Справа № 600/3004/25-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
04 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчнити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач або МОН), в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», у довідці, сформованій на підставі даних ЄДЕБО, у полі “На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», де зазначено “Ні, порушує»;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України (пр-кт Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 38621185) внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: у розділі “На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту»» вказати “Так, не порушує».
ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії МОН щодо внесення до ЄДЕБО інформації про порушення ним послідовності здобуття освіти та зобов'язати внести зміни до бази даних. Позивач стверджує, що його незавершене навчання у Львівському державному університеті фізичної культури (2017-2018, без отримання диплома) помилково враховується як здобутий рівень освіти, через що його поточне навчання в Мелітопольському педагогічному університеті на рівні бакалавра вважається порушенням послідовності. Це унеможливлює реалізацію права на відстрочку від мобілізації, передбаченого законом для здобувачів освіти.
Позивач обґрунтовує свою позицію тим, що незавершене навчання без отримання диплома не може вважатися здобутим рівнем освіти згідно із законодавством, а його поточне навчання є першим здобуттям освітнього рівня бакалавра. На підтвердження своїх аргументів він посилається на судову практику аналогічних справ (рішення Сумського, Хмельницького та Чернігівського окружних адміністративних судів), де суди визнавали, що для встановлення послідовності здобуття освіти береться до уваги лише завершений рівень освіти, підтверджений відповідним документом державного зразка.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішення відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржене рішення, прийняти нове - про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Стверджує, що його дії є правомірними та базуються на законодавстві - позивач навчався за освітнім рівнем бакалавра у Львівському університеті фізкультури протягом дев'яти місяців (2017-2018), де набував відповідні компетентності, після чого повторно вступив на бакалаврську програму в іншому університеті у 2023 році. Згідно з системним тлумаченням законодавства, будь-яке долучення до освітнього процесу формує знання та компетентності на відповідному рівні освіти, незалежно від отримання диплома.
МОН діяло відповідно до постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 та доручення Міністра від 31.05.2024 № 1/34-Д-24, встановивши алгоритм визначення послідовності здобуття освіти в ЄДЕБО. Повторне зарахування на той самий рівень національної рамки кваліфікацій означає непослідовне здобуття освіти, оскільки особа знову формуватиме ті самі знання та компетентності. МОН наголошує, що не порушенням послідовності вважається лише поновлення на навчання або переведення з іншого закладу на такий же рівень, а не повторне вступання без завершення попереднього навчання.
МОН також заперечує проти другої позовної вимоги про зобов'язання внести зміни до ЄДЕБО, оскільки питання внесення інформації про здобувачів освіти належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності, а не Міністерства. Як розпорядник ЄДЕБО, МОН виконує організаційні та контролюючі функції, тоді як технічні функції покладено на ДП "Інфоресурс". Крім того, МОН стверджує, що спір не є публічно-правовим і має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
10 жовтня 2025 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. У поданому відзиві позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до заяв по суті та інформації про навчання 01.09.2017 року позивач вступив до Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, спеціальність: 017 Фізична культура і спорт, освітній рівень «Бакалавр», але цього рівня освіти не здобув, оскільки у 2018 році - був відрахований.
У подальшому на протязі 2018-2020 років позивач вступив та закінчив Державний професійно-технічний навчальний заклад «Чернівецький професійний машинобудівний ліцей», внаслідок чого отримав освітній рівень «Кваліфікований робітник».
Згідно із наказом від 16.08.2023 року, №92/33-09 «Про зарахування на навчання» ОСОБА_1 зарахований з 01.09.2023 року до Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, спеціалізація «Тренерська діяльність в обраному виді спорту», освітній рівень «Бакалавр», де і навчається понині.
Згідно Виписки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформацію про навчання особи у ОСОБА_1 наявні наступні документи про освіту, студентські (учнівські) квитки: свідоцтво про базову загальну середню освіту (наявне у реєстрі документів про освіту); атестат про повну загальну середню освіту (наявний у реєстрі документів про освіту); дипломи кваліфікованого робітника (наявні у реєстрі документів про освіту); та студентський квиток Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.
03.06.2025 року в Єдиній державній електронній базі з питань освіти сформовано відносно ОСОБА_1 довідку №654023 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, в який у розділі «Інформація про поточне здобуття освіти» зазначено «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - «Ні, порушує»».
Також, у справі наявний лист Міністерства освіти і науки України від 18.06.2025 року, №3/5081-25 «Про розгляд звернення», який адресований ОСОБА_1 , та яким останнього поміж іншого інформується, що він здобуває освіту в непослідовному порядку, а в довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно із статтею 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII, в редакції станом на час виникнення спірних відносин,), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 “Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 №3543-XII здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIIІ рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Згідно з пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про освіту" визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Аналізуючи наведені положення Закону України "Про освіту", слід прийти до висновку, що вони чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". Обов'язковою характеристикою є завершеність етапу освіти, в тому числі отримання відповідно диплому.
Вище судом встановлено, що згідно із наказом від 16.08.2023 року, №92/33-09 «Про зарахування на навчання» ОСОБА_1 зарахований з 01.09.2023 року до Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, спеціалізація «Тренерська діяльність в обраному виді спорту», освітній рівень «Бакалавр», де і навчається понині.
Раніше ОСОБА_1 був зарахований до Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, спеціальність: 017 Фізична культура і спорт, освітній рівень «Бакалавр», але цього рівня освіти не здобув, оскільки у 2018 році - був відрахований.
Тобто, ним не було здобуто ні освітнього рівня «Бакалавр».
Наявність у позивача дипломів «Кваліфікованого робітника» не впливає на ці правовідносини, оскільки така освіта згідно законодавства України не віднесена до вищої освіти.
З огляду на зазначене, суд вважає помилковим посилання Міністерства освіти і науки України щодо того, що навчання позивача за освітнім рівнем «Бакалавр» у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського, спеціальність: 017 Фізична культура і спорт, свідчить про порушення послідовності здобуття ним освіти, оскільки стаття 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачає саме попереднє здобуття освіти, а не навчання протягом певного періоду часу.
Позивач, під час навчання у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського, не здобув жодного освітнього рівня, який б передував здобуттю ним освітнього рівня «Бакалавр».
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що зазначення у довідці №654023 від 03.06.2025 року про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 , що поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", є протиправним і відповідно дії Міністерства освіти і науки України в цій частині також є протиправними.
Натомість Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО.
Колегія суддів звертає увагу на лист-роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій від 29.08.2024 року, №04-24/18-2024/188092, згідно змісту якого:
«Також важливим для роз'яснення є те, що рівень освіти, що здобувається, має бути вищим за «раніше здобутий рівень освіти». Виходячи із системного тлумачення як Закону України «Про освіту», так і Закону України «Про вищу освіту», фактом «здобуття рівня освіти» є успішне завершення особою відповідної освітньої програми, присвоєння особі освітньої кваліфікації (наприклад, молодший спеціаліст, молодший бакалавр, бакалавр, магістр тощо) та видача особі відповідного документа про освіту. Саме документ про освіту засвідчує факт наявності у особи здобутого відповідного рівня освіти. Особа, яка з різних причин була відрахована з навчання без присудження їй відповідної кваліфікації та видачі відповідного документа про освіту, не вважається такою, що здобула відповідний рівень освіти. Поновлення такої особи на навчанні (або повторне зарахування) для здобуття відповідного рівня освіти даватиме такій особі право на відстрочку від мобілізації за умови, що особа не має аналогічного здобутого рівня освіти за іншою спеціальністю чи професією».
Щодо належного способу захисту порушеного права позивача, то суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 74 Закону "Про освіту" встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права" та "Про публічні електронні реєстри". Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі - Положення), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України "Про освіту" (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Згідно з пунктом 5 розділу І Положення передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення, зокрема, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Отже, саме Міністерство освіти і науки України, будучи розпорядником ЄДЕБО має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 , у той час як технічну складову цього процесу забезпечує, у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО, Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС".
Аналогічні висновки у подібних правовідносинах уже були викладені Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах від 30.01.2025 року, у справі № 560/12594/24 та від 04.02.2025 року, у справі №560/11803/24.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про те, що даний спір є приватно-правовим, а тому його необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства, то колегія суддів зазначає, що МОН у розумінні КАС України є суб'єктом владних повноважень, який реалізує у цих правовідносинах владні управлінські функції, які не мають жодного відношення до майнових чи немайнових правовідносин. Такі функції стосуються публічного інтересу та реалізуються МОН на виконання вимог законодавства, яке віднесено до публічного права.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що положення Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про освіту», чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". Обов'язковою характеристикою є завершеність етапу освіти, в тому числі отримання відповідно диплому.
Фактом «здобуття рівня освіти» є успішне завершення особою відповідної освітньої програми, присвоєння особі освітньої кваліфікації (наприклад, молодший спеціаліст, молодший бакалавр, бакалавр, магістр тощо) та видача особі відповідного документа про освіту. Саме документ про освіту засвідчує факт наявності у особи здобутого відповідного рівня освіти. Особа, яка з різних причин була відрахована з навчання без присудження їй відповідної кваліфікації та видачі відповідного документа про освіту, не вважається такою, що здобула відповідний рівень освіти. Поновлення такої особи на навчанні (або повторне зарахування) для здобуття відповідного рівня освіти даватиме такій особі право на відстрочку від мобілізації за умови, що особа не має аналогічного здобутого рівня освіти за іншою спеціальністю чи професією.
Міністерство освіти і науки України, будучи розпорядником ЄДЕБО має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 .
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.