04 листопада 2025 року м. Рівне №460/9166/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська міська рада,
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі по тексту відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача при застосуванні сукупного коефіцієнту Км3 величиною «1,14» у витязі, сформованому 13.04.2021, зареєстрованому за №4516 від 13.04.2021 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 580 кв.м, яка розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5610100000:01:059:0144;
визнати протиправним і скасувати витяг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №4516 від 13.04.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що величина локального коефіцієнту Км3 визначається щодо кожного населеного пункту з урахуванням місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території, на підставі рішення сільської, селищної, міської ради. Відповідачем при формуванні від 13.04.2021 не було враховано обмеження у застосуванні коефіцієнтів Км3, що встановлені у додатку 7 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489. Тобто висновок відповідача про необхідність застосування значення сукупного коефіцієнта Км3 величиною «1,14» до земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:059:0144, наданої в оренду для позивача, є протиправним, оскільки така земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням, централізованим водовідведенням, теплопостачанням та розташовується у санітарно-захисній зоні водогону.
Ухвалою суду від 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненську міську раду.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Рівне (далі Технічна документація) розроблена ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", пройшла Державну експертизу землевпорядної документації у Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру (висновок від 16.03.2020 №416-20) та затверджена рішенням Рівненської міської ради від 02.07.2020 №7565. Отже, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області не є належним відповідачем у даній справі, оскільки не є розробником документації із землеустрою та не затверджує технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель. Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області не проводить нормативну грошову оцінку земельних ділянок, а лише при оформленні витягу з технічної документації користується даними, які надаються розробником такої документації, яка затверджується органом місцевого самоврядування і набирає чинності у встановленому Законом України "Про оцінку земель" порядку. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок надається суб'єкту звернення у формі адміністративної послуги. За наведеного, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Від третьої особи жодних пояснень щодо позову до суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини спору, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
14.08.2008 між Рівненською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди землі №040858300368 (далі - Договір), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.10.2008 за №040858300168.
Згідно п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, без права спорудження на ній капітальних будівель та споруд, посадки багаторічних насаджень та з правом її дострокового вилучення для потреб міста, яка знаходиться в АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 2 Договору об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 580 кв.метрів.
Згідно із п. 5 Договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 95152,96грн - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку №03-14/82-1, виконаний Рівненським міським управлінням земельних ресурсів на 01.01.2008.
У відповідності до п.9 Договору оренди за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцю орендну плату виключно у грошові формі. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 85,64грн, розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку №03-14/82-1, виконаний Рівненським міським управлінням земельних ресурсів на 01.01.2008.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20.03.2015 у справі №569/1943/15-ц, яке набрало законної сили 26.05.2015, внесено з 01.04.2014 зміни у договір оренди землі від 14.10.2008, укладений Рівненською міською радою та ОСОБА_1 та викладено його окремі пункти в наступній редакції: «п. 5 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 125335-61 грн. - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку виконаний управлінням Держземагенства у м. Рівному Рівненської області станом на 01 квітня 2014 року»; «Абзац 2 п.9. За оренду земельної ділянки орендар сплачує Орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 3760-07 грн., - що становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку 02-19/251-1, виданий управлінням Держземагенства у м. Рівному Рівненської області відповідно до протоколу № 9 від 21.05.2014 засідання комісії по встановленню розмірів орендної плати за земельні ділянки».
Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.02.2018, 10.05.2025 позивач володіє правом оренди земельної ділянки площею 0,0580га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, без права спорудження на ній капітальних будівель та споруд, посадки багаторічних насаджень та з правом її дострокового вилучення для потреб міста. Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки: Вид обмеження у використанні земельної ділянки Санітарно-захисна зона навколо об'єкта. Площа земельної ділянки (її частини), на яку поширюється дія обмеження - 0,0193 гектарів.
Згідно витягу №4516 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.04.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:059:0144, площею 580кв.м., яка знаходиться за адресою: вул.Чорновола, 103-б, становить 779526,24грн. При формуванні витягу застосовані наступні значення коефіцієнтів локальних факторів:
- У зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,2;
- Зона залягання грунтових вод менше 3м - 0,95.
- Сукупний коефіцієнт Км3: 1,14.
Позивач вважає, що дії відповідача по формуванню витягу №4516 від 13.04.2021 протиправними, і він підлягає скасуванню, оскільки при розрахунку нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки відповідач не врахував понижуючі локальні фактори, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» №161-XIV від 06.10.1998 (далі - Закон №161-XIV) визначено, що відносини, пов'язані з орендною землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 21 Закону №161-XIV, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з положеннями частини п'ятої статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV (далі - Закон № 1378-IV) визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.
За приписами ч. 1 ст. 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.
Відповідно до статті 2 Закону №1378-IV правове регулювання оцінки земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
Статтею 5 Закону №1378-IV передбачено, зокрема, залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види:
бонітування ґрунтів;
грошова оцінка земельних ділянок.
Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Частиною першою статті 13 Закону № 1378-IV передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до статті 15 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено приписами статті 18 Закону № 1378-IV.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
За результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частини перша та друга статті 20 Закону України «Про оцінку землі»).
Відповідно до статті 15 цього ж Закону підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Згідно з положеннями частини третьої та четвертої статті 23 Закону № 1378-IV витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов'язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №804/7823/14, від 30.10.2018 у справі №804/2111/14.
Згідно із п. 1, пп. 55 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.
Таким чином, у правовідносинах, пов'язаних з оцінкою та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, є предметом судового розгляду та має здійснюватися адміністративним судом. Крім цього, витяг про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки є однією з підстав визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, оформлюваний органом Держгеокадастру витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, у якому визначено конкретний розмір такої оцінки, безпосередньо пов'язаний з колом прав та обов'язків користувача відповідної земельної ділянки.
Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель станом на момент видачі оскаржуваного витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок був врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Наказ № 489).
У пункті 3 розділу ІІ Наказу № 489 НГО всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою: Цн = (В х Нп/Нк) х Кф х Км, де
Цн - НГО квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);
В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях);
Нп - норма прибутку (6 %);
Нк - норма капіталізації (3 %);
Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;
Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.
Положенням пункту 6 розділу ІІ Наказу № 489 передбачено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де
Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;
Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території у межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);
Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони.
Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схеми планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту. Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.
Відповідно до розділу ІІІ Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (далі - Методика № 213), Км3 - це коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.
У пункті 10 розділу ІІ Наказу № 489 передбачено, що значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені у додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.
Отже, сукупний коефіцієнт Км3 повинен визначатися як добуток пофакторних оцінок (локальних факторів, локальних коефіцієнтів), які є на відповідній земельній ділянці.
Судом встановлено, що при формуванні спірного витягу застосовані наступні значення коефіцієнтів локальних факторів:
- У зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,2;
- Зона залягання грунтових вод менше 3м - 0,95.
Сукупний коефіцієнт Км3: 1,14.
Додаток 7 до Наказу №489 у формі таблиці відображає перелік локальних факторів по групам та коефіцієнти локальних факторів із вказівкою граничних (максимальних і мінімальних) значень коефіцієнтів, до яких належать також інженерно-інфраструктурні фактори, а саме:
-земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття 0,90-0,95
-земельна ділянка, що примикає до вулиці із твердим покриттям 1,00;
-не забезпечена централізованим водопостачанням 0,90-0,95;
-забезпечена централізованим водопостачанням 1,0;
-не забезпечена централізованим водовідведенням 0,90-0,95;
-забезпечена централізованим водовідведенням 1,0;
-не забезпечена централізованим теплопостачанням 0,90-0,95;
-забезпечена централізованим теплопостачанням 1,0;
-не забезпечена централізованим газопостачанням 0,90-0,95;
-забезпечена централізованим газопостачанням 1,0.
Згідно частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що величина локального коефіцієнту Км3 визначається щодо кожного населеного пункту з урахуванням місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території, на підставі рішення сільської, селищної, міської ради.
Як вже було встановлено судом, при визначенні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:059:0144 при формуванні витягу від 13.04.2021 №4516 застосовувався сукупний коефіцієнт Км3 на рівні «1,14», який визначався лише за добутком одного функціонально-планувального та одного інженерно-геологічного факторів, а саме: розташування земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення (мінімальне значення коефіцієнта 1,05, максимальне значення 1,2), розташування земельної ділянки у зоні залягання грунтових вод менше 3м (мінімальне значення коефіцієнта 0,90, максимальне значення 0,95).
Водночас, жодний інший локальний фактор, зокрема з груп інженерно-інфраструктурних, історико-культурних, природно-ландшафтних та санітарно-гігієнічних врахований не був.
Згідно листа РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» №1821/01-11 від 08.05.2025 у відповідь на адвокатський запит, на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:059:0144 за адресою вул.Чорновола, 103-б мережі водопостачання та водовідведення, які перебувають на балансі РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» відсутні. Через вказану земельну ділянку проходить приватний водопровід до житлових будинків №103-а та №103-б по вул.Чорновола. Звернуто увагу на те, що вказана земельна ділянка частково знаходиться в охоронній зоні водогону діаметром 500мм.
ТОВ «Рівнетеплоенерго» своїм листом від 07.05.2025 за №03-05/1281, у відповідь на адвокатський запит повідомило, що теплові мережі ТОВ «Рівнетеплоенерго» в зоні земельної ділянки за адресою вул.Чорновола, 103-б (кадастровий номер 5610100000:01:059:0144) - відсутні. Найближча точка доступу (теплова камера) для підключення до централізованого теплопостачання знаходиться біля Гімназії №16 на вул.Чорновола, 101.
Листом від 12.05.2025 ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Рівненської філії, у відповідь на адвокатський запит, повідомило, що на земельній ділянці площею 582м2,за адресою м.Рівне, вул.Чорновола, 103-б, кадастровий номер 5610100000:01:059:0144, проходить підвідний газопровід-ввід низького тиску ?32 до будинку №103-б. На даній земельній ділянці присутня одна точка приєднання до газорозподільної мережі.
Рішенням Рівненської міської ради №7565 від 02.07.2020 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Рівного. Введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Рівного з 1 січня 2021 року, п.7 якого платників орендної плати за земельні ділянки під час подання податкових декларацій до контролюючого органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику в м. Рівному, зобов'язано застосувати, починаючи з 01.01.2021, нормативну грошову оцінку земель м. Рівного, яка затверджена цим рішенням, без внесення змін до договорів оренди землі.
Пунктом 8 рішення доручено Управлінню у м. Рівному ГУ ДПС у Рівненській області забезпечити з 01.01.2021 справляння плати за землю в м. Рівному з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель, затвердженої цим рішенням.
Таким чином, судом встановлено, що при визначенні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої в оренду позивачу (кадастровий номер 5610100000:01:059:0144) при формуванні витягу №4516 від 13.04.2021 відповідачем не були враховані понижуючі коефіцієнти з урахуванням наявних локальних інженерно-інфраструктурних, санітарно-гігієнічних факторів, зокрема таких як: не забезпечення централізованим теплопостачанням, водопостачанням в водовідведенням, місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні, що вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Такі локальні коефіцієнти зменшують нормативну грошову оцінку відповідної земельної ділянки, що має безпосередній вплив на розмір орендної плати для позивача.
Видача вищезазначеного витягу із визначенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки внаслідок незастосування існуючих локальних коефіцієнтів має своїм наслідком протиправне збільшення розміру орендної плати, яку позивач буде змушений сплачувати виходячи із завищеного розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває в оренді.
З метою захисту прав позивача та відновлення фінансового стану останнього, єдиним ефективним способом захисту є визнання дій відповідача протиправними та скасування відповідного витягу.
У правовідносинах, пов'язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), прийнятих рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, здійснюється адміністративним судом.
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 20.06.2018 у справі № 823/902/17, від 30.01.2020 у справі № 820/1804/16.
Також суд враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17, в якій Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду досліджувалось питання повноважень органів влади при оформленні даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Так, Верховний Суд відступив від висновків, викладених у зазначених постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі№ 817/1819/17, від 17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 28.07.2020 у справі № 817/1783/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 04.02.2021 у справі№ 817/1809/17, від 15.06.2021 у справі №817/1802/17,від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17, та дійшов висновку що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути об'єктом судового оскарження.
За наведеного, суд дійшов висновку, дії відповідача щодо виготовлення та видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №4516 від 13.04.2021 без врахування всіх наявних локальних коефіцієнтів вчинені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відтак при визначенні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої в оренду позивачу із застосуванням коефіцієнта Км3 на рівні «1,14» (кадастровий номер 5610100000:01:059:0144), при формуванні витягу відповідач діяв неправомірно. Тому, оскаржуваний витяг підлягає скасуванню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненська міська рада, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 «1,14» у витязі № 4516 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованому 13.04.2021 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:059:0144.
Визнати протиправним та скасувати витяг № 4516 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформований 13.04.2021 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5610100000:01:059:0144.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (вул. Симона Петлюри, буд. 37,м. Рівне,Рівненська обл.,33013. ЄДРПОУ/РНОКПП 39768252)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненська міська рада
Повний текст рішення складений 04.11.2025.
Суддя Олег ГРЕСЬКО