Справа № 759/19669/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7176/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 03 вересня 2025 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 12024110000000654 від 02.12.2024,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 03 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Застосовано стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Покладено на ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування, але не довше ніж до 27 жовтня 2025 року, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою повністю задовольнити клопотання та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 721 прожиткового мінімуму, що становить 2 183 188 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги з доповненнями тим, що обраний до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання жодним чином не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, так як він не буде належним чином обмежений у спілкуванні зі свідками, доступі до речей і документів, які мають значення для досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024110000000654 від 02.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
27.08.2025 року ОСОБА_7 повідомлено до підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
29.08.2025 року в провадження слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , та подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 грудня 2024 року за № 12024110000000654, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
03.09.2025 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування, але не довше ніж до 27.10.2025 року, обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Слідчий суддя виходив з того, що прокурор не довів суду обставин, які б виправдовували таке втручання у права і свободи особи та свідчили б про недостатність застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, крім застави.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно частин 1-4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Дійшовши висновку про відсутність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави та можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, слідчим суддею належним чином встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами.
Разом з тим, як правильно встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування не доведено, що у кримінальному провадженні існують ризики непроцесуальної поведінки ОСОБА_7 такого ступеня вірогідності, запобігти яким здатен лише запобіжний захід у виді застави.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки як під час розгляду судом першої інстанції клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави, так і під час апеляційного розгляду, стороною обвинувачення не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що інші запобіжні заходи, окрім застави, не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та які б виправдовували таке втручання у права та свободи підозрюваного.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, у тому числі вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, репутацію та майновий стан, відсутність судимостей, колегія суддів доходить висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, з покладанням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та, за відсутністю доведених обставин щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж застава, обґрунтовано застосував щодо підозрюваного ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід.
Доводи, на які посилається прокурор в обґрунтування апеляційної скарги, враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, який, на думку колегії суддів, співмірний з тяжкістю кримінального правопорушення та його наслідками, особою підозрюваного, та підстав вважати його занадто м'яким, колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги прокурора висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 03 вересня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2
Судді:
ОСОБА_3 ___________ ОСОБА_4____________