04 листопада 2025 р.Справа № 642/5508/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Холодногірського районного суду міста Харкова від 26.09.2025 р. (постановлену суддею Ольховским Є.Б.) по справі № 642/5508/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Черкаській області
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління національної поліції в Черкаській області, в якому просив: визнати протиправними дії Головного Управління національної поліції в Черкаській області в особі поліцейського 6 роти 1 батальйону Управління національної поліції в Черкаській області Лобарського І.А. при винесенні постанови серії ЕНА № 5626562 від 02.09.2025 р.; скасувати постанову серії ЕНА № 5626562 від 02.09.2025 р. про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харків від 15.09.2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк, шляхом надання до суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харків від 26.09.2025 р. адміністративний позов повернуто позивачу, оскільки ним не усунуті недоліки позовної заяви.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Холодногірського районного суду м. Харків від 26.09.2025 р. та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки позивачем 18.09.2025 р. направлено до Холодногірського районного суду м. Харкова через Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» заяву від 18.09.2025 р. та квитанцію від 12.09.2025 р. про сплату судового збору за подаяння адміністративного позову у цій справі.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно із ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у визначений судом строк не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліки позову.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно із ч. 1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Холодногірського районного суду м. Харків від 15.09.2025 р. позивачу встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення цієї ухвали суду, яка доставлена до електронного кабінету позивача 17.09.2025 р. о 16:20 год.
Проте, позивачем у встановлений ухвалою Холодногірського районного суду м. Харків від 15.09.2025 р. не подано заяви про усунення недоліків адміністративного позову.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки позивачем не усунуто недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом першої інстанції, а в матеріалах справи відсутні докази усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Доводи апелянта, що 18.09.2025 р. ним направлено до Холодногірського районного суду м. Харкова через Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» заяву від 18.09.2025 р. та квитанцію від 12.09.2025 р. про сплату судового збору за подання адміністративного позову у цій справі, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки в матеріалах справи № 642/5508/25 відсутня вищевказана заява та квитанція про сплату судового збору, та позивачем на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 р. у справі № 642/5508/25 не подано доказів направлення до Холодногірського районного суду м. Харкова через Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» заяви від 18.09.2025 р. та квитанції від 12.09.2025 р. про сплату судового збору в цій справі.
Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Холодногірського районного суду м. Харків від 26.09.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 44, 45, 169, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Холодногірського районного суду міста Харкова від 26.09.2025 р. по справі № 642/5508/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич