Справа № 558/722/25
номер провадження 1-кп/558/126/25
04 листопада 2025 року селище Демидівка Рівненської області
Демидівський районний суд Рівненської області в складі:
одноособово суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши обвинувальний акт та додані до нього документи у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, у кримінальному провадженні за № 12025186160000126 від 18.09.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, військовослужбовця військової служби під час мобілізації, курсант навчального взводу навчальної роти №1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , військове звання солдат, неодруженого, згідно ст.89 Кримінального кодексу України раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 Кримінального кодексу України, -
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних сил України та проходячи її на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти №1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог чинного законодавства умисно спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4 за наступних обставин.
Так, у ОСОБА_3 , 17.09.2025 року, приблизно о 10.00 годині( більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс для свого діда ОСОБА_4 , з яким перебуває в сімейних відносинах, один удар кулаком правої руки в обличчя.
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 спричинено такі тілесні ушкодження: гематома на лівій половині обличчя, крововилив навколо лівого ока, садна у виличній ділянці зліва і на лобі зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи №141 від 18.09.2025 року мають ознаки легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а саме в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника адвоката ОСОБА_6 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згідний на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні (а.с.19 том №1).
Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
У відповідності до ч.1 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене Кримінальним кодексом України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , передбачено покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 відноситься до кримінальних проступків.
За вимогами ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Судом підтверджено обставини, які встановлено органом досудового розслідування.
Відповідно до заяви від 31.10.2025 року, обвинувачений ОСОБА_3 за участю захисника адвоката ОСОБА_6 ,беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та згідний з із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 згоден на розгляд обвинувального акта по даній кримінальній справі у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засідання у його відсутність та не заперечує щодо застосування відносно нього покарання у виді штрафу. ОСОБА_3 ознайомлений із обмеженнями права на апеляційне оскарження, у відповідності до ч.2 ст.302 КПК України, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини (а.с.16 том №1).
Добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згода із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згода на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтвердив його захисник адвокат ОСОБА_6 , що підтверджується його власним підписом у заяві від 31.10.2025 року, а також власним підписом обвинуваченого ОСОБА_6 (а.с. 16 том №1).
Потерпілий по справі громадянин ОСОБА_4 надав прокурору письмову заяву про те, що він не заперечує проти розгляду обвинувального акта відносно ОСОБА_3 у спрощеному порядку. Потерпілому зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин та те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини (а.с.18 том №1).
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а саме умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення та особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який, у відповідності до ст.89 КК України, раніше не судимий (а.с.5 том №1).
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить його щире каяття у вчинених кримінальних правопорушеннях, активне сприяння їх розкриттю (а.с.5 том №1).
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, це вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах(а.с.5 том №1).
Процесуальні витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлявся (а.с. 5 том №1).
Інші заходи забезпечення кримінального провадження, крім викликів прокурора та дізнавача, у даній кримінальній справі не застосовувалися.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 50, 65, 125 Кримінального кодексу України, ст. ст. 100, 174, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятидесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 Кримінального процесуального кодексу України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 Кримінального процесуального кодексу України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору і обвинуваченому.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_7