справа № 756/14734/25
провадження № 2/208/5479/25
(про залишення позовної заяви без руху)
04 листопада 2025 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам'янського Подкопаєва І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в квартирі, -
До Оболонського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом про визнання права власності на частку в квартирі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2025 року головуючою суддею визначено суддю Майбоженко А.М..
Ухвалою від 19.09.2025 року суд встановив, що за правила виключної підсудності (за місцем розташуванням нерухомого майна) справа підлягає передачі за підсудністю до Заводського районного суду міста Кам'янського.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..
Перевіривши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суддя дійшла таких висновків.
Загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви та документів, що додаються до неї, визначені статтями 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Подана заява пред'явлена про визнання права власності на нерухоме майно (квартиру).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається:
- у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Звертаючись до суду із позовною вимогою про визнання права власності на майно, яка є майновою, позивач не вказує ціну позову, що має бути визначена відповідно до вимог пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України, тобто відповідати вартості майна, щодо якого заявлено вимогу про визнання права власності.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" № 2658-III від 12.07.2001 (далі - Закон України № 2658-ІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону України № 2658-III положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 3 Закону України № 2658-III оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
У цьому Законі: майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.
Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України № 2658-ІІІ звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
В порушення вищезазначених вимог статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить відомостей про ціну позову, що відповідає дійсній вартості нерухомого майна, отже позовна заява подана з порушенням вимог статті 175 ЦПК України.
Також в порушення вимог статті 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначений відповідач, до якого пред'явлений позов, та/або треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Отже, за приписами закону при поданні позову позивач зобов'язаний надіслати сторонам та суду копію позовної заяви та однакові (тотожні) документи, що і повинно бути відображено у відповідному описі вкладення, заповненому відповідно до переліку додатків, долучених до позовної заяви, із зазначенням адреси і найменування адресата.
Так, позовна заява подана до суду позивачем через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», відтак копія позовної заяви та доданих до неї документів має бути надіслана іншим учасникам справи.
Відповідно до частин першої - третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 -177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки дану позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, позивачу необхідно усунути вказані судом недоліки та надати суду докази на їх (усунення недоліків) підтвердження, а саме:
- надати позовну заяву, яка відповідає вимогам статті 175 ЦПК України;
- визначити ціну позову;
- надати докази надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи (відповідачу).
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху для виконання позивачем вищенаведених вимог у строк, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в квартирі - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення йому даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі неусунення у вказаний строк недоліків позовної заяви, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/
Ухвала суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua
Суддя І. А. Подкопаєва