04 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/7820/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Одеської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року (суддя Сластьон А.О.) у справі № 160/7820/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці, у якому просило:
-визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 13.12.2024 № UA500500/2024/000672/2;
-визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.12.2024 №UA500500/2024/001314.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товарів за митною декларацією №24UAUA500500042371U2 від 13.12.2024, які ввозилися на митну територію України, позивачем було визначено їх митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту). Позивач вважає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (, підтверджують митну вартість товарів та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товарів, подані документи не містять розбіжностей. Позивач вказує, що відповідач дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані всі документи для підтвердження митної вартості товару та її складових.
Суд дійшов висновку, що зазначені відповідачем у спірному рішенні зауваження щодо поданих на підтвердження митної вартості документів є необґрунтованими, а тому коригування відповідачем митної вартості товару за шостим (резервним) методом використовуючи при цьому джерело інформації МД від 26.11.2024 №UA100320/2024/440566 та від 04.12.2024 №UA110130/2024/28095 - є протиправним.
Суд зазначив, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах,
поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Відтак, суд вказав, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/00672/2 від 13.12.2024 та картки відмови від 13.12.2024 №UA500500/2024/001314 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, митний орган вказує, що під час здійснення перевірки документів, які подані позивачем до митниці для підтвердження митної вартості товарів за митної декларацією позивача від 13.12.2024 року, митним органом встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Так, скаржник звертає увагу, що згідно договору (контракту) від 31.12.2019 товар повинен бути оплачений 100% від суми, зазначеної у специфікації протягом 7 календарних днів від дати митного оформлення товару в Україні, але у наданії до митного оформлення специфікації від 30.09.2024 №49 умовами оплати визначено - 100% протягом 3 днів від дати МД. Разом з тим, у договорі від 31.12.2019 зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, які подані до митного оформлення, така декларація відсутня. Відтак, на думку скаржника такі обставини обумовили необхідність запитати у позивача додаткові документи та відомості згідно ст. 53 МК України. Однак, оскільки розбіжності у документах позивачем усунуто не було, скаржник наполягає, що в нього були підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформлення товарів за заявленою позивачем митною вартістю. Таким чином, скаржник вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості та карта відмови є правомірними.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 31 грудня 2019 року між позивачем як покупцем та Dongguan Sunmo; Battery Co., LTD., (Китай) як продавець укладено контракт №3402-DS/CN на поставку продукції, за умовами якого продавець зобов'язується на умовах, визначених у цьому контракті, виготовити та поставити Покупцю товар під торговельною маркою, право на використання якої належить Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах, визначених у цьому контракті.
Відповідно до пункту 3.1 Контракту, якщо у специфікації до цього контракту не зазначені інші умови, оплата товару за цим контрактом здійснюється Покупцем в доларах США (код валюти 840) у формі банківського переказу на рахунок Продавця у наступному порядку: 3.1.1. 100% від суми, зазначеної в Специфікації до даного контракту, Покупець оплачує протягом 7 (семи) календарних днів від дати митного оформлення товару в Україні.
30 вересня 2024 року між позивачем та Dongguan Sunmo; Battery Co., LTD., (Китай) укладено специфікацію №48 від 30.09.2024 в якій погоджено ціну товару - 68 350, 20 дол. США. Умови оплати 100% протягом 3 днів з дати ВМД.
30 вересня 2024 року постачальник по контракту Dongguan Sunmo; Battery Co., LTD., (Китай) виставив позивачу інвойс №2024SM0073 на оплату товару на загальну суму 68 350, 20 дол. США.
Судом встановлено, що 17.12.2024 року позивач здійснив оплату по контракту на загальну на суму 68 350, 20 дол. США на користь Dongguan Sunmo; Battery Co., LTD., (Китай).
Отже, сума перерахованих коштів за поставлений в рамках контракту товар склала 68 350, 20 дол. США за інвойсом №2024SM0073 від 30.09.2024.
У грудні 2024 року позивач здійснював ввезення на територію України товару:
-Товар № 1 Батарейки первинні, циліндричні, сольові (діоксид - марганцеві), побутові, не виснажені: - Батарейки AA R06 у ПВХ плівці по 4 шт. - 96000 наб., 384000 шт.; - Батарейки AAA R03 у ПВХ плівці по 4 шт. - 58500 наб., 234000 шт.; Торгівельна марка: Розумний вибір, Виробник: DONGGUAN SUNMOL BATTERY CO., LTD Китай.; Країна походження: CN. Код товару 8506109100.
-Товар № 2 Батарейки первинні, циліндричні, лужні (діоксид - марганцеві), побутові, не виснажені: - Батарейки лужні AA LR06 у блістері по 6 шт. - 43200 наб., 259200 шт.; - Батарейка лужна AAA LR03 у блістері 6 шт. - 27000 наб., 162000 шт.; - Батарейка лужна AA LR06 у блістері 1 шт. - 144000 шт.; - Батарейка лужна AAA LR03 у блістері 1 шт. - 96000 шт. Торгівельна марка: Своя Лінія; Виробник: DONGGUAN SUNMOL BATTERY CO., LTD Китай. Країна походження: CN. Код товару 8506101100, митне оформлення якого здійснювалося через Одеську митницю.
13.12.2024 з метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Одеської митниці електронну митну декларацію UA500500042371U2 від 13.12.2024, в якій задекларував 2 (два) товари, визначив їх митну вартість за основним методом - за ціною договору.
Для підтвердження заявленої митної вартості декларант надав митному органу передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації, а саме:
Сертифікат якості б/н від 30.09.2024;
Пакувальний лист №2024SM0073 від 30.09.2024;
Рахунок-фактура №2024SM0073 від 30.09.2024;
Коносамент №ZJSM24091008 від 12.10.2024;
Автотранспортна накладна №3345 від 11.12.2024;
Декларація про походження 2024SM0073 від 30.09.2024;
Рахунок-фактура СФ-41754 від 13.12.2024;
Рахунок-фактура СФ-41755 від 13.12.2024;
Рахунок-фактура СФ-41756 від 13.12.2024;
Страховий поліс №21297 від 04.10.2024;
Контракт №3402-DS/CN від 31.12.2019;
Специфікація №48 до Контракту від 30.09.2024.
Під час розгляду митним органом документів, наданих позивачем для митного оформлення товару, спрацювала автоматизована система управління ризиками (АСАУР) за показником "митна вартість товару".
Крім того, під час розмитнення товару інспектор митної служби дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, а також не містять повної інформації про митну вартість та її складові частини.
13.12.2024 Одеською митницею було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000672/2, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації UA500500042371U2 від 13.12.2024 скоригував товар 1/1 до рівня 0,0646 доларів США за одиницю, а товар 2/1 до 0,1130 за одиницю, що призвело до переплати позивачем мита на суму 84508, 53 грн. та податку на додану вартість на суму 354935, 82 грн.
Також, відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001314.
Позивач скористався правом щодо надання митному органу додаткових документів та звернувся до митного органу із відповідною заявою, в якій просив скасувати раніше ухвалене відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.
Зокрема, позивач листом від 13.12.2024 №1312/1 надав митному органу копії наступних документів:
Копію прайс-листа б/н від 20.05.2024; копію виписки з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 14.02.2025); копію swift від 17.12.2024 р., що підтверджує оплату товару; експертний висновок Дніпропетровської ТПП №ГО-189/2 від 18.02.2025; копія митної декларації країни відправлення: №530420240041618519 від 01.10.2024; · прайс-лист виробника товару б/н від 20.05.2024 (копія); банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжні доручення №298809, №298802, №298801 від 24.12.2024; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0007062 від 13.12.2024, №ОУ-0007063 від 13.12.2024, №ОУ-0007064 від 13.12.2024 від ТОВ "ТГЛ УКРАЇНА" до Договору транспортного експедирування №88189 від 09.04.2019; копію платіжного поручення в іноземній валюті №5553 від 16.12.2024.
Проте, митний орган відмовив позивачу у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару.
Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що за результатами опрацювання документів, поданих разом із електронною митною декларацією, ним встановлено, що надані відповідно до вимог статті 53 МК України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган, серед іншого, зазначив таке. Згідно з пп.3.1.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.12.2019 №3402- DS/CN товар повинен бути оплачений 100% від суми, зазначеної в Специфікації, протягом 7 календарних днів від дати митного оформлення товару в Україні. Проте, у наданій до митного оформлення специфікації від 30.09.2024 №48 умови оплати зазначено 100% протягом 3 днів від дати МД. У розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 31.12.2019 №3402-DS/CN зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення, вона відсутня.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію №24UA500500042501U5 від 13.12.2024.
Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Згідно із ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст..53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.
Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження відповідача щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень.
Колегія суддів зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість та необхідність витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Так, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зі змісту спірного рішення коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000672/2 вбачається, що митний орган застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, які задекларував позивач у митній декларації UA500500042371U2 від 13.12.2024.
Так, за змістом спірного рішення про коригування митної вартості, митним органом встановлено, що надані відповідно до вимог статті 53 МК України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема, митний орган у спірному рішенні вказав, що згідно з пп.3.1.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.12.2019 №3402- DS/CN товар повинен бути оплачений 100% від суми, зазначеної в Специфікації, протягом 7 календарних днів від дати митного оформлення товару в Україні. Проте, у наданій до митного оформлення специфікації від 30.09.2024 №48 умови оплати зазначено 100% протягом 3 днів від дати МД. У розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 31.12.2019 №3402-DS/CN зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення, вона відсутня.
Колегія суддів зауважує, що згідно пункту 3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.12.2019 №3402- DS/CN у специфікаціях до цього контракту можуть бути визначені інші умови оплати.
В свою чергу, зміст специфікації від 30.09.2024 №48 свідчить, що сторони договору (контракту) від 31.12.2019 №3402- DS/CN скористались можливістю згідно положень п.3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) визначити (зазначити) умови плати у специфікації.
Відтак, колегія суддів відхиляє аргументи митного органу стосовно того, що умови оплати у специфікації від 30.09.2024 №48 є іншими, ніж ті, що вказано у договорі (контракті) від 31.12.2019 №3402- DS/CN.
Також, апеляційний суд зауважує, що митна декларація країни відправлення не визначена ч.2 ст.53 МК України як документ, що підтверджує митну вартість, і тому відсутність декларації, навіть коли надання її зазначено в контракті, не може бути підставою для витребування додаткових документів.
Разом з тим, колегія суддів встановила, що позивачем листом від 13.12.2024 №1312/1 митному органу було надано копію митної декларації країни відправлення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, а надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Аргументи апеляційної скарги митного органу цей висновок суду не спростовують.
Отже, апеляційний суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні рішення №UA500500/2024/000672/2 та картка відмови №UA500500/2024/001314 є протиправними та підлягають скасуванню.
Зворотні доводи скаржника про правомірність спірного рішення та карти відмови, свого підтвердження не знайшли.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі №160/7820/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 04.11.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров