахунку-замовлення №436116 від 27.01.2025 року на Д-димер та фіскальний чек про сплату 246 грн. (а.с.125);
- рахунку замовлення № 436071 від 27.01.2025 року та фіскальний чек про сплату 1708 грн. (а.с.126);
- копії фіскальних чеків на придбання лікарських препаратів за період з 07.06.2024 по 21.02.2025 року на загальну суму 22 963, 33 грн. (а.с.127-139).
- таблиці лікарських призначень, яка підписана ОСОБА_1 (а.с.140-142).
На компакт-диску, доданому до матеріалів справи (а.с.143) містяться відеозаписи з боді камер працівників поліції, на яких зафіксовано момент прибуття патрулю на виклик ОСОБА_1 , відчинення її квартири, а також огляд квартири після її залиття.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивача права на відшкодування моральної шкоди завданої залиттям її квартири, та не можливістю вирішення даного спору в позасудовому порядку.
Норми права, які за застосував суд, та мотиви їх застосування.
Статтями 15, 16 ЦК України, статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення згоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов'язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Так, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яку на підставі письмового договору оренди в період з 09.04.2024 по 09.08.2024 року винаймала відповідач ОСОБА_3
21.05.2024 року було затоплено квартиру позивача, з причини того, що відповідач залишила включеним змішувач водопостачання гігієнічного душу у санвузлі.
Факт залиття квартири за адресою АДРЕСА_2 з вини орендаря ОСОБА_3 підтверджується актом № 1 від 25.06.2024 року, фототаблицями квартири, відеозаписами з боді камери працівника поліції, листом та довідкою за результатами звернення до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області. При цьому відомості викладені в цих документах відповідачем не спростовані.
В судовому засіданні, позивач зазначила, що з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди не зверталася, оскільки в неї не було коштів для проведення експертизи, для підтвердження матеріальної шкоди. Тому позов заявлено, лише щодо відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ч.4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
А відтак, суд вважає, вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підставними.
Суд погоджується з доводами позивача щодо спричинення їй моральної шкоди внаслідок протиправних дій відповідача, що зафіксовано в Акті №1, а відповідач не спростувалиа належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача.
Отже, суд, вирішуючи вимогу про відшкодування позивачу моральної шкоди враховує те, що в ході судового розгляду справи знайшов своє підтвердження факт пошкодження належної позивачу квартири, що є наслідком її залиття саме відповідачем ОСОБА_3 .
Однак, на переконання суду, визначений позивачем ОСОБА_1 розмір моральної шкоди, є дещо завищеним, з огляду на таке.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з'ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 рокуу справі справа № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) дійшла висновку, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення.
У рішенні від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria» Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка моральної шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.
Чинне законодавство не містить методики чи способів обчислення моральної шкоди, та при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю та спокою особи, а будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21) вказано, що «абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати».
Обґрунтовуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, позивач ОСОБА_1 зазначала, що вона виражається у її душевних, моральних стражданнях на протязі тривалого часу. Позивач разом зі своїм чоловіком відкладали грошові кошти для ремонту квартири та облаштовували її самотужки, вкладаючи свої зусилля і час. В квартирі знаходилось їхнє майно та речі, які втратили свій вигляд та функціональне призначення, а квартира з ошатної перетворилася на непридатну до життя. ОСОБА_1 пережила величезний стрес, з моральними, психічними переживаннями з приводу пошкодження її майна, позивач живе і по цей час. Всі негативні моральні, психічні переживання і емоції призвели до загострення хронічних захворювань і появи нових проблем зі здоров'ям. Внаслідок цього позивач проходила багато медичних обстежень та діагностик у різних фахівців. Її психологічний стан значно порушений - постійно присутня тривожність, погіршення сну, переживання за стан свого здоров'я, невпевненість у майбутньому. Постійне згадування про непридатну та пошкоджену квартиру викликало у неї тривалий стан вираженої психоемоційної напруженості, погіршився зміст і стан соціального функціонування, відбулися негативні і незворотні зміни у її житті.
Окрім того, позивач вважає, що моральна шкода проявляється у приниженні її честі та гідності, адже ОСОБА_3 допустила образливе ставлення щодо неї у переписці, де давала оціночні судження її способу життя, спілкування з сусідами, а також віросповіданню.
Суд вважає, що відповідач повинна відшкодувати позивачу моральну шкоду за негативні явища, які виникли у неї в зв'язку з пошкодженням квартири внаслідок залиття, понесенням збитків та порушенням нормальних життєвих зв'язків у зв'язку з тривалим доведенням факту спричинення їй дійсної матеріальної шкоди та зусиллями, необхідними для відновлення попереднього стану.
Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнала позивач, характер немайнових втрат, зокрема, враховує рівень фізичного болю та страждань, яких зазнала позивач у зв'язку з ушкодженням здоров'я, душевних стражданнях, яких зазнала позивач у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
При цьому, судом зауважується, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення, та у жодному разі не може вважатися покаранням винної особи.
Суд критично оцінює докази надані позивачем щодо стану здоров'я, оскільки більшість із них пов'язані з хронічними хворобами позивача (а.с.120-121), а також є наслідками перенесеної хвороби Covid-19 (а.с.91-98, 105-110, 113-119, 123-124). Крім того, частина із доказів датована 2018 та 2023 роками (а.с.77-78), задовго до події залиття квартири. Що стосується фіскальних чеків для купівлі ліків, то незрозуміло хто здійснював оплату, оскільки в них не відображено реквізитів банківської карти/ідентифікуючих даних позивача (а.с.127-139). Також суд контатує той факт, що деякі рецепти, не містять інформації, про те, кому вони призначались (а.с.79, 81). А відтак суд позбавлений можливості встановити дійсні обставини в цій частині.
З урахуванням викладеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд дійшов висновку, що пропорційною компенсацією моральних страждань позивачу є відшкодування їй відповідачем спричиненої моральної шкоди у розмірі 20 000 грн., на підставі чого позовні вимоги у частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню у межах зазначеної суми, - і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав та свобод фізичної особи.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Так, як позов задоволено частково, то з відповідача в дохід держави пропорційно задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 200,00 грн. (20 000 х 100 : 200 000 = 10; 2000 : 100 х 10 = 200).
На підставі ст. 23, 1166, 1167, 1195 ЦК України, ст. 118, 124, 126 КПК України, керуючись ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 200 (двісті) гривень на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Заочне рішення може бути переглянуте Косівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Косівського районного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04 листопада 2025 року.
Суддя Ю. С. Кіцула