Справа № 761/43001/25
Провадження № 2/761/11862/2025
04 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
Позивач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2025 матеріали позовної заяви передані на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.10.2025 року справу прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
23.10.2025 року представник позивача звернувся до суду із заявою про відмову від позову та просив закрити провадження у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява позивача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Нормативне визначення принципу диспозитивності надає сторонам право вільно розпоряджатися предметом спору і процесу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Причини відмови від позову, з урахуванням принципу диспозитивності, не повинні оцінюватися судом.
Відповідно до частини 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Виходячи з вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
За таких обставин, оскільки позивач відповідно до положень ст. ст. 49, 255 ЦПК України відмовився від заявлених позовних вимог, відмова не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, а також, враховуючи, що відмова від позову є правом позивача, наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі позивачу зрозумілі, у суду відсутні підстави не прийняти відмову позивача від позову, а тому, суд дійшов висновку, що зазначену заяву слід задовольнити, а провадження у цій справі закрити.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 206, п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд,-
Прийняти відмову представника позивача від позову у цивільній справі за позовом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Провадження за позовом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - закрити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ю.О. Матвєєва
04 листопада 2025 року