Справа № 291/997/25
Провадження №2/291/556/25
іменем України
(заочне)
04 листопада 2025 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді - Гарбарук І.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження (за наявними матеріалами справи без виклику сторін у судове засідання) в залі суду селищі Ружин цивільну справу №291/997/25 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
22.08.2025 на адресу суду через систему «Електроний суд» надійшов вказаний позов.
Стислий виклад позиції позивача
В обґрунтування позову представник позивача вказує, що 12.05.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (далі- ТОВ «Слон кредит») та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №1603595.
Право вимоги за цим договором перейшло від ТОВ «Слон кредит» до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на підставі договору факторингу №24122024 від 24.12.2024.
Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 235,99 грн, в т.ч. 5 599,99 грн заборгованість за кредитом, 16 380,00 грн - проценти за користування кредитом, 11 256,00 грн - проценти за 134 календарних днів та судові витрати: судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, витрати на професій правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Позиція відповідача
Відповідач обставин та підстав позову не спростував, відзиву на позовну заяву не подав.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2025 головуючим суддею по справі визначено суддю Гарбарук І.М.
03.09.2025 судом отримано відповідь щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
04.09.2025 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано в АТ «Універсал Банк» інформацію та докази.
20.10.2025 АТ «Універсал Банк» виконав ухвалу суд від 04.09.2025 щодо витребування доказів та інформації.
Відповідно ч.8 ст. 128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.
До суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно з електронного сайту Ружинського районного суду Житомирської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд, але не подав відзиву на позов, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження
Судом встановлено, що 12.05.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання споживчого кредиту №1603595, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.24-28).
Відповідно до умов договору ТОВ «Слон кредит» надало відповідачу кредит в сумі 5 600,00 грн (п.1.3) шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів на поточний рахунок строком на 360 днів (п.1.4).
За умовами договору стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору (п.1.5.1 ).
Відповідно до п.1.5.2. договору знижена процентна ставка становить 0,900% в день та застосовується на наступних умовах: якщо споживач до 11.06.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач як учасник програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору (а.с.28 на звороті).
Факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 5 600,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» від 15.01.2025 та листом АТ «Універсал банк» від 20.10.202502 з якого вбачається, що на ім'я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , 12.05.2024 зараховані грошові кошти у сумі 5 600,00 грн (а.с. 110).
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості за період з 12.05.2024 по 24.12.2024 на суму 24 779,99 грн, яка складається з: 5 599,99 грн заборгованості по кредиту; 16 380,00 грн заборгованості по нарахованих первісним кредитором процентах за користування кредитом; 2 800,00 грн штрафні санкції (а.с.34).
24.12.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ "ФК "Фінтраст капітал" укладено договір факторингу № 24122024, згідно з умовами якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ "ФК " Фінтраст капітал " право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №1603595 від 12.05.2024 (а.с.76-79).
Як вбачається з витягу реєстру боржників до договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024, ТОВ "ФК " Фінтраст капітал " набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №1603595 від 12.05.2024 у сумі 24779,99 грн (а.с.16).
Таким чином, надані представником позивача копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними, допустимими та достатніми доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Оскільки відповідно до п. 1.3 договору №1603595 строк дії кредиту 360 днів - 12.05.2024 по 07.05.2024, то позивачем у період з 25.12.2024 по 07.05.2025 було здійснено донарахування процентів за користування кредитом у розмірі 11 256,40 грн (а.с.35-36).
Норми права, застосовані судом
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Аналіз доводів сторін, висновки суду
Оцінивши надані позивачем докази, встановивши зміст спірних правовідносин, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, із таких підстав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 (справа № 2-1383/2010) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання споживчого кредиту укладений між первісним кредитором та відповідачкою у електронній формі та недійсним не визнавався.
ТОВ «Слон кредит» покладені на нього зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу 12.05.2024 грошові кошти в сумі 5 600,00 грн.
Також долученими до позову доказами доведено, що ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» є новим кредитором.
Розмір боргу доводиться розрахунком заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №1603595 від 12.05.2024, який узгоджується із умовами договору.
Правильність нарахування боргу за договором не оспорено відповідачкою.
Відповідачка не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву та не надала доказів про сплату боргу за кредитним договором.
За таких встановлених фактичних обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Щодо вимог позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при прийнятті рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов'язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
При цьому вищезазначена норма права є правом, а не обов'язком суду.
Також, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення суду в порядку ч.ч.10,11 ст.265 ЦПК України, нарахувати інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідачки на користь позивача належить стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу, які позивач визначив у розмірі 10 000,00 грн та просить стягнути із відповідача, суд дійшов таких висновків.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат з професійної правничої допомоги позивач надав договір про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» та адвокатом Столітнім М.М.; заявку №9263 на виконання доручення від 14.07.2025, акт прийому-передачі виконаних робіт №9263 від 12.08.2025, в якому вказано вид наданих послуг, витрачений час та вартість послуг з урахуванням витраченого часу, ордер на надання правничої допомоги від 12.08.2025 серії АІ №1969021.
Суд наголошує, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №824/20/23 висловив правову позицію, що зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін.
Крім того, послуги надані адвокатським об'єднанням є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 3 000,00 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості. В решті вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1603595 від 12.05.2024 у розмірі в розмірі 33 235 (тридцять три тисяч двісті тридцять п'ять) грн 99 коп., в т.ч. заборгованість за тілом кредиту - 5 599,99 грн, проценти нараховані первісним кредитом - 16 380,00 грн, проценти нараховані новим кредитором - 11 256,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» сплачений судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул.. Загородня, 15, офіс 118/2.
Відповідачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Рішення суду складено
та підписано 04.11.2025.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області І.М. Гарбарук