про залишення позовної заяви без руху
03 листопада 2025 рокусправа № 380/21622/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №135050000458 від 23.04.2018 про призначення пенсії за віком з 19.01.2018 в частині неврахування страхового стажу за періоди навчання (денної форми навчання) у Дрогобицькому державному музичному училищі: з 01.09.1975 по 16.05.1976 (8 місяців 16 днів); з 01.07.1978 по 30.09.1979 (1 рік 3 місяці); в частині неврахування страхового стажу за період роботи на посаді художнього керівника Будинку культури с. Станків (записи №9 і №10 в трудовій книжці позивача): з 25.07.1989 по 15.08.1989 (21 день); в частині неповного врахування страхового стажу за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування: з 01.01.2005 по 31.12.2017;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення, з 19.01.2018, з врахуванням страхового стажу за періоди навчання (денної форми навчання) у Дрогобицькому державному музичному училищі: з 01.09.1975 по 16.05.1976 (8 місяців 16 днів); з 01.07.1978 по 30.09.1979 (1 рік 3 місяці); з врахування страхового стажу за період роботи на посаді художнього керівника Будинку культури с. Станків (записи №9 і №10 в трудовій книжці позивача): з 25.07.1989 по 15.08.1989 (21 день); з врахуванням повного страхового стажу за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 01.01.2005 по 31.12.2017, що складає повних 13 (тринадцять) років страхового стажу.
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя перевірив позовну заяву та додані до неї матеріали і встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
1. Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позовної заяви позивач долучив заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказав, що отримав право на призначення пенсії з 18.01.2018. Позивач у травні, серпня та вересні 2025 року звертався до відповідача із запитами щодо отримання інформації про розмір пенсійної виплати, копії рішення про призначення пенсії, а також про ознайомлення із матеріалами пенсійної справи. Із оскарженим рішенням позивач ознайомився в вересні 2025 року, оскільки із таким рішенням позивач частково не погоджується, звернувся до суду.
Суддя зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а зазначила, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Також, у постанові від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, щодо регулювання подібних правовідносин, Верховний Суд наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересі;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Із доказів долучених до позовної заяви суддя встановив, що позивачу призначено пенсію з 19.01.2018, під час призначення якої відповідач не зарахував періоди навчання та трудової діяльності позивача з 01.09.1975 по 16.05.1976, з 01.07.1978 по 30.09.1979, з 25.07.1989 по 15.08.1989, з 01.01.2005 по 31.12.2017 до трудового стажу, що відповідно вплинуло на розмір призначеної пенсії позивача.
Враховуючи викладене суддя зазначає, що про розмір нарахованої пенсії позивачу не могло не бути відомо з моменту її отримання за січень 2018 року.
При цьому, у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач не вказав жодних поважних причин (обставин) пропущеного строку та не надав доказів поважності таких причин (обставин).
Таким чином, до суду позивач звернувся тільки 25.10.2025, з суттєвим пропуском шестимісячного строку та не долучила клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
2. Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до частини 6 статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Відповідно до змісту позовної заяви позивач вказав, що у представника позивача відсутній електронний кабінет.
Однак відповідно до частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Таким чином, представник позивача мав зареєструвати електронний кабінет та вказати про це у позовній заяві. Однак у позовній заяві вказано про відсутність у представника позивача електронного кабінету.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам передбаченим статтями 160, 161 КАС України, тому таку слід залишити без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кравців Олег Романович