31 жовтня 2025 року м.Київ № 320/5250/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу держаної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернулась ОСОБА_1 , з позовом до Дніпровського відділу держаної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 13.11.2024 про відкриття виконавчого провадження № 76529688 винесену Головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Мельником Кирилом Миколайовичем в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 16 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила про те, що прийнята відповідачем постанова є протиправною та такою, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, тому підлягає скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання у справі.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Протокольною ухвалою суду вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження відповідно до вимог ч.9 ст. 205 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із позовною заявою, у якою просив суд розірвати укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір про місце проживання дитини, умови здійснення права на особисте виховання дитини, сплату аліментів на дитину від 22 лютого 2021 року, посвідчений ПН КМНО Горбуновою Л.В.; визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 почергово з кожним з батьків, у такому порядку: з 30 червня кожного поточного календарного року по 31 серпня кожного поточного календарного року - один місяць з матір'ю ОСОБА_1 за місцем її проживання; один місяць з батьком ОСОБА_2 за місцем його проживання (місячний період проживання дитини з матір'ю ОСОБА_1 починається з 18:00 год 30 червня кожного поточного календарного року та закінчується о 18.00 год 31 липня кожного поточного календарного року; місячний період проживання дитини з батьком ОСОБА_2 починається з 18:00 год 31 липня кожного поточного календарного року та закінчується о 18.00 год 31 серпня кожного поточного календарного року); з 31 серпня кожного поточного календарного року по 30 червня кожного наступного календарного року - один тиждень з батьком ОСОБА_2 за місцем його проживання; один тиждень з матір'ю ОСОБА_1 за місцем її проживання. Тижневий період проживання дитини з кожним з батьків починається з 18:00 год 31 серпня кожного поточного календарного року (перший тиждень дитина проживає з матір'ю ОСОБА_1 ) та завершується через один тиждень у відповідний день о 18.00 год.
23 жовтня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
ОСОБА_2 просив визначити наступний час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 зі своїм батьком: під час навчального процесу малолітньої ОСОБА_3 - протягом кожного тижня кожного календарного місяця з 11 год 50 хв п'ятниці, але не раніше фактичного часу закінчення занять в гімназії № 99 м. Києва згідно затвердженого розкладу, до 08 год 30 хв понеділка, але не пізніше початку занять в гімназії № 99 м. Києва згідно затвердженого розкладу, за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері; під час перебування малолітньої ОСОБА_3 на весняних, осінніх, зимових та літніх канікулах - протягом кожного тижня кожного календарного місяця з 19 год 00 хв. п'ятниці до 19 год 00 хв неділі, за місцем проживання ОСОБА_2 без присутності матері; зобов'язати ОСОБА_1 передавати малолітню дитину ОСОБА_3 її батьку - ОСОБА_2 протягом навчального періоду за адресою місця її навчання, а саме: АДРЕСА_2 , а протягом перебування малолітньої ОСОБА_3 на весняних, осінніх, зимових та літніх канікулах за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до визначеного судом часу побачень та спілкувань.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2024 року заяву про забезпечення позову задоволено частково: визначено час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_2 : під час навчального процесу малолітньої ОСОБА_3 - першого та третього тижня кожного календарного місяця з 11 год 50 хв п'ятниці, але не раніше фактичного часу закінчення занять в гімназії № 99 м. Києва згідно затвердженого розкладу, до 08 год 30 хв понеділка, але не пізніше початку занять в гімназії № 99 м. Києва згідно затвердженого розкладу, за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері; під час перебування малолітньої ОСОБА_3 на весняних, осінніх, зимових та літніх канікулах - першого та третього тижня кожного календарного місяця з 19 год 00 хв п'ятниці до 19 год 00 хв неділі, за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері та зобов'язано ОСОБА_1 передавати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьку - ОСОБА_2 протягом навчального періоду за адресою місця її навчання, а саме: АДРЕСА_2 (місцезнаходження навчального закладу), а протягом перебування малолітньої ОСОБА_3 на весінніх, осінніх, зимових та літніх канікулах за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до визначеного судом часу побачень та спілкувань.
На виконання вищевказаної ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 29.10.2024 Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Києві ЦМУ Міністерства Юстиції (м.Київ) знаходиться виконавче провадження ВП №76529688.
Постановою головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мельником Кирилом Миколайовичем від 13.11.2024 відкрито виконавче провадження №76529688.
Одночасно, з постановою про відкриття виконавчого провадження головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Мельником Кирилом Миколайовичем прийнято постанови від 13.11.2024 про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 369 грн та про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 000 грн.
Позивачка вважає постанову про стягнення виконавчого збору протиправною та такою, що підлягає скасуванню, та звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII). Закон № 1404-VIII визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша стаття 13 Закону України «Про виконавче провадження»).
Особливості виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною визначено приписами статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.
З метою реалізації положень статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» та для більш повного і докладного нормативного регулювання правовідносин щодо примусового виконання рішень судів щодо встановлення побачень з дитиною, окремі процедурні питання порядку виконання таких рішень були висвітлені в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5 (далі по тексту - Інструкція №512/5).
Так пунктами 8, 9 та 10 розділу ІХ Інструкції №512/5 встановлено, що державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону.
При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону.
У разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, що підписується сторонами виконавчого провадження, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону.
Таким чином, як положеннями Закону України «Про виконавче провадження», так і положеннями Інструкції №512/5, передбачено, що у разі примусового виконання рішення суду про встановлення побачень з дитиною державний виконавець зобов'язаний бути присутнім у час та місці такого побачення.
При цьому, за результатами такого побачення державний виконавець має скласти акт, яким зафіксувати, чи відбулось побачення, або у разі неможливості проведення побачення - зазначити обставини, що зумовили невиконання рішення суду.
У подальшому, на підставі акту виконавцем має вирішуватись питання про закінчення виконавчого провадження або про накладення штрафу (в залежності від обставин справи).
Суд зазначає, що частинами 1, 2 ст. 27 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
При цьому вимогами ст. 27 Закону № 1404-VIII визначено виключний перелік підстав, за яких виконавчий збір не стягується. Зокрема, п.1 ст.5 ст.27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.
Як встановлено судом, підставою для винесення спірної постанови про стягнення виконавчого збору зазначено ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 29.10.2024 про забезпечення позову, якою визначено час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_2 : під час навчального процесу малолітньої ОСОБА_3 - першого та третього тижня кожного календарного місяця з 11 год 50 хв п'ятниці, але не раніше фактичного часу закінчення занять в гімназії № 99 м. Києва згідно затвердженого розкладу, до 08 год 30 хв понеділка, але не пізніше початку занять в гімназії № 99 м. Києва згідно затвердженого розкладу, за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері; під час перебування малолітньої ОСОБА_3 на весняних, осінніх, зимових та літніх канікулах - першого та третього тижня кожного календарного місяця з 19 год 00 хв п'ятниці до 19 год 00 хв неділі, за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері та зобов'язано ОСОБА_1 передавати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьку - ОСОБА_2 протягом навчального періоду за адресою місця її навчання, а саме: АДРЕСА_2 (місцезнаходження навчального закладу), а протягом перебування малолітньої ОСОБА_3 на весінніх, осінніх, зимових та літніх канікулах за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до визначеного судом часу побачень та спілкувань.
Отже, спірна постанова винесена на підставі судового рішення про вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до вимог ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Саме цими підставами обґрунтовував позовні вимоги позивач стосовно спірної постанови. У зв'язку з цим суд погоджується з доводами позивача про наявність вищевказаних умов, за яких виконавчий збір не стягується, оскільки судом встановлено, що згідно з п.1 ст.5 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню, а вказана постанова суду про забезпечення позову за приписами ч.1 ст.157 ЦПК України підлягала негайному виконанню.
Отже, суд зазначає, що позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови від 29.10.2014 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №76529688 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частин другої, третьої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 1211 грн 20 коп.
Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1211 грн 20 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 13.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76529688 винесену Головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Мельником Кирилом Миколайовичем в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 16 000,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського відділу державної виконавчої служби в м.Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) (код ЄДРПОУ - 35011660, вул.Сверстюка Євгена, буд.15, м.Київ, 02002) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) судові витрати в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
Суддя Лисенко В.І.