Справа № 560/957/25
іменем України
03 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №64 від 11.11.2024 "Про результати службового розслідування" в частині, що стосується головного сержанта ОСОБА_1 .
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року заяву судді Гнап Діани Дмитрівни про самовідвід задоволено. Передано справу № 560/957/25 для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року прийнято до провадження справу № 560/957/25 в складі головуючого-судді Михайлова О.О.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно з актом службового розслідування позивач не прибув до місця несення служби без зазначення причини, проте документами підтверджено перебування на лікарняному у зв'язку з наявністю інфекційного захворювання - COVID-19.
Відповідачем 15.09.2025 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що матеріли службового розслідування не містять доказів того, що ОСОБА_1 повідомляв свого безпосереднього командира, про намір звернутися до медичного закладу. Матеріали справи не містять підтвердження подання позивачем рапорту про направлення про звільнення від виконання обов'язків військової служби в період тимчасової непрацездатності. Надаючи пояснення під час проведення службової перевірки, позивач не надав підтверджуючих документів перебування на лікуванні (консультативного висновку, виписки, тощо).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , призваний на військову службу по мобілізації 24.02.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходить службу на посаді стрільця взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_1 25.10.2024 звернувся в лікарню так як відчув погіршення стану здоров'я. Після обстеження його було направлено до лабораторії для здачі аналізів, за якими у нього було виявлено Covid-19.
Медичною санітарною частиною ІНФОРМАЦІЯ_4 в/ч НОМЕР_1 28.10.2024 після повторного тесту та позитивного результату на Covid позивачу було видано довідку про звільнення його від службових обов'язків терміном на 5 діб до 01.11.2024. Лікування ОСОБА_1 було продовжено згідно довідок 3080/2, 3087/2, 3104/2 до 10.11.2024. 10.11.2024 після одужання він прибув до виконання службових обов'язків до взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.10.2024 №553 "Про призначення службового розслідування" було призначено службове розслідування по факту самовільного залишення місця служби (відмови виконувати наказ про переміщення до нового місця служби).
Актом службового розслідування від 11.11.2024, затвердженим ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що 28 жовтня 2024 року від начальника групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_2 надійшов рапорт щодо факту відсутності в розташуванні підрозділу головного сержанта ОСОБА_1 , військовослужбовець повинен мав з'явитись у підрозділ до 16:00 28.10.2024 з метою вибуття для проходження подальшої служби до в/ НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , до 18:00 28.10.2024 на обласний збірний пункт м. Хмельницький теж не з'явився.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (з основної діяльності) від 11.11.2024 №64 «Про результати службового розслідування», серед іншого наказано: В порядку ст. ст. 48, 54 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України стрільцю взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 головному сержанту ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов'язків, накласти дисциплінарне стягнення у вигляді «догани».
Не погоджуючись з вищевказаним наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно з пунктами 1, 3 частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно з статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Статтею 11 Статуту визначено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, зокрема, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
При цьому, Дисциплінарний статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Приписами статті 45 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За нормами статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців може бути накладене, зокрема, таке дисциплінарне стягнення, як догана.
Статтями 83 - 86 Дисциплінарного статуту встановлено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (далі - Порядок №608), визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України.
Пунктом 2 розділу І Порядку №608 визначено, що службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини (пункт 1 розділу V Порядку №608).
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування (пункт 2 розділу V Порядку №608).
Згідно з пунктом 3 розділу V Порядку №608 в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №608 у резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Згідно з пунктом 5 розділу V Порядку №608 акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування (пункт 6 розділу V Порядку №608).
Суд зазначає, що згідно норм Дисциплінарного статуту встановлено, що вирішальним при накладенні дисциплінарної відповідальності за скоєний військовослужбовцем проступок є характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, ступінь вини, попередня поведінка порушника, а однією із обставин, які потрібно довести, с вина особи в невиконанні або неналежному виконанні покладених на нього обов'язків. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини військовослужбовця, з'ясовуються відповідним командиром самостійно або під час службового розслідування, і повинні бути відображені у відповідному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або висновку службового розслідування.
При встановленні протиправної поведінки особи, у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
При цьому, треба враховувати як об'єктивні, так і суб'єктивні фактори. Зокрема, зовнішні умови й обстановку, в якій доводилось виконувати обов'язки військовій службовій особі, дії вищестоящих, командирів і начальників, а також дані, які характеризують особу винного, його кваліфікацію, професійну підготовку, тривалість перебування на посаді, яку обіймає, досвід та інші обставини.
Суд звертає увагу, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 було відомо про те, що відсутність в розташуванні підрозділу позивача пов'язана із хворобою, що підтверджується доповіддю Начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 від 29.10.2024 №1074/2/2159, проте, це не враховано відповідачем при проведенні службового розслідування.
При прийнятті оскаржуваного наказу та вирішення питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не враховано також обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника, не встановлені характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, ступень вини, причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення.
Підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
Відповідач не спростував, а позивач підтвердив правомірність заявлених позовних вимог, а тому, позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №64 від 11.11.2024 "Про результати службового розслідування" в частині, що стосується головного сержанта ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )
Головуючий суддя О.О. Михайлов