30 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 211/1238/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 13.08.2025 року (головуючий суддя Сарат Н.О.)
в адміністративній справі №211/1238/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 10.02.2025 до Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, просив:
- скасувати постанову № 36 від 31.01.2025 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 17000 грн, за ст. 210-1 ч. 3 КупАП та закрити провадження в адміністративній справі.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 31.01.2025 року начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 (далі Відповідач) винесено оскаржувану постанову № 36 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП відносно ОСОБА_1 (далі Позивач) за не оновлення (уточнення) протягом 60 днів ( з 18.05.2024 по 17.07.2024 року) адресу проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інших персональних даних, і вказаною постановою накладено на Позивача штраф у розмірі 17 000 грн.
З вказаною постановою позивач не погоджується з огляду на наступне, у 2014 році Позивач по не залежним від нього обставин (в період виїзду з Автономної Республіки Крим, окупації півострова та початку антитерористичної операції) втратив військово-обліковий документ (військовий квиток), у зв'язку з чим приблизно в серпні 2015 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 (за місцем проживання) для його відновлення. Працівниками ТЦК та СП ( до реформування - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) було повідомлено Позивачу, що він взагалі не перебуває на обліку в ТЦК і вони будуть здійснювати запити до уповноважених органів для внесення у новий військовий квиток достовірних даних, а саме питання стосувалося підтвердження військового звання Позивача, його військово-облікової спеціальності, термінів проходження строкової військової служби, тощо). Позивач строкову військову службу проходив в період 1993-1995 років в АДРЕСА_1 , військова частина НОМЕР_1 і мав звання старший сержант. За весь період часу до 2022р. працівниками ТЦК та СП військово-обліковий документ Позивача так і не був відновлений. У 2022 році (квітень -травень) за викликом ТЦК пройшов військово-лікарську комісію. ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомили Позивачу, що оскільки відповідей на їх запити так не отримано, будуть готувати новий військовий квиток без внесення інформації щодо попереднього звання та місця строкової служби Позивача. Після проходження військово-лікарської комісії Позивач здав всі медичні документи до ІНФОРМАЦІЯ_5 після чого працівниками ТЦК йому було усно повідомлено, що після підготовки військового квитка йому зателефонують. Восени 2022р. Позивач знов прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_5 дізнатися на якій стадії перебуває підготовка його військового квитка, але працівниками ТЦК йому повідомлено, що у зв'язку з порушенням кримінальної справи проти начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , всі його документи (військовий квиток, медичні документи ВЛК, персональні дані) вилучено військової прокуратурою в рамках кримінальної справи. Також зазначили, що треба чекати, коли ці документи будуть повернуті. На протязі 2023році Позивач неодноразово приходив до ІНФОРМАЦІЯ_2 з питання отримання військового квитка, але після перевірки його паспортних даних, йому знов повідомляли, що його документи в ІНФОРМАЦІЯ_5 ще не повернуто з військової прокуратури і працівники нічим йому допомогти не можуть і у випадку якихось змін зателефонують. При цьому, Позивач питав в ТЦК , як йому пересуватися по країні без військово-облікового документу, але відповідь була "чекайте, допомогти не можемо"). В 2024р. Позивач теж неодноразово приходив до ІНФОРМАЦІЯ_2 з цим же питанням, але йому знов було усно повідомлено " працівники зробити нічого не можуть , документи продовжують перебувати у військовій прокуратурі, а на рахунок оновлення даних зазначили, що все одно його документів не має і треба чекати. Позивач не може підтвердити викладене письмовими документами і не пам'ятає конкретних дат відвідування ІНФОРМАЦІЯ_2 , але згідно ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок доказування правомірності притягнення до відповідальності покладений на Відповідача і саме Відповідач може спростувати або підтвердити твердження Відповідача щодо викладеного, надавши до суду копії журналів відвідувань за період 2022 -2024 років, обліково- послужну картку Позивача, документи, що підтверджують проходження ВЛК Позивачем у 2022 та 2024 роках, інформацію щодо місця знаходження військово-облікового документу (копію акту вилучення військово-облікових документів Позивача ДБР). В січні 2025р. у Позивача загинув син у зв'язку із захистом Батьківщини, та Позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 з питаннями щодо оформлення документів його загибелі. В період оформлення цих документів, Позивачу було видано направлення на ВЛК та складено протокол № 36 про адміністративне правопорушення , передбачене частиною 3 ст. 210 -1 КУпАП за не оновлення (уточнення) даних в період з 18.05.2024р. по 17.07.2024р.); в подальшому було прийнято постанову № 36 від 31 січня 2025р. про накладення на нього адміністративного стягнення. Позивач наполягає, що всі його персональні дані були наявні у Відповідача і не змінювались, а в разі їх відсутності з незрозумілих підстав для Позивача , Відповідач мав змогу отримати їх через відповідні державні реєстри. При цьому Позивач просить суд врахувати, що не маючи військово-облікового документу не за своєю виною , він не мав змоги змінити місце проживання, працевлаштуватися на роботу, тощо. Номер засобу зв'язку Позивача є також не змінним весь цей період часу і був наявний в ІНФОРМАЦІЯ_6 , номер засобу зв'язку Позивача наявний в реєстрі податкової (Позивач є ФОП),а територіальні центри комплектування мають доступ до цього реєстру. При цьому, Позивач бажає звернути увагу суду, що ані в протоколі про адміністративне правопорушення ані в постанові не зазначено, де перебуває на обліку ( в якому ТЦК та СП) військовозобов'язаний ОСОБА_1 . Також, в оскаржуваній постанові Відповідачем не зазначено, які інші данні Позивача, не міг Відповідач отримати виконуючи покладені на нього функцій. Орім того, не надано будь-яких доказів неможливості отримання таких даних з державних реєстрів. Позивач наполягає, що з огляду на положення ст. 210 КУпАП Примітка Відповідач не повинен був накладати на нього адміністративне стягнення, оскільки мав такі дані в наявності, та в будь-якому іншому випадку мав змогу отримати ці дані, як держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Зазначає, що протоколу про адміністративне правопорушення від 27.01.2025 року, у ньому наявні посилання , як на докази копія паспорту та витяг з реєстру. Із витягом Позивачу не надано можливості ознайомитися, з якого Реєстру здійснено цей витяг з протоколу не вбачається. До протоколу про адміністративне правопорушення, а також до оскаржуваної постанови не долучено первинних документів обліку, які б свідчили - про перебування Позивача саме на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 (із зазначенням дати постановки на облік) - про невиконання Позивачем правил військового обліку, а також інших доказів, зокрема відомостей щодо здійснення перевірки функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо позивача, як такого, що не перебуває на військовому обліку у відповідному ТЦК та не виконує правила військового обліку.
Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 13.08.2025 року позов залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем повністю доведено, що позивач будучи військовозобов'язаним, не був звільнений від виконання обов'язку, з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно уточнити свої облікові дані у встановленому порядку, але цього в супереч закону не зробив, оновив дані лише 27.01.2025 року
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Вказує, що відповідачем не надано доказів з якого часу позивач перебуває на військовому обліку. Зазначає, що позивачу взагалі не зрозуміло, які дані він мав оновлювати, якщо фактично не перебував на військовому обліку. Цю інформацію, що його на має в Реєстрі та на військовому обліку йому не одноразово усно казали працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 . Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 31.01.2025 року начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 (далі Відповідач) винесено оскаржувану постанову №36 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 (далі Позивач) за не оновлення (уточнення) протягом 60 днів (з 18.05.2024 по 17.07.2024 року) адресу проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інших персональних даних, і вказаною постановою накладено на Позивача штраф у розмірі 17 000 грн.
Позивач вважає протиправною вказану постанову.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Об'єктом адміністративного правопорушення за ст. 210-1 КУпАП є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (формальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку як громадяни, так і посадові особи.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Будь-який інший вид стягнення, крім штрафу, санкцією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не передбачено.
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, і військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи й організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2);
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку № 1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Тобто, відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року № 3633-IX (надалі Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
у разі перебування за кордоном шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме:
через центр надання адміністративних послуг;
через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
З витягу з Єдиного електронного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів, наданого представником відповідача, вбачається, що позивач оновив свої облікові данні лише 27.01.2025 коли звернувся до ТЦК, тобто поза межами законодавчо встановленого строку з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно.
Таким чином, позивачем не доведено, що він, будучи військовозобов'язаним, був звільнений від виконання обов'язку, з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно уточнити свої облікові дані у встановленому порядку.
ОСОБА_1 не було звільнено від обов'язку уточнити свої персональні дані у встановленому порядку у вказаний вище період, із за того, що він втратив військовий квиток.
Крім цього, твердження позивача про необхідність застосування примітки до ст. 210 КУпАП, на думку суду не можуть слугувати підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв'язку з наступними обставинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру.
Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч. 5, 8, 9 ст. 5 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затверджено перелік відомостей, що становлять персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та перелік персональних даних, які можуть бути отримані від кожного органу.
Абзацом 21 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» встановлено, що електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Судом апеляційної інстанції проаналізовано підзаконні акти та встановлено, що на сьогодні затверджено і діє Порядок електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, затверджений Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України від 21.08.2023 № 494/446, та Порядок електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів і Державним реєстром актів цивільного стану громадян, затверджений Наказом Міністерства оборони України, Міністерства юстиції України від 10.08.2023 № 464/2887/5.
Разом із цим, Міністерство фінансів України та Міністерство юстиції України як держателі державних реєстрів не можуть забезпечити доступ до всієї інформації, яка становить персональні дані військовозобов'язаного.
Так, відповідно до п. 15 ч. 3 ст. 14 вищевказаного закону відомості, зазначені у п. 7-1 ч. 1 ст. 7 Закону, можливо отримати в електронному вигляді лише від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, порядок взаємодії з яким у Міністерства оборони України на теперішній час відсутній.
Крім того, абзац 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» у першу чергу встановив, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити, саме адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
З огляду на вищевикладене, суд вважає недоведеним, що в інформаційно-комунікаційних системах, реєстрах (у тому числі публічних) та базах даних, держателем яких є державні органи, зазначені в ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» наявна вся інформації щодо персональних даних стосовно позивача, яка могла бути самостійно перевірена відповідачем, а, отже, відсутня підстава для застосування примітки до ст. 210 КУпАП.
Водночас, матеріали справи не містять (суду не було надано) доказів, які б підтверджували, що адреса проживання, номер засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані не змінювалися та не потребували уточнення, оскільки невідомо взагалі які дані про позивача були наявні у відповідача, згідно відзиву дані оновлені та внесені лише 27.01.2025 року, позивач жодних доказів на підтвердження викладеного в своєму позові не надав.
Як наслідок, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем повністю доведено, що позивач будучи військовозобов'язаним, не був звільнений від виконання обов'язку, з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно уточнити свої облікові дані у встановленому порядку, але цього в супереч закону не зробив, оновив дані лише 27.01.2025 року.
Решта доводів позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відхиляються за безпідставністю.
Крім того, під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Отже, постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена відносно позивача , відповідає вимогам КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки при її винесенні виконано усі вимоги чинного законодавства та на підставі повного і всебічного з'ясування обставин вирішено справу, а тому вона скасуванню не підлягає.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись 241-245, 250, 286, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 13.08.2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 30.10.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
В силу пункту 2 частини 5 ст. 328 КАС постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно статті 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова