Справа № 524/5248/24 Номер провадження 22-ц/814/3390/25Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
03 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді Триголов В.М., Чумак О.В.
за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.
розглянув у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 02 червня 2025 року (час ухвалення судового рішення і дата виготовлення повного текста судового рішення не зазначені) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за несвоєчасне виконання рішення суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 02 червня 2025 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 21 березня 2025 року залишена без розгляду у зв?язку із пропуском строку звернення до суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що відповідач (заявник) не мав технічної можливості отримати копію заочного рішення 31 березня 2025 року у зв?язку із відсутністю електронного зв?язку, а повний текст рішення був отриманий у суді лише 25 квітня 2025 року, про що свідчить долучена до апеляційної скарги розписка.
У відзиві, адвокат Гонтар В.М., представник ОСОБА_2 , посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Звертається увага, що ОСОБА_1 жодних доказів на підтвердження відсутності електронного зв?язку та, відповідно, відсутності можливості отримати вчасно копію повного текста судового рішення суду не надав. Стверджується, що ОСОБА_1 є діючим адвокатом, отже він є обізнаним щодо вимог закону щодо порядку отримання документів (судових рішень).
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді від 29 травня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за несвоєчасне виконання рішення суду (а.с.36).
Відповідач ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи у суді, повідомлявся належним чином про дату, місце і час судових засідань, проте до суду не з?являвся (а.с.39 зворот, 41, 47 зворот, 50,52 зворот, 59 зворот, 62).
Заочним рішенням від 21 березня 2025 року позов ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за несвоєчасне виконання рішення суду задоволено: стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 % річних в сумі 11 083,68 грн та інфляційні втрати в сумі 37 839,28 грн; вирішено питання про судові витрати (а.с.67-68).
Заочне рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука отримано відповідачем 31.03.2025, про що свідчить довідка про доставку документу до його електронного кабінету (а.с.69).
Заява про перегляд заочного рішення подана до суду 27 квітня 2025 року.
Залишаючи без розгляду заяву про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції виходив, що заява мала бути подана відповідачем в строк до 21 квітня 2025 року (20 днів з дня вручення заочного рішення суду та 30 днів з дня ухвалення заочного рішення).
Пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду відповідач обґрунтовував тим, що копію судового рішення він отримав 28.04.2025, хоча відповідно до матеріалів справи заочне рішення доставлено до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний Суд» 31.03.2025, отже суд визнав, що відповідач не навів поважних причин пропуску строку, визначеного ст. 284 ЦПК України, а тому відсутні підстави для поновлення такого строку.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань.
У постанові ВП ВС від 12 червня 2024 року (справа № 756/11081/20), на яку обгрунтовано послався суд першої інстанції, викладені такі висновки щодо застосування норми права у спірних правовідносинах.
«Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).
Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.
Водночас норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.
Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.
Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов'язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).
…
Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.
Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатує, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.
Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.»
У заяві про перегляд заочного рішення відповідач послався на те, що повний текст судового рішення він отримав лише 27 квітня 2025 року, тому вважав, що він не мав об?єктивної можливості вчасно звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення (а.с.75-76).
В апеляційній скарзі стверджується про неможливість доступу для відповідача до електронного кабінету у зв?язку із відсутністю електронного зв?язку (а.с.90).
Разом з тим, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано жодних доказів на підтвердження існування певних збоїв та/або інших технічних проблем у роботі підсистеми «Електронний суд» у період з 31 березня до 25 квітня 2025 року.
На офіційному каналі ЕСІТС, який є доступним у мобільних додатках, зокрема у додатку «Телеграм», наявне повідомлення про можливу відсутність доступу до електронного кабінету 05 квітня 2025 року у зв?язку із плановими технічними роботами.
Інші дані, наявні у відкритих джерелах, щодо збоїв у підсистемі «Електронний суд» у вказаний період відсутні.
Враховуючи наведене, слід визнати, що відповідачем не підтверджено існування обставин, якими він обгрунтовує поважність причин пропуску строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 02 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 03 листопада 2025 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: О.В. Чумак
В.М.Триголов