Справа № 761/40606/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/8076/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
23 жовтня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року про арешт майна,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №22025000000000010 від 07.01.2025 року.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді від 29.09.2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якоюзадовольнити клопотання повністю і накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на майно, яке є об'єктом спільної сумісної власності підозрюваного у кримінальному провадженні №22025000000000010 - ОСОБА_7 та його дружиини ОСОБА_8 , та зареєстровано за ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме:
- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна - 2684164451100);
- приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна - 1976423080000);
- квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна - 1357943080000);
- корпоративні права ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЯСЬКИ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44954898) у розмірі 100% статутного капіталу, що становить 100 000 гривень.
У апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що вказана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, та крім того, наявні достатні підстави для накладення арешту на майно.
В судове засідання власник майна та його представник не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання їх повідомлено у встановленому законом порядку, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності власника майна та його представника, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення прокурора ОСОБА_6 , який вимоги апеляційної скарги підтримала та просив задовольнити, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження,слідчими Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000010 від 07.01.2025 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 , будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , здійснив постачання комплектуючих для ремонту тепловозів на користь російського підприємства ТОВ «ПРОМТЕПЛОВОЗ СЕРВИС» через компанію ТОВ «САПСАН ИНЖИНИРИНГ», зареєстровану в Республіці Казахстан, чим вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.
16 липня 2025 року, відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 10.08.2015 року ОСОБА_7 зареєстрований як фізична особа - підприємець, основний вид економічної діяльності - неспеціалізована оптова торгівля.
Після початку повномасштабного вторгнення Збройних сил РФ на територію України, з 24.02.2022 по 07.07.2022 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, а саме постачання комплектуючих для ремонту локомотивів/тепловозів (2ТЕ10, ТЕМ2, маневрових ТГМ4, ТГМ6).
Після цього ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що експорт товарів з території України суб'єктам господарської діяльності, зареєстрованим у РФ, є незаконним, а постачання комплектуючих для ремонту локомотивів/тепловозів є допомогою економічному розвитку РФ, спрямовується на розвиток військово-промислового комплексу РФ, забезпечення військових потреб та збільшення військового потенціалу держави-агресора, а отже сприятиме здійсненні військової агресії, розпочав переговори з керівником «ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ «ПРОМТЕПЛОВОЗ СЕРВИС» (згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ: основний державний реєстраційний номер - 1027739396728; ідентифікаційний номер платника податків - 7722256558 . Місцезнаходження юридичної особи - 111020, РФ, м. Москва, вул. Борова, буд. 7, будова 7, оф. А1-16) (далі - ТОВ «ПРОМТЕПЛОВОЗ СЕРВИС») громадянином РФ ОСОБА_10 щодо постачання до РФ комплектуючих для ремонту локомотивів/тепловозів через компанії, зареєстровані в іноземних юрисдикціях, які не мають обмежень щодо торгівлі з РФ.
Так, ОСОБА_7 , діючи умисно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 07.07.2022, домовився з керівником ТОВ «ПРОМТЕПЛОВОЗ СЕРВИС» ОСОБА_10 про те, що постачання товарів з території України від імені фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 здійснюватиметься шляхом добровільного збору, підготовки та постачання на користь «ТОВАРИЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ «SAPSAN ENGINEERING (САПСАН ИНЖИНИРИНГ)», зареєстрованого в Республіці Казахстан (БИИ: 180940033975 , НДС: 45001-0058801.
Місцезнаходження юридичної особи: 141200, Республіка Казахстан, м. Экібастуз, вул. Абая, буд. 72, кв. 58) (далі - ТОВ «САПСАН ИНЖИНИРИНГ»), надалі від ТОВ «САПСАН ИНЖИНИРИНГ» на адресу ТОВ «ПРОМТЕПЛОВОЗ СЕРВИС», зареєстрованого в РФ. 04.05.2022 директор ТОВ «ПРОМТЕПЛОВОЗ СЕРВИС» ОСОБА_10 надіслав на електронну адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 попередню заявку на постачання комплектуючих.
19.07.2022 року ОСОБА_7 відповів ОСОБА_10 , детально описавши умови постачання. Зокрема, в листі зазначено: «в ценах заложена доставка с Украины в Казахстан», «Казахстан с нами будет рассчитываться в USD, вам выставлять в рублях (курс актуальный на момент предоплаты)».
Надалі, 22.07.2022 року, ОСОБА_7 з електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав на електронну адресу ТОВ «ПРОМТЕПЛОВОЗ СЕРВИС»: ІНФОРМАЦІЯ_2 з темою «Рыба договора», прикріпивши файл «КОНТРАКТ Тк-SE-2022.docx» - проект договору між ФОП ОСОБА_11 ТОВ «САПСАН ИНЖИНИРИНГ», для формального документування «транзитної» ланки у схемі постачання.
Після цього, 01.08.2022 року, ОСОБА_12 надіслав ОСОБА_10 лист із темою «Fwd: спецификация», у тілі листа вказав: «Вставляйте реквизиты и давай начинать заканчивать», що свідчить про фінальну стадію погодження постачання. У вкладеннях містяться: файл «СПЕЦИФИКАЦИЯ 1 Tk-SE 2022 Проект.docx» - перелік продукції; Excel-файл «список для спецификация и счета от КЗ в РФ.xIsx» - розрахунки поставки із прив'язкою до юрисдикцій.
16.08.2022 року ОСОБА_10 та представники ТОВ «САПСАН ИНЖИНИРИНГ» під час листування фіналізували укладення остаточного договору про постачання комплектуючих ФОП ОСОБА_11 до РФ, що свідчить про реалізацію заздалегідь спланованої схеми постачання відповідних комплектуючих на користь держави-агресора.
Надалі ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу на вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, як фізична особа - підприємець ОСОБА_7 підписав контракт № 1/07/2022 від 07.07.2022 з ТОВ «САПАН ИНЖИНИРИНГ» в особі директора ОСОБА_13 на постачання комплектуючих для ремонту локомотивів / тепловозів.
12.12.2022 року ОСОБА_7 як зареєстрований суб'єкт господарської діяльності з метою реалізації свого злочинного умислу на вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, на виконання попередніх домовленостей із громадянином РФ ОСОБА_10 , який є керівником ТОВ «ПРОМТЕПЛОВОЗ СЕРВИС», здійснив постачання комплектуючих з території України на адресу ТОВ «САПСАН ИНЖИНИРИНГ», зареєстрованого в Республіці Казахстан, з метою подальшого постачання на адресу ТОВ «ПРОМТЕПЛОВОЗ СЕРВИС», зареєстрованого в РФ, відповідно до «Приложения № 1 к Договору № 1/07/2022 от 7 июля 2022 г.» на загальну суму 38 559, 53 доларів США.
Для приховування факту постачання продукції з території України суб'єктам господарської діяльності РФ ОСОБА_7 , діючи як фізична особа - підприємець, здійснив постачання комплектуючих з території України на адресу ТОВ «САПСАН ИНЖИНИРИНГ» з метою подальшого постачання на адресу ТОВ «ПРОМТЕПЛОВОЗ СЕРВИС» відповідно до «Приложения № 1 к Договору № 1/07/2022 от 7 июля 2022 г.» на загальну суму 38 559, 53 долара США шляхом транспортування з території України до Республіки Казахстан на автомобілі марки «DAF», модель XF 105.460, д. н. 3. НОМЕР_4 , причіп марки Meierling, д. н. 3. НОМЕР_5 , на підставі договору перевезення, укладеного з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_14 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
У свою чергу, на виконання домовленостей з ФОП ОСОБА_7 щодо постачання комплектуючих з території України суб'єктам господарської діяльності РФ між ТОВ «САПСАН ИНЖИНИРИНГ» в особі директора ОСОБА_13 та ТОВ «ПРОМТЕПЛОВОЗ СЕРВИС» укладено контракт № 1/07/2022 від 07.07.2022 на постачання комплектуючих, які фактично отримано від фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 , з Республіки Казахстан на адресу ТОВ «ПРОМТЕПЛОВОЗ СЕРВИС», зареєстрованого в РФ.
Після надходження комплектуючих з території України, переданих ФОП ОСОБА_7 , через територію Республіки Казахстан на адресу ТОВ «ПРОМТЕПЛОВОЗ СЕРВИС» (РФ) ОСОБА_10 як керівник цього підприємства організував приймання зазначених комплектуючих та подальше розповсюдження їх на території РФ, у тому числі з метою забезпечення потреб підприємств критичної інфраструктури РФ, які входять до структури ВАТ «РЖД», що є монополістом у сфері залізничних доріг РФ.
Комплектуючі, отримані ТОВ «ПРОМТЕПЛОВОЗ СЕРВИС» від фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 через Республіку Казахстан, відповідно до інформації Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України можуть бути використані для ремонту дизельних двигунів внутрішнього згорання типу Д100 та типу Д49, різновиду компресорів типу КТ6, які використовуються в тепловозах 2ТЕ10, TEМ2, маневрових ТГМ4, ТГМ6, що шкодить національним інтересам, національній безпеці і обороноздатності України.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_7 реалізував злочинний умисел на вчинення умисних дій, спрямованих на пособництво державі-агресору з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, здійснивши постачання товару з території України через Республіку Казахстан до суб'єктів господарювання РФ, що забезпечують підприємства критичної інфраструктури, зокрема ВАТ «РЖД».
Таким чином, ОСОБА_7 , діючи умисно, як фізична особа - підприємець, усвідомлюючи, що комплектуючі, поставлені ТОВ «ПРОМТЕПЛОВОЗ СЕРВИС», будуть використані для ремонту локомотивів/тепловозів (2ТЕ10, TEМ2, маневрових ТГМ4, ТГМ6), які використовуються ВАТ «РЖД», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, у результаті яких буде завдано шкоди національній безпеці України, здійснив передання комплектуючих для ремонту локомотивів/тепловозів (2ТЕ10, ТЕМ2, маневрових ТГМ4, ТГМ6), реалізувавши злочинний умисел на вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Санкцією ч. 1 ст. 111-2 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час шлюбу на дружину підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 зареєстровано:
- квартира за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2684164451100), придбана на підставі договору купівлі - продажу від 24.01.2023 року (зареєстровано в реєстрі за №147);
- приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1976423080000), придбане на підставі договору купівлі - продажу майнових прав №7-1023 від 14.11.2019 року та акту приймання - передачі від 20.11.2019 нежитлового приміщення (ключів) відповідно до Договору купівлі - продажу майнових прав №7-1023 від 14.11.2019 року;
- квартира за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1357943080000), придбана на підставі договору купівлі - продажу майнових прав №8-25, 26 від 01.04.2015 року та акту приймання - передачі від 05.09.2017 відповідно до Договору купівлі - продажу майнових прав №8-25, 26 від 01.04.2015 року;
Факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджується актовим записом про шлюб № 1057 від 09.11.2003, складеного відділом реєстрації шлюб та народжень Луганського міського управління юстиції, та актовими запис про народження № 755 від 07.07.2009, ПІБ дитини: ОСОБА_15 та № 511 від 01.07.2004, ПІБ дитини: ОСОБА_16 .
Крім того, Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дружині підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 належить частка у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «ЯСЬКИ-ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 44954898), що становить 100 000 грн.
ТОВ «ЯСЬКИ-ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 44954898) створено відповідно до Протоколу № 1 установчих зборів засновників ТОВ «ЯСЬКИ-ІНВЕСТ» від 23.03.2023 із формуванням статутного капіталу Товариства у розмірі 100 000 гривень за рахунок внесення засновниками: ОСОБА_8 у сумі 50 000 гривень та ТОВ «Золотий Горіх+» (ЄДРПОУ 42787048) - об'єкту нерухомого майна - майнового комплексу консервного заводу, розташованого за адресою: Одеська обл., Біляївський р., с. Яськи (село Яськи), вулиця Центральна (вулиця Центральна; вулиця Леніна), будинок 232, вартість якого оцінена засновниками у сумі 50 000 гривень.
При цьому, власником частки у розмірі 90% статутного капіталу ТОВ «Золотий Горіх+» (ЄДРПОУ 42787048) є підозрюваний ОСОБА_7 .
Отже, майно зареєстроване за ОСОБА_8 набуте під час шлюбу з підозрюваним ОСОБА_7 та належить їм на праві спільної сумісної власності.
24 вересня 2025 року (клопотання датоване 23.09.2025) прокурор третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №22025000000000010, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2025, в якому просив накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на майно, яке є об'єктом спільної сумісної власності підозрюваного у кримінальному провадженні №22025000000000010 - ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_8 , та зареєстровано за ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме:
- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2684164451100);
- приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1976423080000);
- квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1357943080000);
- корпоративні права ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЯСЬКИ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44954898) у розмірі 100% статутного капіталу, що становить 100 000 гривень.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Правовою підставою арешту майна у цьому випадку є забезпечення конфіскації майна підозрюваного як виду покарання відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №22025000000000010 від 07.01.2025.
Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що прокурором не надано доказів, що власник майна, на яке у своєму клопотанні прокурор просить накласти арешт ОСОБА_8 є особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, не надано даних про направлення обвинувального акту до суду щодо власника майна, так само відсутнє рішення суду, за яким спірне майно підлягає конфіскації.
Разом з цим, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за підозрою чоловіка ОСОБА_8 - ОСОБА_7 , в той же час, ОСОБА_8 не має жодного процесуального статусу у вказаному кримінальному провадженні, доказів, які б спростували вказану обставину слідчому судді не надано.
Враховуючи наведене, слідчий суддя зазначив, що прокурором не доведено, що ОСОБА_7 є законним володільцем майна, оскільки дане майно належить ОСОБА_8 , слідча суддя вважає безпідставним накладення арешту на майно, як майно підозрюваного.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно статей 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги слідчим суддею не дотримані, оскільки слідчий суддя належним чином не перевірив викладені у клопотанні прокурора обставини та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваного, як виду покарання, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на належні на праві спільної сумісної власності підозрюваному ОСОБА_7 квартири, приміщення та корпоративні права, оскільки покарання за інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 111-2, передбачає позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
При цьому, майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_7 , може бути джерелом для забезпечення можливої конфіскації майна, а також вказане майно є таким, що відповідає вимогам для застосування конфіскації, у випадку визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у зв'язку із чим виникла необхідність у накладенні арешту на таке майно.
Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На переконання колегії суддів, сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно, з тих підстав, що прокурором не надано доказів того, що ОСОБА_7 є власником майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2684164451100); - приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1976423080000); - квартири за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1357943080000); - корпоративних прав ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЯСЬКИ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44954898) у розмірі 100% статутного капіталу, що становить 100 000 гривень. Колегія суддів в даному випадку акцентує увагу на тому, що з матеріалів провадження вбачається, що все вищенаведене майно було набуте дружиною ОСОБА_7 - ОСОБА_8 у власність під час перебування у зареєстрованому шлюбі, відтак в силу вказівки закону є спільною сумісною власністю даних осіб та належить їм в рівних частках.
Слід зауважити і на тому, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі усіх причетних до вказаного кримінального правопорушення осіб.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції не в повній мірі з'ясовано, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт може бути предметом подальшої конфіскації при винесенні вироку і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов необгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора та ненакладення арешту на належне підозрюваному ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності майно, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2684164451100); приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1976423080000); квартири за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1357943080000); корпоративних прав ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЯСЬКИ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44954898) у розмірі 100% статутного капіталу, що становить 100 000 гривень, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути приховане, пошкоджене, втрачене, знищене чи відчужене.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя необґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, відмовив у накладенні арешту на належне на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 майно, з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання, у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та призначення йому покарання у виді конфіскації майна.
Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна вимогам статей 170, 171 КПК України.
Незастосування у даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до відчуження вищезазначеного майна, а настання наведених наслідків перешкоджатиме досягненню завдань кримінального провадження.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів також не встановлено.
Отже, сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане у клопотанні майно, оскільки останнім у повній мірі доведено необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення його збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.
При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №220250000000000010 - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на майно, яке є об'єктом спільної сумісної власності підозрюваного у кримінальному провадженні №22025000000000010 - ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_8 , та зареєстровано за ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме:
- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2684164451100);
- приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1976423080000);
- квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1357943080000);
- корпоративні права ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЯСЬКИ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44954898) у розмірі 100% статутного капіталу, що становить 100 000 гривень.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3