04 листопада 2025 року, місто Звягель Житомирської області
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
(Справа № 285/4993/25, провадження у справі № 2/0285/2282/25)
розглянув у судовому засіданні у спрощеному порядку без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів
У вересні 2025 року до суду звернулась позивачка ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з останнього за судовим наказом Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11.05.2023 року у справі №285/2910/23, та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніхдітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначає, що на підставі судового наказу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 травня 2023 року у справі №285/2910/23 з ОСОБА_2 почали стягуватись аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
На підставі вказаного рішення Звягельським відділом державної виконавчої службі у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управлінь Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження №71935272.
Відповідач аліменти сплачував нерегулярно. Станом на липень 2025 року мав заборгованість зі сплати аліментів загальним розміром 32888,93 грн. Через наявну заборгованість у межах виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на кошти боржника та постанову про арешт коштів боржника.
Станом на сьогодні матеріальне становище Відповідача покращилось. З серпня ОСОБА_2 був призваний на військову службу до Збройних Сил України. В межах виконавчого провадження ним примусово було погашено наявну заборгованість зі сплати аліментів.
Позивачка посилаючись на те, що зважаючи на законодавчо змінений мінімальний розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, а також на збільшення вікових потреб дітей з часу присудження аліментів у 2023 році, встановлені судовим наказом від 11 травня 2023 року розмір аліментів (50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (3196,00 грн. на двох дітей)) не може задовольнити необхідні потреби сина ОСОБА_5 та доньки ОСОБА_6 та не відповідає вимогам ст. 141 Сімейного кодексу України щодо рівності обов'язків батьків відносно дитини. А тому існує необхідність у зміні способу стягнення з Відповіла аліментів з 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, тому просить суд позов задовольнити.
Ухвалою суду від 08 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справ без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвала про відкриття провадження та матеріали справи були отримані відповідачем згідно з вимогами статей 190, 272 ЦПК України.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Сторони у справі є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.7,9/.
Судовим наказом Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 травня 2023 року у справі №285/2910/23 з ОСОБА_2 почали стягуватись аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку/а.с.13/.
На підставі вказаного рішення Звягельським відділом державної виконавчої службі у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управлінь Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження №71935272 /а.с.14/.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зазначене також роз'яснено судам у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21).
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази згідно вимог ст.ст. 77 - 80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Суд враховує, що з урахуванням установленого державою прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (3196,00 грн., на день ухвалення рішення), визначений судом в 2023 році розмір аліментів на двох дітей є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
Таким чином, суд визначає аліменти на утримання неповнолітніх дітей сина ОСОБА_5 та доньки ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в зв'язку з чим позов задовольняє повністю.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 81, 141, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за судовим наказом Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 травня 2023 року у справі №285/2910/23.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в розмірі 1/3 частки усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Судовий наказ № 285/2910/23 від 11 травня 2023 року виданий Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області - відкликати після сплати ОСОБА_2 заборгованості по аліментах на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а у випадку відсутності боргу - після набрання даним рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено - 04.11.2025 року.
Головуючий