за наслідками провадження за нововиявленими обставинами
04 листопада 2025 року м. Рівне №826/18579/14
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання О.В.Драної; представника позивача - не прибув; представника відповідача - не прибув; розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві) до Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2014 вирішено:
«Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва задовольнити повністю. Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Публічного акціонерного товариства “Київський річковий порт» (код за ЄДРПОУ 03150071) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі».
21.07.2017 Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідно до якої просило суд: скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2014 у справі №826/18579/14; прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, що в основу судового рішення у справі №826/18579/14 покладено судове рішення у справі №826/9485/14. Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 у справі №826/9485/14 є скасованою, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2014 у справі №826/18579/14 підлягає скасуванню відповідно до положень чинного законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2017 відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі №826/18579/14; призначено судове засідання на 07 грудня 2017 року.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 для розгляду справи №826/18579/14 визначено головуючого суддю Д.Є.Махаринця.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2025 (Підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: Відстороненням від здійснення правосуддя), для розгляду адміністративної справи №826/18579/14 визначено головуючого суддю К.М.Недашківську.
Ухвалою суду від 18.09.2025 адміністративну справу №826/18579/14 за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві до Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" про стягнення заборгованості та про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - прийнято до провадження; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи; призначено відкрите судове засідання на 16.10.2025.
Ухвалою суду від 16.10.2025 замінено позивача у справі №826/18579/14 - Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39467012) на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 44116011); розгляд адміністративної справи №826/18579/14 - відкладено; судове засідання призначене на 04.11.2025.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання 04.11.2025 не прибули.
За приписами частини другої статті 368 КАС України, неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Тому, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення заяви по суті, суд зазначає таке.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 у справі №826/9485/14 вирішено:
«Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (ідентифікаційний код 03150071, 04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70) податковий борг на загальну суму 3 497 635 (три мільйона чотириста дев'яносто сім тисяч шістсот тридцять п'ять) гривень 51 коп., з них:
- заборгованість з податку за землю у розмірі 2 251 004 (два мільйона двісті п'ятдесят одна тисяча чотири) гривні 51 коп.;
- заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 246 631 (один мільйон двісті сорок шість тисяч шістсот тридцять одна) гривня 00 коп.
шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» на р/р 34129999700008, одержувач УДКСУ у Подільському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 37975298) банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019.
У задоволенні решти адміністративного позову відмовити».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2017 у справі №826/9485/14 вирішено:
«Заяву Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про перегляд Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2014 року у справі № 826/9485/14 - задовольнити. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2014 року у справі №826/19439/13-а за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про стягнення податкового боргу у розмірі 3 497 635,51 грн. - скасувати і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Подільському району ГУ ДФС у м. Києві - відмовити».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 у справі №826/9485/14 постановлено:
«Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року - без змін».
Постановою Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №826/9485/14 (адміністративне провадження № К/9901/39928/18) вирішено:
«Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 у справі №826/9485/14 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Київський річковий порт» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 у справі №826/9485/14 відмовити».
Верховний суд у постанові від 23.11.2021 у справі №826/9485/14 (адміністративне провадження № К/9901/39928/18) зазначив:
«Згідно з частиною другою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
При цьому нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи.
Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.
Водночас, не можуть бути визнані нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду.
“Істотність» обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку “не були і не могли бути відомі особи» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Судом встановлено, що підставою подання уточнюючої декларації до податкового органу слугувала зміна керівництва Товариства та проведення перевірки господарської діяльності. Як слідує, підставою для уточнення податкових зобов'язань стало виявлення власних помилок у податковому обліку, які, в свою чергу, виявили в ході перевірки господарської діяльності Товариства.
Суд погоджується з тим, що такі помилки існували на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, але не погоджується з тим, що Товариство не знало, та не могло знати про такі помилки.
Обов'язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів встановлена підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин).
Щодо порушень процедури стягнення податкового боргу, порядку направлення податкової вимоги та порядку стягнення заборгованості, на які відповідач посилається в уточненні до заяви, ці обставини досліджені під час судового розгляду, крім того, відповідач не зазначає, що саме з діючого на той момент законодавства або фактичних дій податкового органу йому не було і не могло бути відомо на час розгляду справи судами.
Враховуючи викладене, Суд не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
З огляду на вказане, обставини, на які посилається заявник, як на підставу перегляду судового рішення, не є нововиявленими в розумінні положень статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на момент подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами), а відтак, не можуть слугувати підставою для перегляду судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2014 у справі №826/18579/14 вирішено:
«Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва задовольнити повністю. Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Публічного акціонерного товариства “Київський річковий порт» (код за ЄДРПОУ 03150071) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 у справі №826/18579/14 постановлено: «Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» залишити без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року залишити без змін».
Вирішуючи спір по суті, суд у постанові 25.12.2014 у справі №826/18579/14 зазначив:
«Згідно даних матеріалів справи, за ПАТ «Київський річковий порт» обліковується податковий борг у розмірі 3 497 635, 51 грн., що включає в себе 2 251 004, 51 грн. - податок на землю та 1 246 631, 00 грн. - податок на додану вартість.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 14.08.2014 року по справі № 826/9485/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задоволено частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (ідентифікаційний код 03150071, 04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70) податковий борг на загальну суму 3 497 635 (три мільйона чотириста дев'яносто сім тисяч шістсот тридцять п'ять) гривень 51 коп., з них:
- заборгованість з податку за землю у розмірі 2 251 004 (два мільйона двісті п'ятдесят одна тисяча чотири) гривні 51 коп.;
- заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 246 631 (один мільйон двісті сорок шість тисяч шістсот тридцять одна) гривня 00 коп.
шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» на р/р 34129999700008, одержувач УДКСУ у Подільському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 37975298) банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019.
Враховуючи відсутність коштів на рахунках відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковим зобов'язанням в розумінні ПК України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)..
У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.
У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (абзац другий підпункту 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.
Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Зокрема, підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
В силу пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (ч. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).
Абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (абз. 3 п. 95.3 ст. 95 цього Кодексу).
Зі змісту наведених норм слідує, що достатньою умовою для звернення до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014 №К/999138076/12.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з метою стягнення заборгованості з відповідача, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт», надіслав інкасові доручення (розпорядження) до ПАТ «АКБ «КИЇВ» (№ 372/25 від 15.10.2014 року), до Філії АТ «ІМЕКСБАНК» (№402/25 від 21.10.2014 року, № 403/25 від 21.10.2014 року, № 404/25 від 21.10.2014 року), до АТ «СВЕРБАНК РОСІЇ» (№321/25 від 07.10.2014 року, №322/25 від 07.10.2014 року), до ПАТ «ВІ Ей Бі Банк» (№373/25 від 16.10.2014 року, №374/25 від 16.10.2014 року, № 375/25 від 16.10.2014 року, № 376/25 від 16.10.2014 року, № 377/25 від 16.10.2014 року, № 378/25 від 16.10.2014 року, № 379/25 від 16.10.2014 року), до ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» (№ 323/25 від 07.10.2014 року), до ПАТ «ПУМБ» (№ 371/25 від 15.10.2014 року), до Печерської філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (№332/25 від 08.10.2014 року, №333/25 від 08.10.2014 року), до ПАТ «ОМЕГА БАНК» (№ 467/25 від 03.11.2014 року, № 468/25 від 03.11.2014 року), до ПАТ «ВЕРНУМ БАНК» (№ 421/25 від 23.10.2014 року, № 422/25 від 23.10.2014 року), до АТ «УКРЕКСІМБАНК» (№380/25 від 16.10.2014), до АТ «ТАКСОМБАНК» (№ 466/25 від 03.11.2014), втім останні було повернуто без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача.
Окрім цього, судом встановлено, що позивачем 02 серпня 2013 року було складено акт опису майна № 1, яке було передано у податкову заставу.
Відповідач, заперечуючи проти погашення заборгованості за рахунок майна, переданого у податкову заставу, посилався на оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києві від 14.08.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року до Вищого адміністративного суду України, що свідчить, на його думку, про неузгодження податкових зобов'язань.
Таким чином, враховуючи викладене постанова Окружного адміністративного суду міста Києві від 14.08.2014 року по справі № 826/9485/14 набрала законної чинності 09 жовтня 2014 року, а тому є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідачем не надано доказів зупинення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києві від 14.08.2014 року.
При цьому, згідно даних автоматизованої бази «Діловодство спеціалізованого суду» ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року касаційну скаргу ПАТ «Київський річковий порт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 року у справі № 826/9485/14 залишено без руху.
Таким чином, враховуючи, що у відповідача на момент розгляду даної справи судом відсутні кошти на розрахункових рахунках, що унеможливлює здійснити стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, доказів про сплату заборгованості суду не подано, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (код за ЄДРПОУ 03150071) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі».
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 у справі №826/9485/14 є скасованою, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2014 у справі №826/18579/14 підлягає скасуванню відповідно до положень чинного законодавства.
За приписами частини третьої статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною другою статті 361 КАС України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Суд зазначає, що правовою підставою для подання до суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слугував пункт 3 частини другої статті 361 КАС України: скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Суд зазначає, що у спірному випадку підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку пункту частини другої статті 361 КАС України - відсутні, оскільки постановою Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №826/9485/14 (адміністративне провадження № К/9901/39928/18) вирішено: «Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві задовольнити. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 у справі №826/9485/14 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Київський річковий порт» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 у справі №826/9485/14 відмовити».
Тобто, рішення у справі №826/9485/14, яке стало підставою для ухвалення судового рішення у справі №826/18579/14 не скасоване.
Відповідно до частини четвертої статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
За приписами частини першої статті 369 КАС України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Зазначене вище свідчить про відсутність правових підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення на нововиявленими обставинами, а тому така заява не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295, 366-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві) до Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі - відмовити повністю.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2014 у справі №826/18579/14 - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 04 листопада 2025 року
Суддя К.М. Недашківська