04 листопада 2025 року м. Рівне №460/11772/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач 2), за змістом якого просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №10320001735 від 26.03.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.55-56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням пільгового страхового стажу за період роботи у зоні відчуження з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора) до страхового стажу з 01.12.2011 по 31.12.2019 в Державному закладі «СМСЧ №5 МОЗ України», реорганізовано шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Славутська міська лікарня» Славутської міської ради Вишгородського району Київської області на посаді фельдшера (виїзної бригади) здоровпункту «Новарка», з 01.02.2022 по 31.03.2022 в Державному закладі «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров'я України на посаді фельдшера, з 01.01.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.12.2023 на посаді фельдшера пункту охорони здоров'я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», з 01.01.2024 по 31.12.2024 в Комунальному некомерційному підприємстві «Славутська міська лікарня» Славутської міської ради Вишгородського району Київської області на посаді фельдшера пункту охорони здоров'я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, в зв'язку з досягненням віку 50 років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити з 07.02.2025 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.55-56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням пільгового страхового стажу за період роботи у зоні відчуження з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора) до страхового стажу з 01.12.2011 по 31.12.2019 в Державному закладі «СМСЧ №5 МОЗ України», реорганізовано шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Славутська міська лікарня» Славутської міської ради Вишгородського району Київської області на посаді фельдшера (виїзної бригади) здоровпункту «Новарка», з 01.02.2022 по 31.03.2022 в Державному закладі «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров'я України на посаді фельдшера, з 01.01.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.12.2023 на посаді фельдшера пункту охорони здоров'я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», з 01.01.2024 по 31.12.2024 в Комунальному некомерційному підприємстві «Славутська міська лікарня» Славутської міської ради Вишгородського району Київської області на посаді фельдшера пункту охорони здоров'я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, в зв'язку з досягненням віку 50 років;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №10320001735 від 07.05.2025 про відмову у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.55-56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням пільгового страхового стажу за період роботи у зоні відчуження з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора) до страхового стажу з 01.12.2011 по 31.12.2019 в Державному закладі «СМСЧ №5 МОЗ України», реорганізовано шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Славутська міська лікарня» Славутської міської ради Вишгородського району Київської області на посаді фельдшера (виїзної бригади) здоровпункту «Новарка», з 01.02.2022 по 31.03.2022 в Державному закладі «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров'я України на посаді фельдшера, з 01.01.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.12.2023 на посаді фельдшера пункту охорони здоров'я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», з 01.01.2024 по 31.12.2024 в Комунальному некомерційному підприємстві «Славутська міська лікарня» Славутської міської ради Вишгородського району Київської області на посаді фельдшера пункту охорони здоров'я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, в зв'язку з досягненням віку 50 років.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу безпідставно відмовили у зарахуванні у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора року) до страхового стажу періодів роботи в зоні відчуження з 01.12.2011 по 31.12.2019 в Державному закладі «СМСЧ №5 МОЗ України», реорганізовано шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Славутська міська лікарня» Славутської міської ради Вишгородського району Київської області на посаді фельдшера (виїзної бригади) здоровпункту «Новарка», з 01.02.2022 по 31.03.2022 в Державному закладі «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров'я України на посаді фельдшера, з 01.01.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.12.2023 на посаді фельдшера пункту охорони здоров'я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», з 01.01.2024 по 31.12.2024 в Комунальному некомерційному підприємстві «Славутська міська лікарня» Славутської міської ради Вишгородського району Київської області на посаді фельдшера пункту охорони здоров'я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», як роботу по списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці та здійсненні призначення пенсії (у відповідності до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"), що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, в зв'язку з досягненням віку 50 років.
Ухвалою суду від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що управління діяло відповідно до вимог законодавства України, в межах покладених повноважень, оскільки при розгляді наданих позивачем документів встановлено, що Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №5» відсутня в Переліку №576, а період з 24.12.2017 по 31.12.2019 взагалі не охоплений атестацією робочого місця за умовами праці посади «фельдшер виїзної бригад в здоровпункті «Новарка». Відтак, у проведенні перерахунку за заявою позивача від 30.04.2025 відмовлено, до підтвердження довідок про пільговий стаж актом документальної перевірки первинних документів.
Позивач подав відповідь на відзив, проте суд не приймає її до уваги, оскільки, згідно ч.3 ст. 263 КАС України, у справах, визначених частиною 1 ст. 263 КАС України, заявами по суті справи є позов та відзив.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
27.02.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 26.03.2025 №103230001735 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах через відсутність пільгового стажу.
У цьому рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 35 років 01 місяць 03 дні, з урахуванням кратності становить 37 років 01 місяць 09 днів, пільговий стаж (за Списком №1) становить 02 роки 0 місяців 24 дні. До пільгового стажу не зараховано період роботи, згідно довідки №120 від 02.02.2024, період з 01.12.2011 по 31.12.2019, до стажу роботи за Списком №1 зараховується робота в зоні відчуження після 01.01.2010 на підприємствах, в установах і організаціях, зазначених в Переліку №576 на підставі довідок про пільговий характер роботи за встановленою формою (Додаток 5 до постанови КМУ №637 від 12.08.1993) та за результатами атестації робочих місць за умовами праці. Звернуто увагу, що Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №5» відсутня в переліку, затвердженому наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №576 від 13.03.2012. Даний факт зазначено в Акті №1000-1104-1/992 від 02.02.2024. Крім того, перевіркою встановлено, що період 24.12.2017 по 31.12.2019 взагалі не охоплений атестацією робочого місця за умовами праці посади «фельдшер виїзної бригади в здоровпункті «Новарка» КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради, з 01.04.2022 по 30.04.2022 - в наданих заявником документах атестація проведена 30.06.2022, інформація про проведення атестації вперше - відсутня, з 01.03.2022 по 31.03.2022 - відсутні нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків в індивідуальних відомостях форми ОК-5.
Про результати розгляду такої заяви Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивача листом від 03.04.2025.
30.04.2025 позивач повторно звернувся до органу пенсійного фонду, подавши до такої додаткові документи згідно з розпискою-повідомленням (від 30.04.2025 за №935).
07.05.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення №103230001735 про відмову у перерахунку пенсії.
У цьому рішенні вказано, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 з 07.02.2025 призначено пільгову пенсію за віком список №1 відповідно до Закону №1058. До заяви про перерахунок пенсії ОСОБА_1 надав довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.12.2023 №1865 за період роботи з 01.12.2011 по 31.12.2019 в Державному закладі «Спеціалізована медико-санітарна частина №5» МОЗ України та від 18.04.2025 №494 за період роботи з 01.12.2011 по 31.12.2019 в Комунальному некомерційному підприємстві «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області. При розгляді наданих документів встановлено, що Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №5» відсутня в Переліку №576, а період з 24.12.2017 по 31.12.2019 взагалі не охоплений атестацією робочого місця за умовами праці посади «фельдшер виїзної бригади в здоровпункті «Новарка».
Листом від 12.05.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області проінформувало позивача про відповідне рішення за його заявою від 30.04.2025.
Вважаючи такі рішення органу Пенсійного фонду протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону №1058-ІV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ, який набрав чинності з 1 січня 1992 року, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за Списком №1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
До набрання чинності Закону №1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом №1788-XII, відповідно до статті 62 якого основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Зазначеній статті 62 Закону №1788-ХІІ кореспондуються положення пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), за змістом якого основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 20 Порядку №637 у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах або вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
З аналізу наведених правових норм слідує, що документами, які підтверджують трудовий стаж, є трудова книжка із записом про характер виконуваної роботи та уточнююча довідка, яка видається у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду у постанові від 22.11.2018 у справі №822/1241/15.
Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Записами трудової книжки НОМЕР_1 підтверджено, що позивач (щодо спірних періодів) з 14.08.2010 по 31.12.2019 працював у Державному закладі «Спеціалізована медико-санітарна частина №5» МОЗ України, яке було реорганізовано шляхом приєднання до КНП «Славутицька міська лікарня» на посадах фельдшера швидкої медичної допомоги станції невідкладної медичної допомоги, фельдшера виїзної бригади здоровпункту «Новарка», фельдшера виїзної бригади, з 02.01.2020 по 31.01.2022 у КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради на посаді фельдшера (виїзної бригади) відділення невідкладної медичної допомоги вдома, центру первинної медико-санітарної допомоги (відділення невідкладної медичної допомоги вдома, відділення невідкладної медичної допомоги, інтенсивної терапії та анестезіології), з 01.02.2022 по 31.03.2022 у Державному закладі «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров'я України на посаді фельдшера ПОЗ АПК-1 ДСП «ЧАЕС», з 01.04.2022 по 30.04.2022, 01.05.2022 по 31.12.2023, 01.01.2024 по 31.12.2024 у КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області на посаді фельдшера пункту охорони здоров'я АПК-1 ДСП «ЧАЕС» Центру первинної медико-санітарної допомоги, на посаді фельдшера пункту охорони здоров'я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», з 01.01.2025 працює на посаді фельдшера пункту охорони здоров'я АПК-1 ДСП «ЧАЕС» у Державному закладі «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров'я України».
За змістом довідок від 01.12.2023 №1865, від 18.04.2025 №494, від 01.01.2024 №1, від 01.12.2023 №1866, від 01.12.2023 №1867, від 06.02.2025 №182, виданих КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради Вишгородського району Рівненської області, від 13.12.2023 №27, виданих ДЗ «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження МОЗ України», позивач у період з 01.12.2011 по 31.12.2019, з 01.02.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.10.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2023 по 30.09.2023 , з 01.01.2024 по 31.12.2024 виконував роботи в зоні відчуження за посадами, що передбачені Списком №1.
До матеріалів справи позивачем також надано накази №229 від 24.12.2012, №6 від 10.01.2018, від 17.04.2018 №31, від 30.06.2022 №116, про проведення атестації робочих місць, лист Головного управління Держпраці у Київській області від 14.05.2018 №42/2/18/6877 про атестацію робочих місць за умовами праці. Довідку від 30.04.2025, яка містить інформацію про дози зовнішнього опромінення.
Щодо посилань відповідача на відсутність документального підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією та результатами атестації умов праці, суд зазначає наступне.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.1992 №442 (далі Порядок 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від № 41 від 01.09.1992.
Відповідно до зазначених нормативних актів, основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з п. 4 Порядку № 442 та пп. 1.5 п.1 Методичних рекомендацій, атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом п.п. 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Відтак, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за не проведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера, позивача у даній справі.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Вказане повністю узгоджується із правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а.
Отже, особи зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 та Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо аргументів відповідача про відсутність Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №5» в Переліку підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженому наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №576 від 13.03.2012 (далі - Перелік №576), суд зазначає наступне.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2010 №173, підрозділ 1 розділу XXII Списку №1, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 №36, доповнено позицією: "22.1-1г працівники, зайняті повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджується МНС за погодженням з Мінпраці та МОЗ".
Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №576 від 13.03.2012 затверджено Перелік підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2012 за №771/21084.
Так, дійсно Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №5» МОЗ України відсутній у такому переліку.
Разом з тим, 03.08.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі - Постанова № 461), згідно якої постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 та від 24.02.2010 № 173 втратили чинність.
При цьому, у Постанові № 461 відсутні положення, які передбачають таку умову для зарахування періоду роботи до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, як наявність підприємства у Переліку, затвердженому МНС за погодженням з Мінпраці та МОЗ.
За змістом пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків.
Таким чином, починаючи з 03.08.2016 відсутня умова щодо необхідності включення підприємства зони відчуження до Переліку підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий дань, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15.11.2023 у справі № 620/7043/22.
Суд зазначає, що матеріалами справи, а саме відомостями трудової книжки позивача та довідками, підтверджується його робота у зоні відчуження. Наведені записи в трудовій книжці та довідках про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідній посаді повний робочий день. Записи про спірний період роботи засвідчені відповідними печатками підприємства.
Також суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» (з подальшими змінами та доповненнями) визначено, що особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36).
Постанова № 831 прийнята у відповідності з положеннями статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає пільги щодо обчислення стажу роботи.
Так, згідно із частиною 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин справи, наявні підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в зоні відчуження за Списком №1, який підлягає зарахуванню у полуторному розмірі.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 03.02.2021 у справі № 750/4692/17, від 09.02.2021 у справі № 743/683/17, від 25.03.2021 у справі № 750/3198/17, від 22.04.2021 у справі № 373/188/17, від 06.12.2023 у справі № 320/6063/19, які в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Щодо незарахування періоду з 01.03.2022 по 31.03.2022, оскільки відсутні нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків в індивідуальних відомостях форми ОК-5, суд зазначає таке.
За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи зі змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а.
При цьому доказів того, що відповідачем проводилась перевірка та було встановлено, що чи були прийняті відповідні заходи, передбачені законодавством України, щодо порушень зі сторони роботодавця по сплаті єдиного внеску суду не надано.
Отже, відсутність за даними системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків за спірний період роботи не може бути підставою для не зарахування цих періодів до страхового стажу.
Щодо позовної вимоги про призначення позивачу пенсії, то суд відмовляє у її задоволенні, оскільки згідно наявних матеріалів справи з 07.02.2025 позивачу призначено пільгову пенсію за віком список №1 відповідно до Закону №1058.
Разом тим, ні при призначенні пенсії з 07.02.2025, ні при зверненні 30.04.2025 Пенсійним органом не здійснено зарахування до страхового стажу позивача зазначених періодів її роботи за Списком № 1 в зоні відчуження ЧАЕС у полуторному розмірі.
Отже, позивач має право на перерахунок та виплату пенсії з часу призначення із зарахуванням до страхового стажу в полуторному розмірі періодів її роботи у зоні відчуження з 01.12.2011 по 31.12.2019 в Державному закладі «СМСЧ №5 МОЗ України», реорганізованого шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Славутська міська лікарня» Славутської міської ради Вишгородського району Київської області на посаді фельдшера (виїзної бригади) здоровпункту «Новарка», з 01.02.2022 по 31.03.2022 в Державному закладі «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров'я України на посаді фельдшера, з 01.01.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.12.2023 на посаді фельдшера пункту охорони здоров'я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», з 01.01.2024 по 31.12.2024 в Комунальному некомерційному підприємстві «Славутська міська лікарня» Славутської міської ради Вишгородського району Київської області на посаді фельдшера пункту охорони здоров'я АПК-1 ДСП «ЧАЕС».
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своєї бездіяльності та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак позовну заяву належить задовольнити частково.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №10320001735 від 26.03.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №10320001735 від 07.05.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.12.2011 по 31.12.2019 в Державному закладі «СМСЧ №5 МОЗ України», реорганізованого шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Славутська міська лікарня» Славутської міської ради Вишгородського району Київської області на посаді фельдшера (виїзної бригади) здоровпункту «Новарка», з 01.02.2022 по 31.03.2022 в Державному закладі «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров'я України на посаді фельдшера, з 01.01.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 31.12.2023 на посаді фельдшера пункту охорони здоров'я АПК-1 ДСП «ЧАЕС», з 01.01.2024 по 31.12.2024 в Комунальному некомерційному підприємстві «Славутська міська лікарня» Славутської міської ради Вишгородського району Київської області на посаді фельдшера пункту охорони здоров'я АПК-1 ДСП «ЧАЕС» до страхового стажу у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора) в особливо шкідливих умовах праці у зоні відчуження як роботу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, затвердженими Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та перерахунок пенсії у відповідності до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 55 - 56 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та провести перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням страхового стажу, починаючи з 07.02.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23,м. Черкаси,Черкаська обл.,18002. ЄДРПОУ/РНОКПП 21366538)
Повний текст рішення складений 04.11.2025.
Суддя Олег ГРЕСЬКО