03 листопада 2025 рокусправа № 380/8228/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТК “ЕЛІТГРУП» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТК “ЕЛІТГРУП» звернулось з позовом до Львівської митниці, у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації № UA209140/2025/000225 від 04.03.2025 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2025/400047/2 від 04.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач зазначає, що витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.
Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваної митної декларації Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішенні про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.
Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву.
Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у зв'язку з тим, що клопотання є документально необґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
03.03.2025 ТОВ «ТОВ «ТК ЕЛІТГРУП» подало митну декларацію № 25UA209140005307U6 для здійснення митного оформлення товару : Фітінги литі з ковкого чавуну для використання у трубопроводах систем водопостачання та водовідведення. Трійник чавунний фланцевий Т DN50X50 PN16 -10шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN65X50 PN16 -10шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN100X50 PN16 -10шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN100X65 PN16 -10шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN100X80 PN16 - 10шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN100X100 PN16 -40шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN150X50 PN16 -10шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN150X65 PN16 -10шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN150X80 PN16 - 10шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN150X100 PN16 -30шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN150X150 PN16 -30шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN200X50 PN10 -10шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN200X65 PN10 - 10шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN200X80 PN10 -10шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN200X100 PN10 -15шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN250X80 PN10 -10шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN250X100 PN10 - 20шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN300X80 PN10 -6шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN300X250 PN10 -Зшт., Трійник чавунний фланцевий Т DN300X300 PN10 -5шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN400X300 PN10 - 6шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN400X400 PN10 -6шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN500X100 PN10 -8шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN600X100 PN10 -2шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN600X200 PN10 - 2шт., Трійник чавунний фланцевий Т DN600X600 PN10 -2шт., Хрест чавунний фланцевий ТТ DN100X80 PN16 -10шт., Хрест чавунний фланцевий ТТ DN100X100 PN16 -10шт., Хрест чавунний фланцевий ТТ DN150X80 PN16 - 4шт., Хрест чавунний фланцевий ТТ DN150X150 PN16 -10шт., Хрест чавунний фланцевий ТТ DN200X150 PN10 -4шт., Хрест чавунний фланцевий ТТ DN250X100 PN10 -4шт., Хрест чавунний фланцевий ТТ DN400X200 PN10 - 2шт., Хрест чавунний фланцевий ТТ DN400X300 PN10 -4шт., Хрест чавунний фланцевий ТТ DN400X400 PN10 -4шт., Хрест чавунний фланцевий ТТ DN500X200 PN10 -2шт., Коліно чавунне фланцеве 90 гр з упором DN100 PN16 -40шт., Коліно чавунне фланцеве 90 гр з упором DN150 PN16 -5шт., Коліно чавунне фланцеве 90 гр з упором DN80 PN16 -5шт., Фланець чавунний перехідний XR DN100X50 PN16 -20шт., Фланець чавунний перехідний XR DN100X65 PN16 -10шт., Фланець чавунний перехідний XR DN125X100 PN16- 10шт., Фланець чавунний перехідний XR DN150X100 PN16 -30шт., Фланець чавунний перехідний XR DN200X100 PN10 -10шт., Фланець чавунний перехідний XR DN200X150 PN10 -10шт., Фланець чавунний перехідний XR DN250X50 PN10 -4шт., Фланець чавунний перехідний XR DN250X80 PN10- 4шт., Фланець чавунний перехідний XR DN250X200 PN10 -4шт., Фланець чавунний перехідний XR DN300X200 PN10 -5шт., Фланець чавунний перехідний XR DN400X250 PN10 -4шт., Фланець чавунний перехідний XR DN400X300 PN10 -4шт., Фланець чавунний перехідний XR DN500X300 PN10- 2шт., Фланець чавунний перехідний XR DN600X300 PN10 -2шт., Фланець чавунний перехідний XR DN600X400 PN10 -2шт., Фланець чавунний перехідний XR DN600X500 PN10 -2шт., Монтажна вставка DN200 PN10 -10шт., Монтажна вставка DN250 PN10 -6шт., Патрубок чавунний фланцевий FF DN100 PN16 -2шт., Патрубок чавунний фланцевий FF DN100 PN16 -5шт., Патрубок чавунний фланцевий FF DN150 PN16 -10шт., Патрубок чавунний фланцевий FF DN150 PN16 -4шт., Патрубок чавунний фланцевий FF DN150 PN16 -5шт., Патрубок чавунний фланцевий FF DN150 PN16 -5шт., Патрубок чавунний фланцевий FF DN200 PN10 -4шт., Патрубок чавунний фланцевий FF DN200 PN10 -4шт., Патрубок чавунний фланцевий FF DN200 PN10 -4шт., Патрубок чавунний фланцевий FF DN200 PN10 -4шт., Хомут врізний фланцевий OD200 DN100 PN16 -6шт., Хомут врізний фланцевий OD225 DN100 PN16 -6шт., Країна виробництва - CN Торговельна марка - ASCENT Виробник - ASCENT GROUP INDUSTRIAL LIMITED
Разом з декларацією № 25UA209140005307U6 від 03.03.2025 для підтвердження митної вартості позивачем надано наступні документи: пакувальний лист б/н від 25.11.2024; рахунок-проформа ELIT02-2024-4 від 06.09.2024; рахунок-фактура (інвойс) 24AA1122 від 25.11.2024; коносамент UTRUST24111430 від 30.11.2024; автотранспортна накладна 4832 від 28.02.2025; супровідний документ Т1 25 PL322080NSA0DFK1 від 27.02.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 16.09.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 04.10.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 056350 від 26.02.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 056352 від 26.02.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 151 від 03.03.2025; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг 403 від 28.02.2025; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг 404 від 28.02.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення 60 від 28.02.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення 8348 від 27.02.2025; прейскурант виробника товару б/н від 02.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів 06/09/2024-UA від 06.09.2024; договір (контракт) про перевезення 1953-T/24 від 04.11.2024; договір (контракт) про перевезення 25/02-2025 від 25.02.2025; інші некласифіковані документи (заявка №117) від 18.11.2024; копія митної декларації країни відправлення 021720240000305708 від 25.11.2024.
Позивачем було визначено митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту у розмірі 41145.99 доларів США.
Відповідач надав позивачу запит щодо надання додаткових документів, на який ТОВ «ТК «ЕЛІТГРУП» через свого декларанта згідно листа №04/03-01 від 04.03.2025 надало каталог виробника, повідомило, що при транспортуванні страхування не здійснювалось. Інших документів не надано.
04.03.2025 Львівською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/400047/2, яким митну вартість товару визначено з застосуванням 6 (резервного) методу та винесено картку відмови UA209140/2025/000225.
Рішення про коригування митної вартості мотивовано наступним: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
За результатами встановлено наступне:
-за власним бажанням декларантом надано експортну митну декларацію. Експортна декларація не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. Експортна митна декларація не містить відміток митних органів.
- у гр.22 ЦМР 4832 від 28.02.25 внесено реквізити фірми відправника - Global Ocean Link , проте документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеною фірмою відсутні.
- експортна у графі "країна призначення" містить запис "pol", що протирічить умовам угоди
-відповідно до умов п.1.1 Контракту рахунок-проформа є невід'ємною частиною договору, відповідно до умов п. 12.4 усі доповнення та додатки до Контракту мають юридичну силу за умови підписання уповноваженими представниками та засвідчення печатками. Надана до митного оформлення проформа-інвойс не засвідчена стороною покупця.
Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості.. Додатково декларантом надіслано: -каталог продукції.
У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз'яснено виявлені розбіжності.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, що є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митниця прийняла рішення про відмову в митному оформленні за заявленою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA100320/2024/443241 від 13.12.2024 де митна вартість товару з схожими характеристиками становить 3,11 дол. США за кг.
Коригування на умови поставки, розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося».
Декларант для здійснення митного оформлення товару подав нову митну декларацію № 25UA209140005434U0 від 04.03.2025 р.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: «…Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598)…
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу… Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами».
Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару декларант позивача подав до Львівської митниці електронну митну декларацію від 03.03.2025 № 25UA209140005307U6 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митної декларації надано документи згідно переліку, який наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митну вартість товару згідно з поданих митної декларації визначено за першим методом - за ціною договору.
Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.
Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 (резервний) метод.
В обґрунтування оскаржуваного рішення відповідач покликається на те, що у гр.22 ЦМР 4832 від 28.02.25 внесено реквізити фірми відправника - Global Ocean Link, проте документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеною фірмою відсутні.
Таке зауваження Львівської митниці є безпідставним, оскільки до розмитнення було надано ряд документів, що висвітлюють взаємовідносини фірми Global Ocean Link з ТОВ «ТК Елітгруп», а саме: коносамент UTRUST24111430 від 30.11.2024 р.; супровідний документ Т1 25 PL322080NSA0DFK1 від 27.02.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 056350 від 26.02.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 056352 від 26.02.2025; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг 403 від 28.02.2025; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг 404 від 28.02.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення 8348 від 27.02.2025; договір (контракт) про перевезення 1953-T/24 від 04.11.2024 р
У рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначає, що надана до митного оформлення проформа-інвойс не засвідчена стороною покупця.
На вказані аргументи відповідача суд зазначає таке.
У ст.53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті
Щодо покликання відповідача на недоліки в оформленні митної декларації країни відправлення, то митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України.
За оформлення експортної декларації відповідальність несе саме продавець товару, а тому, відповідно, факт зазначення в експортній декларації певних відомостей про умови поставки фактично не залежить від позивача (покупця) та відповідно він не може відповідати за правильність заповнення та внесення відповідної інформації до митної декларації країни відправлення.
Зазначена правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 14.01.2020 у справі №813/1350/14.
Згідно усталеної практики Верховного Суду, наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих Позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Така правова позиція наведена, зокрема у постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі № 460/2674/20.
Відповідач в оскаржуваному рішенні не зазначив жодних висновків з приводу виявлених розбіжностей.
Суд звертає увагу, що усі зазначені в оскаржуваному рішенні зауваження митного органу до документів позивача носять формальний характер, не конкретизовані, не наведено висновки органу митного контролю з приводу виявлення таких розбіжностей та не зазначено, що ці розбіжності свідчать про неправильне визначення позивачем митної вартості товару.
Суд зазначає, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах та обставинах.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року зазначив, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, надавши обґрунтування своїх рішень.
В оскаржуваному рішенні відповідача не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.
Суд встановив, що позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, яка були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.
Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та безпідставно оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
У постанові від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».
Позовні вимоги про скасування картки відмови є похідними від позовних вимог про скасування рішення про коригування митної вартості і є способом захисту одного і того ж порушеного права позивача на розмитнення товару з визначенням митної вартості товару за першим методом.
Картки відмови в прийнятті митних декларацій прийняті виключно у зв'язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості.
Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті суб'єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За наведених доводів позовні вимоги слід задовольнити, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення слід визнати протиправними та скасувати.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати зі справи судового збору стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи впуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2025/000225 від 04.03.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/400047/2 від 04.03.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «ЕЛІТГРУП» (адреса: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 11, ЄДРПОУ: 45470976) сплачений судовий збір в сумі 4844,80 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири грн. 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна