03.11.2025
Єдиний унікальний № 371/1671/25
провадження № 3/371/662/25
03 листопада 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/1671/25
Провадження № 3/371/662/25
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,
за частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами, 03 жовтня 2025 року о 20 годині 30 хвилин керував транспортним засобом мотоциклом марки «Spark SP200R-30», без реєстраційного номера, вулицею Незалежності села Карапиші Обухівського району Київської області.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1 а Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подав заяву з проханням проводити розгляд справи за його відсутності, у заяві вказав, що вину у вчиненні правопорушення визнає, щиро кається.
Відповідно до правил статті 268 КУпАП, явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 126 КУпАП не є обов'язковою, а тому справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за відсутності правопорушника.
На підставі приписів статті 221 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років. Розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Справа підлягає розгляду суддею Миронівського районного суду Київської області, зважаючи на вік особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
У відповідності до вимог статтей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи надані на підтвердження події адміністративного правопорушення та досліджені в судовому засіданні докази, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2.1 а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина друга статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
За правилами пункту 6 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 511), яким встановлено умови допуску до керування транспортними засобами, право на керування транспортними засобами категорії А1, А надається особам, які досягли шістнадцятирічного віку.
Відповідно до пункту 3 цього Положення транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення діляться на категорії.
До категорії А відносяться мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.
Транспортний засіб «Spark SP200R-30», без реєстраційного номера, є мотоциклом, з об'ємом двигуна 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигуна потужністю 4 кВт і більше. Вказаний факт підтверджується інформацією, яку містить акт огляду реалізованого транспортного засобу №8546/24/004736 від 17 липня 2024 року, копію якого додано до протоколу про адміністративне правопорушення.
Тобто керувати вказаним транспортним засобом має право особа, яка досягла шістнадцятирічного віку та отримала посвідчення водії категорії «А».
Згідно даних довідки інспектора СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Мовламова С. від 09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія не отримував.
Таким чином, будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами, 03 жовтня
2025 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом на вулиці Незалежності села Карапиші Обухівського району Київської області.
За фактом вчиненого правопорушення складено протокол про адміністративне правопорушення, який містить відомості про вчинені водієм дії, відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, та є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 підписав протокол та надав пояснення щодо події правопорушення.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано носій інформації у вигляді DVD-R диску із відеозаписами з нагрудного відеореєстратора працівника патрульної поліції, який досліджено при розгляді справи.
Відеозапис відображає рух мотоцикла марки «Spark SP200R-30», без реєстраційного номера, за кермом якого перебував ОСОБА_1 ..
Працівники поліції підійшли до транспортного засобу після його зупинки, перевірили наявність посвідчення водія та реєстраційних документів на мотоцикл. При перевірці документів особа, яка перебувала за кермом мотоцикла, повідомила, що ще не має посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу у нього також відсутнє.
Обставини, які зазначені в протоколі, узгоджуються із дослідженим судом відеозаписом.
Підстави вважати вказаний відеозапис недопустимим доказом у суду відсутні, оскільки на ньому зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.
Діями, що порушили вимоги пункту 2.1 а Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними письмових матеріалів справи: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 472580, складеного 03 жовтня 2025 року, довідки інспектора СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Мовламова С. від 09 жовтня 2025 року, відеозапису правопорушення.
Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми, а сукупність цих доказів є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав ставити під сумнів достовірність зібраних у справі доказів.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, вважаю, що до правопорушника необхідно застосувати стягнення у виді штрафу. Такий вид стягнення є достатнім, зможе здійснити виховний вплив на порушника та попередити скоєння протиправних дій у майбутньому.
На підставі статті 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись статтями 33-35, 40-1, частиною п'ятою статті 126, статтями 245, 266, 280, частиною першою статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
Штраф підлягає сплаті на рахунок ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, номер рахунку UA488999980313030149000010001, код ЄДРПОУ 37955989, код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Роз'яснити ОСОБА_1 що, згідно зі статтею 307 КУпАП, штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені статтею 307 КУпАП, копію платіжного документу необхідно подати до Миронівського районного суду Київської області.
З урахуванням приписів частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
При примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу, що становить 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Л.О. Капшук