Справа № 553/3228/25
Провадження № 2/545/2383/25
03.11.2025 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді Путрі О.Г.,
при секретарі Литвинову В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник ТОВ «Іннова Фінанс» звернувся до Подільського районного суду м.Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказав, що 27.02.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» і ОСОБА_2 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 3191240224. Відповідно до Договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі: 2 000, грн. 00 коп. шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.2.6.1., п.п. 4.1.-4.2. та п. 4.4. цього договору, його додатків. Позичальник свої зобов'язання відповідно умов договору позики не виконав, в той час як позикодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2 000,грн. Посилається, що станом на дату підготовки цієї позовної заяви (включно), загальна (поточна) заборгованість відповідача перед позивачем складає: 2000,грн - заборгованість за тілом кредиту; 12100,грн - заборгованість за процентами.
Ухвалою судді Подільського районного суду м.Полтави від 04.08.2025 року цивільну справу направлено за підсудністю до Полтавського районного суду Полтавської області.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 08.09.2025 року справу відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання для розгляду справи по суті.
У судове засідання представник позивача не з'явився, як вбачається з позовної заяви розгляд справи прохав проводити за його відсутності (а.с. 7).
Відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав. Вказав, що кредитний договір №3191240224 укладав, кошти за договором отримав (а.с. 86).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.02.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» і ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 3191240224 (а.с. 19-24).
Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». На підтвердження укладання договору позики між кредитодавцем та позивачем надано доказ підтвердження направлення одноразового ідентифікатора для підпису договору позики № 3191240224 та паспорту споживчого кредиту на фінансовий номер телефону позичальника - НОМЕР_2 , або на електронну пошту позичальника - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 25). Зазначені одноразові ідентифікатори вказані також у Договорі позики та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами.
Відповідно до Договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі: 2 000, грн. 00 коп. шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.2.6.1., п.п. 4.1.-4.2. та п. 4.4. цього договору, його додатків.
Основні умови договору позики: п. 2.7. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; п. 2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Товариство, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності позичальника, може направити позичальнику пропозицію щодо продовження строку кредиту. Якщо позичальник погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту, позичальнику в особистому кабінеті, стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту, за договором. При цьому, позичальник розуміє та погоджується, що направлення товариством вказаних пропозицій позичальнику є правом товариства, а не обов'язком та залежить від можливостей товариства та/або оцінки кредитоспроможності позичальника; п. 3.2. Дати надання кредиту: 27.02.2024 року або наступний за ним календарний день; п. 2.6. Тип процентної ставки - фіксована; п. 2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору.
Перерахування позичальнику кредитних коштів у розмірі 2 000,грн, в рамках виконання умов договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної відповідачем під час укладання Договору, що підтверджується квитанцією «EasyPay» до платіжної інструкції № №19780-1354-90298497 (ID платежу: 1371360650) про перерахування коштів 27.02.2024 року 10:51:43 (а.с. 27).
Разом з тим, згідно відповіді АТ «Ощадбанк» від 22.09.2025 року вих.№46/1211/121615/2025/БТ, картку № НОМЕР_3 відкрито на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та надано виписку по картковому рахунку відповідача , з якої вбачається зарахування коштів в сумі 2000 грн 27.02.2024 року о 10:51 год (а.с. 75-79).
Проте позичальник умови договору не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 20.06.2025 року складає 14100 грн, з яких: 2000,грн - заборгованість за тілом кредиту; 12100,грн - заборгованість за процентами (а.с. 48-56).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, у порушення умов договору позичальник свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка становить 14100 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
Згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Приписами ч. 1ст. 142 ЦПК України передбачено, що зокрема у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов, а позивачем відповідно до платіжної інструкції № 45 від 24.07.2025 року при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., тому суд вважає за можливе повернути позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн. з державного бюджету.
Оскільки позивачу буде компенсовано 50 відсотків сплаченого ним судового збору за рахунок держави, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на його користь понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,81,141,259,263-265,352 ЦПК України , суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (реєстраційний код юридичної особи: 44127243) суму заборгованості за Договором надання грошових коштів у позику №3191240224 від 27.02.2024 у розмірі 14100 (чотирнадцять тисяч сто) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп, сплачений відповідно до платіжної інструкції № 45 від 24.07.2025 року, оригінал якої зберігається в матеріалах справи.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. Г. Путря