Справа № 757/7060/25-к Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7251/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
21 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42023100000000635 від 27.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1, 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2025 року задоволено клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_11 про арешт майна.
Накладено арешт на майно вилученого 29.10.2024 під час обшуку у готельному номері 706 готельного комплексу «Верховина», за адресою: вулиця Петропавлівська, будинок 24 у селі Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, а саме:
1. мобільний телефон марки «iPhone 14» ОСОБА_7 ;
2. мобільний телефон марки «iPhone 14 pro» детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_8 ;
3. 2 флешнакопичувача детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_9 та мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro»;
4. мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro» детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_12 .
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що мобільні телефону та флеш-накопичувачі не відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України, що свідчить про безпідставність обмеження прав власників на мирне володіння та користування своїм майном.
Крім того, апелянт зазначає, що арешт майна підлягає скасуванню внаслідок недостатніх, неналежним мотивів слідчого судді та відсутності підстав для такого накладення.
Вказує також, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.02.2025 у справі 757/4698/25 зобов'язано орган досудового розслідування повернути власникам тимчасово вилучене майно.
Апелянт наголошує на тому, що клопотання про арешт тимчасово вилученого майна було подане прокурором з порушенням строків, передбачених ч.5 ст.171 КПК України.
Апелянт вказує, що слідчий суддя залишив поза увагою факт непричетності власників арештованого майна до обставин вчинення злочину, що розслідується в межах даного кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З урахуванням наведеного, оскільки 17.02.2025 оскаржувану ухвалу постановлено без участі власника майна, а апеляційну скаргу представник подав до суду 10.09.2025, відтак, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власників майна - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , які підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_14 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Слідчими Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000635 від 27.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1, 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України.
В ході досудового розслідування стороною обвинувачення перевіряється факт того, що у період 2023-2024 років група суб'єктів підприємницької діяльності, за сприяння невстановлених службових осіб податкових та митних органів, органів виконавчої влади у сфері протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави, організувала протиправний механізм нелегального експорту сільськогосподарської продукції сумнівного походження без сплати податків його виробниками і постачальниками та без повернення валютної виручки.
При цьому, впроваджений вказаною групою механізм передбачає проведення ряду безтоварних операцій в ланцюгу постачання, що забезпечує формування фіктивного податкового кредиту та подальше відшкодування сум податку на додану вартість підконтрольними суб'єктами за рахунок Державного бюджету України.
Так, тільки протягом 2024 року функціонування протиправного механізму забезпечується службовими особами: ТОВ «ЗАХІДНА ЗДОБА» (код ЄДРПОУ 45309517), ТОВ «ФЕРМА А» (код ЄДРПОУ 41892946), ТОВ «МАКСІОПТ» (код ЄДРПОУ 43800265) ТОВ «КЖА-АГРОСНАБІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39353652), ТОВ «ВЕТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43941413), ТОВ «СК «АРШКА» (код ЄДРПОУ 42240751), ТОВ «ХАРВЕСТ ГРЕЙН» (код ЄДРПОУ 45227439), ТОВ «ОЛДАРК» (код ЄДРПОУ 40949404), ТОВ «КАРШО» (код ЄДРПОУ 42786109), ТОВ «АГРОЛОГІСТИКА-2023» (код ЄДРПОУ 45260283), ТОВ «АГРО АСТИК» (код ЄДРПОУ 45291662), ТОВ «ГРІН ЛАІТ» (код ЄДРПОУ 40541848), ТОВ «АГРО- ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 43308532), ТОВ «ШБУРНА» (код ЄДРПОУ 44263503), ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА ГАЛАКЄІ» (код ЄДРПОУ 44652184)» та інші.
У той же час, 12.09.2022 з метою узгодження дій щодо відпрацювання суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з питань можливого використання злочинних схем із мінімізації податкових зобов'язань, неповернення валютної виручки та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, уповноваженими особами ДПС, Держмитслужби та БЕБ України проведено засідання робочої групи. За результатами вказаного засідання відповідними державними органами узгоджено порядок обміну інформацією в рамках діючих Угод про інформаційне співробітництво та відповідних протоколів до них. Рішення, прийняті за результатами вказаного засідання були відображені у Протоколі засідання від 12.09.2022 № 10/29/9-ПК (далі - Протокол).
На виконання вказаного Протоколу ДПС направлено на адресу Держмитслужби та БЕБ України листи про виявлення ризикових суб'єктів зовнішньоекономічних діяльності, діяльність яких спрямована на ухилення від сплати податків, неповернення валютної виручки та легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема: 07.02.2024 № 1758/5/99-00-18-01 - 01-05 щодо ТОВ «АГРО-ПРОДЖЕКТ»; 24.05.2024 № 6822/5/99-00-18-01-01-05 щодо ТОВ «ШБУРНА»; 28.03.2024 № 4393/5/99-00-18-01-01-05 щодо ТОВ «АГРОЛОПСТИКА-2023»; 03.04.2024 № 4631/5/99-00-18-01-01-05 щодо ТОВ «АГРО АСТИК».
Проте, за результатами аналізу митних оформлень встановлено, що після отримання Держмитслужбою та БЕБ України вищевказаних листів дані СГД продовжили експортувати сільськогосподарську продукцію: ТОВ «АГРО- ПРОДЖЕКТ» після 07.02.2024 експортовано 30 387 т олії соняшникової на загальну суму 18,1 млн дол. США; ТОВ «ШБУРНА» після 24.05.2024 експортовано 1 212 т олії соняшникової на загальну суму 594,5 тис. дол. США; ТОВ «АГРО ЛОГІСТИКА-2023» після 28.03.2024 експортовано 774,3 т олії соняшникової на загальну суму 580,7 тис. дол. США; ТОВ «АГРО АСТИК» після 03.04.2024 експортовано 424 т олії соняшникової на загальну суму 318 тис. дол. США.
Разом з тим, факти неналежного виконання Протоколу фіксуються в звітах Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України, органів державної влади та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, зокрема в проекті Постанови Верховної Ради України від 13.12.2023 № 10336.
Так, відповідно до висновку Аналітичного дослідження ДПС України №249/99-00-08-01-03-20/45309517 від 04.10.2024 встановлено, що ТОВ «ЗАХІДНА ЗДОБА» (ПН 45309517) за період з 15.08.2023 по 13.09.2024 здійснено експортні І операції з постачання на адресу нерезидентів ТМЦ ймовірно невідомого походження - сільськогосподарської продукції (пшениця, соєві боби, ячмінь) на загальну суму 1 322 594 878 грн, можливо без повернення валютної виручки.
Відповідно дослідження, станом на 30.09.2024 не підтверджено законне походження експортованої продукції, що може містити ознаки легалізації - набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини І свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.
Висновком Аналітичного дослідження ДПС України №260/99-00-08-01-03- 20/43800265 від 15.10.2024 встановлено, що ТОВ «МАКСІОПТ» (КОД ЗГІДНО З ЄДРПОУ 43800265) за період з 01.01.2022 по 13.09.2024 здійснено експортні операції з постачання на адресу нерезидентів ТМЦ ймовірно невідомого походження - сільськогосподарської продукції (соєві боби ) на загальну суму 128 954 145,01 грн, можливо без повернення валютної виручки.
Відповідно дослідження, станом на сьогодні не підтверджено законне походження експортованої продукції, що може містити ознаки легалізації - набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.
Висновком Аналітичного дослідження ДПС України №246/99-00-08-01-03- 20/44944965 від 04.10.2024 встановлено, що ТОВ «НЬЮПАВЕР» (ПН 44944965) за період з 18.05.2023 по 13.09.2024 здійснено експортні операції з постачання на адресу нерезидентів ТМЦ ймовірно невідомого походження сільськогосподарської продукції (олія соняшникова) на загальну суму 76118579 грн, можливо без повернення валютної виручки.
Відповідно дослідження, станом на 30.09.2024 не підтверджено законне походження експортованої продукції, що може містити ознаки легалізації - набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.
Висновком Аналітичного дослідження ДПС України №247/99-00-08-01-03- 20/44929334 від 04.10.2024 встановлено, що ТОВ «ОІЛ ПЛАНЕТ» (ПН 44929334) за період з 18.05.2023 по 13.09.2024 здійснено експортні операції з постачання на адресу нерезидентів ТМЦ ймовірно невідомого походження сільськогосподарської продукції (олія соняшникова) на загальну суму 82 323 727 грн, можливо без повернення валютної виручки.
Відповідно дослідження, станом на 30.09.2024 не підтверджено законне походження експортованої продукції, що може містити ознаки легалізації - набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.
Висновком Аналітичного дослідження ДПС України №247/99-00-08-01-03- 20/44929334 від 04.10.2024 встановлено, що ТОВ « ФЕРМА А » ( ПН 41892946) за період з 01.01.2022 по 13.09.2024 здійснено експортні операції з постачання на адресу нерезидентів ТМЦ ймовірно невідомого походження сільськогосподарської продукції (пшениця , кукурудза, соя, соєві боби, ячмінь) на загальну суму 1 110 460 409 грн, можливо без повернення валютної виручки.
Відповідно дослідження, станом на 30.09.2024 не підтверджено законне походження експортованої продукції, що може містити ознаки легалізації - набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.
Разом з тим, встановлено, що в Бюро економічної безпеки та у Територіальному управлінні БЕБ Одеської області здійснюються досудові розслідування у кримінальних провадженнях за №72024001110000030 від 20.06.2024 та № 42024160000000071 від 09.04.2024 в рамках яких досліджуються обставини не повернення валютної виручки вищевказаними підприємствами після проведення експорту сільськогосподарської продукції. Зокрема детективами в результаті проведених слідчих дій встановлені факти подачі підприємствами на митне оформлення завідомо підроблених довідок, видаткових накладних від підприємств, які не постачали сільськогосподарську продукції митним декларантам, зокрема вказані порушення виявлені у підприємства ТОВ «ЗАХІДНА ЗДОБА». Вказані обставини описані та зазначені в листах від ТУ БЕБ у Одеській області на адресу Одеської митниці.
Зокрема листами за №23.13-03.5/5414-24 від 22.07.2024, №23.13-03.5/5435-24 від 25.07.2024, №23.13-03.5/7090-24 від 23.08.2024 за підписом старшого детектива ТУ БЕБ у Одеській області ОСОБА_15 та листами за №23.13-03.5/5779-24 від 31.07.2024, №23.13-03.5/6117-24 від 09.08.2024 за підписом старшого детектива ТУ БЕБ у Одеській області ОСОБА_16 проінформовано ОСОБА_17 про те, що ТОВ «ЗАХІДНА ЗДОБА» до державного бюджету в результаті протиправних дій відшкодовано завдані в результаті протиправних дій збитки в розмірі 215 653 884грн., однак згідно вищевказаного аналітичного дослідження спричинена шкода ТОВ «ЗАХІДНА ЗДОБА» державному бюджету може складати 1 322 594 878грн.
В подальшому Одеською митницею на підставі вищевказаних листів митні декларації декларанта ТОВ «ЗАХІДНА ЗДОБА» були оформлені, що дозволило вказаному підприємству експортувати сільськогосподарську продукції невідомого походження.
У зв'язку із чим є підстави вважати, що посадові особи ТУ БЕБ у Одеській області діючи у змові із співробітниками ОСОБА_18 та суб'єктами господарської діяльності, зловживають своїми службовими повноваженнями, що дозволяє вищевказаним підприємствам експортувати сільськогосподарську продукцію невідомого походження, при цьому не повертати валютну виручку, що спричинило шкоду державному бюджету України на суму понад 2 млрд грн.
Також встановлено, що впродовж 2024 року, детективи ТУ БЕБ у Одеській області у межах кримінального провадження № 42024160000000071 від 09.04.2024 неодноразово інформували Одеську митницю щодо відшкодування юридичними особами збитків під час досудового розслідування.
Зокрема, детективами ТУ БЕБ у Одеській області упродовж 2024 року складено та прокурорами Одеської обласної прокуратури скеровано до місцевих судів із обвинувальними актами щодо службових осіб суб'єктів господарювання - експортерів сільськогосподарської продукції.
У зв'язку із чим є підстави вважати, що посадові особи ТУ БЕБ у Одеській області діючи у змові із співробітниками ОСОБА_18 та суб'єктами господарської діяльності, зловживають своїми службовими повноваженнями, що дозволяє вищевказаним підприємствам експортувати сільськогосподарську продукцію невідомого походження, при цьому не повертати валютну виручку, що спричинило шкоду державному бюджету України на суму понад 2 млрд грн.
У межах досудового розслідування, 29.10.2024 у період часу з 22 год. 50 хв. по 23 год. 37 хв. старшим слідчим Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_19 , з метою врятування майна, яке має важливе значення для досудового розслідування та може бути доказом під час судового розгляду, у порядку ч. З ст. 233 КГОС України, проведено невідкладний обшук у готельному номері 706 готельного комплексу «Верховина», за адресою вулиця Петропавлівська, будинок 24 у селі Петропавлівська Борщагівка Києво- Святошинського району Київської області, за місцем перебування детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_7 , 2ПШР88 рж., за результатами проведення якого вилучено: мобільний телефон марки «iPhone 14» ОСОБА_7 ; мобільний телефон марки «iPhone 14 pro» детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_8 ; 2 флешнакопичувача детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_9 та мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro»; мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro» детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_12
01.11.2024 вищевказані пристрої визнано та долучено в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження № 42023100000000635 від 27.12.2023 та визначено місце їх зберігання.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 06.11.2024 надано дозвіл на вилучення вищевказаних речей і документів.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.02.2025 накладено арешт на майно, вилучене 29.10.2024 під час обшуку у готельному номері 706 готельного комплексу «Верховина», за адресою: вулиця Петропавлівська, будинок 24 у селі Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, а саме:
- мобільний телефон марки «iPhone 14» ОСОБА_7 ;
- мобільний телефон марки «iPhone 14 pro» детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_8 ;
- 2 флешнакопичувача детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_9 та мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro»;
- мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro» детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_12 .
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, яке вилучене 29.10.2024 під час обшуку у готельному номері 706 готельного комплексу «Верховина», за адресою: вулиця Петропавлівська, будинок 24 у селі Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, а саме: мобільний телефон марки «iPhone 14» ОСОБА_7 ; мобільний телефон марки «iPhone 14 pro» детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_8 ; 2 флешнакопичувача детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_9 та мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro»; мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro» детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_12 , врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Посилання представника власників майна на невідповідність арештованого майна критеріям речових доказів є безпідставними, оскільки встановлені слідчим суддею фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що майно, яке вилучене 29.10.2024 під час обшуку у готельному номері 706 готельного комплексу «Верховина», за адресою: вулиця Петропавлівська, будинок 24 у селі Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, може містити відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, а отже відповідає ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.
Крім цього, доводи апеляційної скарги про те, що власники арештованого майна не мають жодного відношення до обставин вчинення злочину, що розслідується в межах даного кримінального провадження, відхиляються колегією суддів як передчасні, позаяк слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Так, встановлені слідчим суддею фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, а отже відповідає ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження на даному етапі досудового розслідування, які можуть суттєво позначитися на інтересах власників майна чи інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, недотримання органом досудового розслідування визначеного ч. 5 ст. 171 КПК України строку звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт вищевказаного майна, вочевидь, є недотриманням вимог КПК України, проте, таке порушення саме по собі не може бути безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, а відтак доводи апеляційної скарги в цій частині відхиляються колегією суддів як такі, що не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, а незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до пошкодження або втрати доказів, і таким чином, може позбавити реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування.
Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Поновити представнику ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2025 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2
Судді:
ОСОБА_3____________ ОСОБА_4 ____________