Номер провадження 1-кс/754/3625/25
Справа № 754/18523/25
Іменем України
04 листопада 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу представника власника майна ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність слідчого СВ Деснянського УП ГУНП, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12025105030000895 від 25.10.2025 року,
03.11.2025 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла скарга представника власника майна ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого СВ Деснянського УП ГУНП, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12025105030000895 від 25.10.2025 року.
В обґрунтування скарги представник власника майна посилається на те, що 25 жовтня 2025 року уповноваженими особами Деснянського УП ГУНП в м. Києві в межах кримінального провадження №12025105030000895 від 25.10.2025 року у ОСОБА_5 було вилучено автомобіль марки Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1 , та ключі від вказаного автомобіля. Вказані речі не були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, а отже - мають статус тимчасово вилученого майна. На вказане майно арешт ухвалою слідчого судді також не накладався.
В подальшому, скаржник звернувся до уповноважених осіб Деснянського УП ГУНП у м. Києві із заявою про повернення тимчасово вилученого майна на підставі ст. 169 КПК України.
31.10.2025 року, представником ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_4 було отримано листа Деснянського УП ГУНП в м. Києві №419565-2025 (1630142), зі змісту якого вбачається, що клопотання про накладення арешту на вилучений транспортний засіб в рамках кримінального провадження № 12025105030000895 не погоджувалось, прокурором рішення про повернення майна також не приймалось. Водночас, майно ОСОБА_5 повернуто не було.
З огляду на вказане, представник власника майна був змушений звернутися зі скаргою до слідчого судді.
04.11.2025 року у призначене судове засідання ОСОБА_5 та його представник -адвокат ОСОБА_4 не з'явились.
Представник власника майна ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , надіслав на електронну адресу суду заяву, в якій просив закрити провадження на підставі ч.2 ст.305 КПК України, у зв'язку з поверненням 04.11.2025 року працівниками поліції ОСОБА_5 транспортного засобу, «Аudi», моделі А3, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 . Крім того, просив розглядати скаргу без його участі та без участі власника майна.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти розгляду скарги за відсутності зазначених осіб, а також просила скаргу представника скаржника ОСОБА_4 , який діє в інтересах скаржника ОСОБА_5 , залишити без задоволення.
З огляду на позиції учасників судового провадження, а також враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства, слідчий суддя визнав за можливе провести судове засідання за відсутності власника майна та його представника.
Дослідивши скаргу та додатки до неї, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Оцінка скарги на бездіяльність слідчого, прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна на предмет обґрунтованості передбачає вивчення: 1) наявності правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії (у даному випадку розглянути клопотання та вжити заходів за результатами його розгляду); 2) встановлення факту невиконання цього обов'язку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна відповідно до ст. 169 цього Кодексу.
В ході судового розгляду скарги було встановлено, що 04 листопада 2025 року адвокат направив до суду заяву, у якій просив закрити провадження за його скаргою.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Однією із засад кримінального провадження є диспозитивність, відповідно до якої сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.
Кримінальний процесуальний закон не дає вказівок слідчому судді щодо порядку дій, які повинні бути вчинені у випадку, коли особа, яка подала скаргу, втратила процесуальний інтерес щодо підтримання її вимог під час судового розгляду. В той же час, положенням ч. 2 ст. 305 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
За ситуації нормативного неврегулювання, беручи до уваги положення ч. 6 ст. 9 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про те, що належним процесуальним реагуванням буде постановлення ухвали про закриття провадження з судового контролю за діями органу досудового розслідування. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що міститься у постанові від 19 лютого 2019 року по справі № 569/17036/118.
Таким чином, за змістом вказаних статей Кримінального процесуального кодексу України, можна зробити висновок, що усунення бездіяльності, яка була предметом оскарження дає підстави слідчому судді для закриття провадження за скаргою.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 303-307, 309, 369 КПК України, слідчий суддя
Провадження з розгляду скарги адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність слідчого СВ Деснянського УП ГУНП, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12025105030000895 від 25.10.2025 року - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1