про відмову у відкритті касаційного провадження
03 листопада 2025 року
м. Київ
справа №320/29963/23
адміністративне провадження № К/990/43415/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Єзерова А.А.,
перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», про визнання протиправним та скасування розпорядження,
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», в якому просило:
1) визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 23.02.2023 №3р-дск «Про усунення порушень Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в частині вимог НКРЕКП зобов'язати Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» усунути порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201, а саме:
- пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме:
- пункту 7 глави 4 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, у частині обов'язку постачальників відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема, щодо власних споживачів та періодів постачання їм природного газу,
- пункту 19 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, яким визначений обов'язок постачальника дотримуватись вимог цих Правил та забезпечувати відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи своєчасну реєстрацію споживача у власному Реєстрі споживачів на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи за умови дотримання споживачем укладеного із постачальником договору постачання природного газу;
2) здійснити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» у власному Реєстрі споживачів Товариства на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи у лютому-квітні 2020 року;
3) вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.02.2023 №3р-дск «Про усунення порушень Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в частині, що оскаржується.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Враховуючи викладені вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
У порушення вимог частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник не навів виключних підстав, які допускають касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності.
Таким чином, подана скарга не відповідає процесуальним вимогам, встановленим законом, що виключає можливість відкриття касаційного провадження у цій справі.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на підстави незгоди з рішенням суду апеляційної інстанції щодо застосування нормативно-правових актів.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Верховний Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя А.А. Єзеров