Справа № 120/14414/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар Павло Анатолійович
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
04 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за періоди з 02.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, 01.11.2022, з 12.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" збільшеної до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за спірні періоди.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за періоди з 02.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, 01.11.2022, з 12.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за періоди з 02.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, 01.11.2022, з 12.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, врахувавши при цьому вже виплачені суми такої допомоги за ці періоди.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ).
Позивач в період з 09.04.2022 по 15.02.2023 перебував у службовому відрядженні у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ).
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 02.03.2023 № 4831, виданої позивачу, він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 02.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, 01.11.2022, з 12.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56 гриф.
Як вбачається з інформації, що міститься в довідці по рахунку та довідці про грошове забезпечення, з серпня по грудень 2022 року позивач не отримував збільшену додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн., за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях або заходах за періоди з 09.04.2022 по 31.07.2022 була виплачена позивачу у вересні 2022 року. Відповідно до довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 , у січні 2023 року йому було виплачено додаткову грошову винагороду за грудень 2022 року, за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 в розмірі 70 000 гривень.
Також згідно з інформацією із довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 , за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 01.08.2022 по 02.08.2022, з 16.08.2022 по 31.08.2022 з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 16.11.2022, 30.11.2022 позивачу взагалі не здійснювалось нарахування та виплата додаткової грошової винагороди, відповідно до Постанови № 168
Не погоджуючись із такими діями відповідача, з метою зобов'язання нарахувати та виплатити йому належного розміру додаткової грошової винагороди, у збільшеному розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 02.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, 01.11.2022, з 12.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки згідно довідки №4831 від 02.03.2023, виданої командиром військової частини № НОМЕР_2 , позивач приймав безпосередню участь у бойових діях, або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей в періоди: з 02.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, 01.11.2022, з 12.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, і в межах визначеного в цій довідці періоду відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачеві збільшеного розміру додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, має місце протиправна бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 такої винагороди за вказані у довідці періоди участі у бойових діях.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що абзацом 2 пункту 8 Наказу №628-АГ визначено, що інформація про військовослужбовців, відряджених до інших органів Держприкордонслужби України, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, подаються начальниками органів Держприкордонслужби України, включених до складу діючих угруповань військ Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до Наказу №628-АГ.
Однак, довідок підтверджень безпосередньої участі у бойових діях або заходах позивача за серпень-листопад 2022 у складі військової частини НОМЕР_2 у формі, визначеній додатком 2 до Наказу № 392-АГ до Військової частини НОМЕР_1 не надходило.
Довідка військової частини НОМЕР_2 №4831 яка надана стороною позивача до матеріалів справи, являється тільки персональним підтвердженням для окремого військовослужбовця його участі у бойових діях і необхідна для формування останнім матеріалів, пов'язаних отримання відповідного статусу учасника бойових дій.
Відтак посадові особи військової частини НОМЕР_1 діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв'язку із чим просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 3 квітня 2003 року №661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Аналіз цих норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Водночас реалізація зазначених приписів постанови Кабінету Міністрів України №168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558, не врегульовувала цих питань.
31 березня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ №164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168".
У пункті 3 наказу №164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).
Пункт 4 наказу №164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
Відповідно до пункту 5 наказу №164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання.
Пунктом 6 Наказу №164-АГ визначено начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби накази про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям в розмірі 100000 гривень або 30 000 гривень видавати на підставі рапортів начальників (командирів) підрозділів.
Таким чином, вищезазначеним Наказом № 164-АГ визначено алгоритм дій при виплаті військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди.
Згідно з обставинами цієї справи позивач у 2022 році проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону № 7-вв від 09.04.2022 позивача направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », з 09.04.2022 року, з метою прийняття участі у заходах.
Згідно Довідки №4831 від 02.03.2023, виданої командиром військової частини № НОМЕР_2 , позивач приймав безпосередню участь у бойових діях, або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей в періоди: з 02.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, 01.11.2022, з 12.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022.
Підставою для видачі довідки слугувало бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф.
Колегія суддів зазначає, що вказана довідка видана на підставі одного із підтверджуючих документів, передбачених пунктом 3 наказу №164-АГ від 31 березня 2023 року, а тому оформлена стосовно позивача довідка військової частини НОМЕР_2 від 02.03.2023 № 4831 підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди, а відтак позивач має право на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100 000 грн. відповідно до Постанови № 168.
Колегія суддів відхиляє твердження відповідача про те, що вказана довідка є персональним документом щодо участі окремого військовослужбовця у бойових діях, але не дає підстав для проведення спірної виплати, що можливо лише за наявності списків за формою згідно додатку № 2 до Наказу № 392-АГ.
Адже довідка від 02.03.2023 № 4831 містить усю необхідну та аналогічну інформацію, що передбачена вказаним додатком 2, зокрема про період безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах та підставу участі в них та чітко відображає періоди участі позивача у таких заходах на території Чернігівської та Сумської областей.
Колегія суддів наголошує, що відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів щодо визнання вищевказаної довідки недійсною або її відкликання.
Також відповідач не надав вмотивованих пояснень щодо правових підстав видання такої довідки, зокрема щодо її видачі командиром військової частини № НОМЕР_2 не на підставі положень Наказу № 392-АГ.
Крім того, у цій ситуації позивач не може нести тягар негативних наслідків від неправомірної бездіяльності суб'єктів владних повноважень і що недотримання органами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині складення усіх необхідних документа та обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може бути підставою для відмови у виплаті спірної доплати.
При цьому, як вже зазначалося вище, за своєю формою та змістом видана позивачу довідка відповідає довідці за формою згідно з додатком 2 до Наказу № 392-АГ. Водночас пунктом 11 цього наказу визначено, що така довідка оформляється щодо військовослужбовців, які відряджені з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, для підтвердження днів їхньої безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу.
Наведене додатково свідчить про те, що відповідна довідка доводить участь позивача у відповідних діях та забезпеченні відповідних заходів у вказаній у довідці період.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/12539/22, від 28 травня 2024 року у справі № 560/1200/23, від 06 червня 2024 року у справі № 200/706/23 підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.
У вимірі спірних правовідносин суд першої інстанцій обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до Наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач.
Надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 02.03.2023 № 4831, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації ДПС України від 02.04.2022 № 56 гриф.
Водночас невідповідність довідки № 4831 від 02.03.2023 критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, судом не встановлено.
Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23, від 08 серпня 2024 року у справі №280/2754/23, від 23 вересня 2024 року у справі №120/4138/23, від 10 жовтня 2024 року у справі № 120/14606/23, від 14 листопада 2024 року у справі № 120/4383/23 та № 120/4858/23, від 12 грудня 2024 року у справі № 120/10649/23, від 23 січня 2025 року у справі № 120/6981/23.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції продубльовано період, за який позивачу фактично здійснено виплату додаткової грошової винагороди, а саме з 01.12.2022 по 31.12.2022, є безпідставними, оскільки в резолютивній частині рішення суд першої інстанції зобов'язав здійснити виплату грошової винагороди за періоди з 02.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, 01.11.2022, з 12.11.2022 по 30.11.2022 та з 01.12.2022 по 31.12.2022, при цьому врахувавши вже виплачені суми такої винагороди за відповідні періоди, що унеможливлює її подвійне нарахування.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.