04 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/9312/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року
у адміністративній справі № 160/9312/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а саме, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні з 01 жовтня 2024 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації пенсії за віком з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185 та з 01.03.2025 року в розмірі 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 року №209. та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) починаючи з 01 жовтня 2024 року, з урахуванням індексації пенсії за віком з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185 та з 01.03.2025 року в розмірі 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 року №209, а також стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 847,84 грн.
Одночасно, вказаним рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено ОСОБА_1 у задоволені вимог, які стосуються визнання протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку (індексації) та виплати їй пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, який враховувався для обчислення пенсії, з 01.10.2024 року на коефіцієнти збільшення 1,197 (але не більше 1500,00 грн.), 1,0796 (але не більше 1500,00 грн.), з 01.03.2025 року на коефіцієнт збільшення 1,115 (але не більше 1500,00 грн.) та про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок (індексацію) пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019 - 2021 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,197 (але не більше 1500,00 грн.) і 1,0796 (але не більше 1500,00 грн.) з 01.10.2024 року.
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку як позивачем по справі з підстав неповного з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та невідповідності викладених у рішенні суду першої інстанції висновків обставинам справи, так і відповідачем по справі в частині, яка стосується задоволення вимог позивача з підстав порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання по справі.
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що суд першої інстанції задовольняючи позов частково, спираючись на положення ст.123 КАС України та посилаючись на висловлену Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2025 року у справі №200/2123/24 правову позицію яка зводиться саме до визнання за особою права на усі відповідні коефіцієнти збільшення в межах шести місяців, що передують дню звернення до суду, а тому і залишив її вимоги без розгляду, але у той же час на переконання позивача у її спірному випадку суд безпідставно не врахував останнє правозастосування Верховним Судом у справі № 200/5836/24 положень законодавства індексації, яка має здійснюватися за рахунок щорічного помноження показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено прахові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в чому і полягає проведення індексації саме наростаючим підсумком, тобто коли при індексації пенсії в новому році відповідний показних застосовується саме до добутку, отриманого під час індексації пенсії в попередньому році, а обмеження строку шестимісячним періодом, що передує дню зверненню до суду при цьому не впливає на кількість коефіцієнтів збільшення, які включаються у формулу визначення розміру пенсії особи. Тобто, за розумінням позивача звернувшись з позовом у 2025 році особа обмежена шістьма місяцями, що передують дню зверненню до суду саме щодо заявлених вимог виплату індексації за цей період, однак, обмеження такого періоду не пов'язано з формулою індексації пенсії, яка має наростаючий підсумок, і як наслідок, особа має право на врахування відповідних коефіцієнтів збільшення (а не лише тих, що встановлені в році звернення до суду, тому просить апеляційний суд врахувати саме висловлену у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 року у справі № 200/5836/24 правову позицію з урахуванням того, що у її випадку ця позиція втілюється саме в тому, що перерахунок пенсії позивача має бути проведений з 01.10.2024 року однак з урахуванням коефіцієнтів звільнення за 2023-2025 роки оскільки пенсія за віком їй призначена саме у 2022 році.
За вказаних у апеляційні скарзі обставин позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати частково і змінити рішення, виклавши 2 та 3 абзаци рішення в наступній редакції: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні з 01.10.2024 року перерахунку пенсії з урахуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з 01.03.2025 року в розмірі 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», а також просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.10.2024 року з урахуванням індексації пенсії за віком з урахуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії в розмірі: 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»; та з 01.03.2025 року в розмірі 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що пенсія позивачу призначена у 2022 році і для обчислення її розміру був застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за попередні три роки (2019-2021 роки), який становив 10846,37 грн, що є більшим за показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до пункту 5 Порядку № 124, збільшений на коефіцієнт 1,11 (в 2021 році), на коефіцієнт 1,14 (в 2022 році), на коефіцієнт 1,197 (в 2023 році), на коефіцієнт 1,0796 (в 2024 році) = 7994,47 грн., і таким чином дії Головного управління, які полягають у відмові проведення індексації пенсії позивачу шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення його пенсії (за 2018-2020) на коефіцієнти збільшення 1,197 з 01 березня 2023 року та 1,0796 з 01 березня 2024 року є правомірними, відповідно, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині задоволення вимог позивача не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Провадження у адміністративній справі за поданою 09.06.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області апеляційною скаргою було відкрито ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025 року, а за поданою 03.07.2025 року ОСОБА_1 апеляційною скаргою було відкрито ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2025 року, і після закінчення дій по підготовці справи до апеляційного розгляду ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 року та від 17.07.2025 року було вирішено розглянути справи в порядку письмового провадження. Проте, під час обговорення доводів апеляційних скарг позивача і відповідача в порядку письмового провадження, суд дійшов висновку про необхідність розглянути спірні у цій справі правовідносини у відкритому судовому засідання, із заслуховуванням пояснень та доводів позивача чи його представника, і представника відповідача по справі з метою забезпечення додержання вимог ст.2 КАСУ щодо всебічного та об'єктивного розгляду, у зв'язку з чим ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 року визнано за необхідне перейти із письмового провадження у відкрите судове засідання, та призначено розгляд справи на 14.10.2025 року о 11.30 год.
Проте, у призначений час 14.10.2025 року сторони по справі у судове засідання не з'явилися, а через електрону пошту представника позивача well1952i.ua (без підпису КЕП) до суду 02.10.2025 надійшла заява Гугленко Л.В. про прискорення розгляду справи, а 14.10.2025 року о 11.30 год надійшла заява Гугленко Л.В. від 13.10.2025 року про розгляд справи за відсутності позивача, що стало підставою для викладення розгляду справи з 14.10.2025 року на 11:15 год. 04.11.2025 року, з винесенням Третім апеляційним адміністративним судом ухвали про зобов'язання ОСОБА_1 та представника відповідача прибути для участі у судовому засіданні 04.11.2025 року о 11:15 год., копія ухвали та повістки про виклик направлені на адресу учасників спору у визначеному законом порядку, та на адресу представника позивача за електронною адресою well1952i.ua.
Разом з тим, у судове засідання 04 листопада 2025 року учасники спору повторно не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, тому відповідно, колегія суддів обговоривши питання можливості розгляду справи за їх відсутності, враховуючи положення ч. 2 ст. 313 КАС України визнала за можливе продовжити розгляд справи за відсутності сторін, які були належним чином повідомлені і не повідомили про поважні причини неявки та не подали клопотання про розгляд справи 04.11.2025 року за їх відсутності. За вказаних обставин, керуючись п.2 ч.1 ст.311 КАС України колегія суддів вирішила за можливе перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність їх правової оцінки, а також застосування до них норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційних скарг позивача і відповідача виходячи з нижченаведеного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 26 січня 2022 року отримує пенсію за віком призначену їй та розраховану відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон № 1058-IV).
Спір у цій справі було ініційовано позивачем у зв'язку з отриманим нею у відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на звернення від 06 березня 2025 року з письмовою заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,197 (але не більше 1500,00 грн.); 1,0796 (але не більше 1500,00 грн.) на коефіцієнт збільшення 1,115 (але не більше 1500,00 грн.), яку позивач розцінює як протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області внаслідок відмови їй у проведенні перерахунку (індексації) пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,197 (але не більше 1500,00 грн.); 1,0796 (але не більше 1500,00 грн.) з 01.10.2024 року та на коефіцієнт збільшення 1,115 (але не більше 1500,00 грн.) з 01.03.2025 року.
Як встановлено за матеріалами справи, дійсно у відповідь на звернення ОСОБА_1 , листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №11626-8693/Г-01/8-0400/25 від 10 березня 2025 року було повідомлено, що пенсії призначені у 2022-2025 роках не індексуються, а відповідно до підпункту 6 пункту 2 Постанови №209 до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058 за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2025 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», з 01 березня 2024 року встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (до 135 гривень) та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (до 100 гривень), підпункту 5 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Оскільки зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Додатково визначено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення: - для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році - 1,046.
Вказаним листом відповідачем також було проінформовано позивача про те, що її страховий стаж, зарахований по 31.01.2024, що складає 33 роки 04 місяці 02 дні, в тому числі по Списку №1 - 21 рік та заробітної плати за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 31.01.2024 року, коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,54333, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 1,93329. Та роз'яснено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019-2021 роки, із застосуванням коефіцієнту збільшення в розмірі 1,046 складає 10846,37 грн. З урахуванням наведеного та того, що загальний розмір пенсії за віком станом на 01.03.2025 року складає 12581,43 грн.: 11917,27 грн. - розмір пенсії за віком (ст.27) (21933,76 х 0,54333); 464,16 грн. - доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1, абз.2) (за 24 роки); 100,00 грн. - надбавка 100 грн. на індексації 01.03.2023; 100,00 грн. - надбавка 100 грн. на індексації 01.03.2024, відповідач надавши належно завірені копії розрахунку пенсії разом із розрахунком заробітної плати станом на 01.03.2025, позивачу відмовлено у задоволені її вимог та роз'яснено про можливість оскарження відповіді до органів вищого рівня або до суду.
Вирішуючи спір у цій справі по суті, спираючись на положення ч.2 ст.19, ст.46, п.1,6 ч.1 ст.92 Конституції України і ч.1 ст.28, ст.40, ст.42 Закону № 1058-IV та п.44 Прикінцевих положень Закону №1058, а також на приписи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №124 року від 20.02.2019 року Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (пункти 3, 5) і на положення постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та від 25.02.2025 року №209 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» - суд першої інстанції акцентуючи увагу на тому, що щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, врахував у даному випадку, що страховий стаж позивачки зарахований по 31.01.2024 і складає 33 роки 04 місяці 02 дні, в тому числі по Списку №1 - 21 рік та заробітної плати за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 31.01.2024 року. При цьому, коефіцієнт страхового стажу позивача було визначено з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,54333, а індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - складає 1,93329.
Розглядаючи по суті спір у цій справі, суд першої інстанції правильно узяв до уваги, що відповідно до підпункту 6 пункту 2 Постанови №209 до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058 за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2025 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", з 01 березня 2024 року встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (до 135 гривень) та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (до 100 гривень), підпункту 5 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Додатково визначено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення: - для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році - 1,046.
Також судом обґрунтовано узято до уваги, і сторонами у справі не спростовується інформація стосовно середньомісячного заробітку позивача для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019-2021 роки, до якої застосовано коефіцієнт збільшення в розмірі 1,046 що складає 10846,37 грн., а загальний розмір пенсії за віком станом на 01.03.2025 року складає 12581,43 грн.: 11917,27 грн. - розмір пенсії за віком (ст.27) (21933,76 х 0,54333); 464,16 грн. - доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1, абз.2) (за 24 роки); 100,00 грн. - надбавка 100 грн. на індексації 01.03.2023; 100,00 грн. - надбавка 100 грн. на індексації 01.03.2024.
Виходячи з приписів ст.7 Закону №1058 та підкреслюючи, що законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи, і це є ключовою складовою соціального захисту населення, судом першої інстанції обґрунтовано наголошено, що абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення, оскільки в іншому випадку, відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Виходячи з того, що повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку при його суперечність Конституції України чи закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондується з принципом верховенства права, а при дотриманні принципу верховенства права це можливо лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону», а також з огляду на неодноразово наголошувану Верховним Судом (зокрема у постановах від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19) позицію про неприпустимість застосування судами положень нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи - судом першої інстанції правильно підкреслено, що при проведенні перерахунку пенсій призначених у 2020-2023 роках згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і також застосуванню підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року №127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185, а Порядок №124 в свою чергу підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що починаючи з 2020 року відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку №124 є протиправним, а враховуючи зазначене у сукупності судом правильно наголошено, що під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Отже, застосовуючи наведені вище норми права, судом першої інстанції правильно констатовано, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ПФУ здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановивши позивачеві щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн. у 2023 році та 100,00 грн. у 2024 році замість застосування коефіцієнта збільшення 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не відповідно до вимог чинного законодавства, і доводами апеляційної скарги вказані висновки суду першої інстанції не спростовано, а тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача і для скасування судового рішення в частині задоволення вимог позивача
Водночас, судом також обґрунтовано наголошено на тому, що право громадян, пенсія яким призначена у 2022- 2025 роках на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, і це зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Відповідно, спираючись на положення частин 1, 2 та 3 ст.122 та ст.123 КАС України, а також враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а, судом підкреслено у цій справі, що саме позивач не дотримуючись визначеного законом порядку, позбавила себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, оскільки до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з відповідною заявою ОСОБА_1 звернулася лише 06 березня 2025 року, а з позовом у цій справі до суду звернулася лише 31 березня 2025 року. Зазначене свідчить про законність висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для захисту прав позивача саме в межах шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, який має обраховуватися з 01 жовтня 2024 року (як визначено позивачем), а позовні вимоги про послідовне збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,197 (але не більше 1500,00 грн.), які стосуються періоду з 01.03.2023 року по 30.09.2024 року підлягають залишенню без розгляду відповідно до приписів статті 123 КАС України. І такі висновки суду першої інстанції повністю узгоджуються з висловленою Верховним Судом позицією у постанові від 13 лютого 2025 року у справі №200/2123/24.
Таким чином, колегія суддів повністю погоджуючись з висновками суду першої інстанції у цій справі, визнає цілком законними та обґрунтованими рішення суду першої інстанції про часткове задоволення вимог позивача, які стосуються необхідності визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні з 01 жовтня 2024 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації пенсії за віком з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185 та з 01.03.2025 року в розмірі 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 року №209, і, як наслідок необхідності поновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) починаючи з 01 жовтня 2024 року з урахуванням індексації пенсії за віком з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185 та з 01.03.2025 року в розмірі 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 року №209.
Оскільки доводами апеляційних скарги позивача та відповідача висновки суду першої інстанції у цій справі не спростовуються, підсумовуючи вищевикладене у сукупності колегія суддів виходячи з положень ст.316 КАС України вважає за необхідне залишити без задоволення вимоги апеляційних скарг позивача та відповідача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від від 30 травня 2025 року- залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов