03 листопада 2025 року
м. Київ
справа №380/7712/25
адміністративне провадження №К/990/43674/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Гриціва М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 380/7712/25 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Споживчий кооператив «Геофізик», про зобов'язання визнати право постійного користування земельною ділянкою,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила зобов'язати Львівську міську раду визнати право постійного користування земельною ділянкою № 18 площею 0,1 га, що знаходиться в м. Львові, по вул. Абхазькій в споживчому кооперативі «Геофізик», з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва, з координатами кутів повороту в СК 63 X 5518864,50, 5518838,29, 5518846,79, 5518873,10, Y1339384,24, 1339381,52, 1339344,72, 1339346,28 за ОСОБА_1 .
Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.04.2025, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025, відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
20.10.2025 позивачка подала до Верховного Суду засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025, у якій просить скасувати вказані судові рішення, а справу - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
Стаття 330 КАС визначає вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, пунктами 2 та 4 частини другої цієї статті передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються:
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
4) підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Згідно з частиною четвертою цієї ж статті до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Водночас у касаційній скарзі ОСОБА_1 , окрім свого прізвища, імені та по батькові, найменування відповідача та третьої особа та адрес місця проживання та місцезнаходження відповідно, не зазначила даних, перелік яких наведено в пункті 2 частини другої статті 330 КАС.
Щодо підстав касаційного оскарження Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі позивачка не зазначає, які норми матеріального/процесуального права неправильно застосували/порушили суди першої та апеляційної інстанцій. Відповідно касаційна скарга не містить будь-яких обґрунтувань з цього приводу.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує лише на те, що звернулась з позовом до суб'єкта владних повноважень, а також на Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2020 № 10-рп/2010.
Крім того позивачка не додала до касаційної скарги документ про сплату судового збору, однак, заявила клопотання про відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення, яке жодним чином не обґрунтоване.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони. І саме на заявника покладено обов'язок щодо зазначення та доведення обставин на обґрунтування заявленого клопотання.
З огляду на те, що позивачка не навела жодної обставини на обґрунтування заявленого нею клопотання про відстрочення сплати судового збору, це клопотання задоволенню не підлягає.
При цьому Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачка не позбавлена можливості повторно подати клопотання про відстрочення сплати судового збору, належним чином його обґрунтувавши.
Щодо розміру судового збору.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3028,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу 101__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від __________(дата оскаржуваного рішення) у справі __________(номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду).
Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частин першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвалу про залишення позовної заяви без руху постановлено з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Підсумовуючи викладене, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити позивачці строк для усунення недоліків шляхом надання до Верховного Суду: уточненої касаційної скарги (з урахуванням мотивів, викладених в цій ухвалі; з відповідною кількістю копій), документа про сплату судового збору у сумі 3028,00 грн
Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 380/7712/25 залишити без руху.
Установити скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.В. Тацій
С.Г. Стеценко
М.І. Грицiв ,
Судді Верховного Суду