Справа № 755/5502/25 Номер провадження 22-ц/814/3386/25Головуючий у 1-й інстанції Глущенко Н. М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
03 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді Дорош А.І., Триголов В.М.
розглянув у м.Полтаві в порядку письмового провадження без виклику учасників цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чорнухинського районного суду Полтавської області від 27 червня 2025 року (час ухвалення судового рішення і дата виготовлення повного текста судового рішення не зазначені) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 27 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції помилково трактує заявлену позовну вимогу немайнового характеру як декілька самостійних вимог та, відповідно, вважає, що позивач має заплатити судовий збір за кожну вимогу окремо.
З огляду на предмет спору та з урахуванням висновків Верховного Суду у конкретних справах, на які зроблено посилання в апеляційній скарзі, позивач стверджує, що заявлені ним вимоги є одним комплексним немайновим позовом.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав:
Відповідно п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 пред?явив у Дніпровський районний суд м.Києва позов до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Позивачем заявлені такі вимоги:
1. Зобов'язати ОСОБА_2 , не чинити перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини.
2. Встановити графік відео зв'язку:
2.1. Вівторок і четвер (19:00-19:30) та субота і неділя (11:40-13:00) за київським часом, через зручний для дитини месенджер (WhatsApp, Viber, Zoom тощо), що є оптимальним для забезпечення регулярного та змістовного спілкування з дитиною її віку.
2.2. За бажанням дитини надавати додатковий час для відео дзвінка тривалістю 10 хв перед сном.
2.3. У разі неможливості зв'язку у визначений час із поважних причин завчасно домовлятися про інший день і годину того ж тижня.
3. Встановити наступний порядок особистих зустрічей з дитиною:
3.1. Двічі на рік під час шкільних канікул (літніх та зимових) тривалістю по 7 днів кожна на території України або за взаємною згодою сторін, на території Польщі.
3.2. Надати позивачу право перебувати з дитиною:
3.2.1. у святкові дні (Різдво, Великдень) - по 3 дні;
3.2.2. у день народження дитини та батька - по 2 дні.
3.3. Зобов'язати ОСОБА_2 завчасно (не пізніше ніж за 20 днів) узгоджувати зі мною дати та місце проведення зустрічей.
3.4. Встановити, що у разі, якщо ОСОБА_2 протягом 5 робочих днів після отримання письмової пропозиції позивача не надасть обґрунтованої відповіді або відмови, вважатиметься, що вона погодилася із запропонованими умовами.
3.5. Зобов'язати ОСОБА_2 оформляти всі необхідні документи для здійснення зустрічей, включаючи:
3.5.1. нотаріальну згоду на виїзд дитини за кордон (у разі зустрічей в Україні);
3.5.2. заповнення необхідних анкет та заяв;
3.5.3. надання копій документів дитини (закордонного паспорта, ID-картки тощо).
3.6. Надати позивачу право звернутися до суду для забезпечення виконання цього пункту рішення у разі ухилення ОСОБА_2 від його виконання.
4. Заборонити ОСОБА_2 безпідставне блокування чи обмеження спілкування батька з дитиною через месенджери, відео зв'язок або телефон.
5. Зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти позивача про важливі події у житті дитини (початок школи, захворювання, досягнення тощо) та надавати інформацію щодо:
5.1. місця фактичного проживання доньки, умов проживання;
5.2. кола осіб, які мають постійний доступ до дитини;
5.3. закладу освіти, який відвідує дитина;
5.4. наявності соціальних виплат у Польщі, які вона отримує на дитину.
6. Визначити, що дане рішення суду підлягає виконанню на території Республіки Польща згідно з:
6.1. Гаазькою конвенцією про цивільно правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року.
6.2. Регламентом (ЄС) № 2201/2003 та надати мені право звертатися до компетентних органів Польщі для забезпечення виконання цього рішення.
7. Вирішити питання про розподіл судових витрат на розсуд суду.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м.Києва від 15 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд за підсудністю до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.
Ухвалою судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд за підсудністю до Чорнухинського районного суду Полтавської області.
Ухвалою судді Чорнухинського районного суду Полтавської області від 16 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 7 днів для усунення недоліків.
Згідно ухвали судді недоліками позову є такі:
відсутні відомості про надсилання копії позову з додатками відповідачці;
відсутні відомості про наявність чи відсутність у відповідачки електронного кабінету; не зазначені дані про останнє відоме місце проживання (реєстрації) відповідачки за кордоном, її номер телефону;
не зазначена повна назва третьої особи;
не сплачений судовий збір за шість позовних вимог немайнового характеру у сумі 4 602,56 грн.
23.06.2025 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про визначення належного розміру судового збору, в якому він зазначив, що предмет його позову немайновий, заявлено єдину вимогу немайнового характеру, а саме встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з його малолітньою донькою. Інші вказані в позові елементи є механізмом реалізації цього єдиного немайнового права, а не окремими самостійними позовними вимогами. Тому просив врахувати, що поданий ним позов є немайновим за своєю природою, судовий збір в розмірі 1 211,20 грн вже сплачений та повністю відповідає вимогам п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», просив вважати вимогу про доплату збору у розмірі 4 602.56 грн такою, що не підлягає до задоволення.
24 червня 2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини, в якій описано вчинення перешкод у спілкуванні з дитиною з боку відповідача, зокрема те, що його колишня дружина ОСОБА_2 разом з донькою виїхала до Польщі та перешкоджає у спілкуванні з дитиною та не надає можливості брати участь у її вихованні та повноцінному спілкуванні. Позовні вимоги ОСОБА_1 ідентичні тим, що викладені в первісному позові.
Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки, зазначені в ухвалі судді Чорнухинського районного суду Полтавської області від 16 червня 2025 року, ОСОБА_1 повною мірою усунуто не було, а саме: позивачем зазначено третю особу як «виконавчий комітет Чорнухинської селищної ради», а не «Служба у справах дітей виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради». Таким чином, позивач знову не зазначив повної назви третьої особи по справі, яка представлена належною юридичною особою. Також позивачем не зазначено відомостей про наявність або відсутність у відповідача та третьої особи електронного кабінету.
Позивач висунув у сукупності шість позовних вимог, кожна із яких містить крім основних ще похідні вимоги. Обґрунтування підстав об'єднання в одному позові такої кількості основних та похідних вимог, які за своїм змістом, фактично, утворюють самостійні предмети доказування у справі позивач не зазначає, а підстави вважати, що усі заявлені вимоги є пов'язаними між собою підставою виникнення або поданими доказами, є основними та похідними, відсутні. У цій справі є підстави вважати вимоги до ОСОБА_2 щодо зобов'язання її не чинити перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини; встановити графік відео зв'язку; встановити наступний порядок особистих зустрічей з дитиною; заборонити ОСОБА_2 безпідставне блокування чи обмеження спілкування з дитиною через месенджери, відео зв'язок або телефон; зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти мене про важливі події у
житті дитини (початок школи, захворювання, досягнення тощо) та надавати
інформацію; визначити, що дане рішення суду підлягає виконанню на території Республіки Польща - самостійними вимогами з визначеним способом захисту порушеного права, - що свідчить про правильність визначення суддею кількості заявлених вимог немайнового характеру - 6, а відтак, і правильність здійсненого розрахунку судового збору, який підлягає сплаті за подання такої позовної заяви.
Доводи ж позивача про те, що предмет позову немайновий, а ним заявлено єдину вимогу немайнового характеру, а саме: встановити порядок участі у вихованні та спілкуванні з його малолітньою дочкою, а інші, вказані у позові елементи (відео зв'язок, зустрічі, інформування) є механізмами реалізації цього єдиного немайнового права , а не окремими самостійними позовними вимогами не заслуговують на увагу суду, оскільки позивачем взагалі не було висунуто позовну вимогу «встановити порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною».
Таким чином, позивачу необхідно було доплатити судовий збір у сумі 4602,56 грн, а підтвердження такої сплати надати суду.
Отже, ОСОБА_1 вимоги ухвали Чорнухинського районного суду Полтавської області від 16 червня 2025 року не виконав, недоліки позовної заяви не усунув, а саме: не надав суду квитанцію про доплату судового збору у розмірі 4 602,56 грн.
ОСОБА_1 не звертався до суду із клопотанням про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Вказані недоліки позовної заяви є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд визнає частково прийнятними доводи позивача.
Відповідно до частин першої - третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Принцип диспозитивності цивільного судочинства, визначений у статті 13 ЦПК України, вимагає від суду розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При зверненні до суду позивач самостійно визначає предмет позову, його підстави, коло відповідачів. До обов'язків суду входить установлення обґрунтованості позову який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Тлумачення пунктів 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України дає підстави зробити висновок, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Цивільне процесуальне законодавство не проводить розмежування позовних вимог на первинні та похідні позовні вимоги та презюмує, що кожна із заявлених вимог буде розглянута з дотриманням принципів пропорційності і верховенства права.
Разом з тим, конструкція статті 159 СК України дозволяє зробити висновок, що у першій та другій частинах цієї статті законодавець відокремив два різних способи захисту права:
1) позов про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні;
2) позов про визначення способів участі одного з батьків у вихованні дитини (у тому числі і графік побачень, спілкувань, тощо).
При цьому, якщо можливість звернення з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні можлива лише у випадку, коли той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, то можливість подання позову про визначення способів участі одного з батьків у вихованні дитини не пов'язана з жодною умовою. Тобто законодавець надає особі розсуд: звернутися з відповідним клопотання до органу опіки і піклування чи звернутися з відповідним позовом до суду.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, не визначив з урахуванням норм ст. 159 СК України, які ж саме окремі вимоги заявлені у позові: які вимоги є вимогами про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, і які вимоги є вимогами про визначення способів участі одного з батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною, тому зробив передчасний висновок, що позивачем заявлено шість окремих вимог, кожна з яких підлягає оплаті судовим збором.
З урахуванням наведеного, ухвала суду першої інстанції від 27 червня 2025 року підлягає скасуванню, а матеріали справи - поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.367, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чорнухинського районного суду Полтавської області від 27 червня 2025 року скасувати, матеріали цивільної справи №755/5502/25 направити Чорнухинського районного суду Полтавської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 03 листопада 2025 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: А.І.Дорош
В.М.Триголов