04 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/4748/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області , в якому просить: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення №072350012753 від 28.03.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, у зв'язку із не зарахуванням до страхового (трудового) стажу ОСОБА_1 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 ; 2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, інші органи Пенсійного фонду України, які правомочні розглядати питання про призначення пенсії, зарахувати до загального страхового (трудового) стажу ОСОБА_1 усі періоди роботи згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 та з урахуванням вказаного страхового (трудового) стажу призначити пенсію за віком ОСОБА_1 на підставі заяви від 20 березня 2025 року.
Ухвалою судді від 16 червня 2025 року відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 11 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення співвідповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком. Однак, 28 березня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку з тим, що позивач не має необхідного страхового стажу. Так, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи в Тячівському заводі «Зеніт» з 28.05.1985 року по 27.11.2000 року, оскільки в трудовій книжці наявне виправлення дати звільнення та підстава звільнення не відповідають первинним документам. Таке рішення позивач вважає протиправним, оскільки не зарахований відповідачем період роботи підтверджується записами в трудовій книжці. Відтак, вважає, що оскаржене рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії прийняте без повного з'ясування всіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів, наданих позивачем.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв'язку з тим, що страховий стаж позивача на дату звернення становить 17 років 02 місяці 11 днів. До страхового стажу позивача не враховано період роботи з 28.05.1985 року по 27.11.2000 року, у зв'язку з чим і було прийняте рішення від 28.03.2025 року № 072350012753 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що 20 березня 2025 року позивач звернувся до ГУ ПФ України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФ України в Донецькій області від 28 березня 2025 року № 072350012753 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Відповідно до вказаного рішення за результатами розгляду документів позивача, доданих до заяви про призначення пенсії, страховий стаж позивача становить 13 років 04 місяці 12 днів, стаж для розрахунку права становить - 17 років 02 місяці 11 днів.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 28.05.1985 року по 27.11.2000 року в Тячівському заводі «Зеніт», оскільки в трудовій книжці НОМЕР_1 від 14.03.1983 року наявне виправлення дати звільнення, дата звільнення (14.12.2000) та підстава на звільнення (наказ № 45-ю від 14.12.2000) не відповідають первинним документам (звільнений 27.11.2000, ПІБ заявника дописано, індивідуальні відомості про застраховану особу за період 1998-2000 відсутні).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
У відповідності до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28 березня 2025 року № 072350012753 про відмову у призначенні пенсії не враховано до стажу позивача період роботи з в Тячівському заводі «Зеніт», оскільки в трудовій книжці НОМЕР_1 від 14.03.1983 року наявне виправлення дати звільнення, дата звільнення (14.12.2000) та підстава на звільнення (наказ № 45-ю від 14.12.2000) не відповідають первинним документам (звільнений 27.11.2000, ПІБ заявника дописано, індивідуальні відомості про застраховану особу за період 1998-2000 відсутні).
Відповідно до відомостей у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 14.03.1983 року, вбачається, що він у період з 28.05.1985 року по 14.12.2000 року працював в Тячівському заводі «Зеніт».
Відтак, на переконання суду, трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, а саме відомості про підприємство, дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи; ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.
Відповідно до оскарженого рішення відповідач не зарахував до стажу позивача період роботи в заводі «Зеніт» з 28.05.1985 року по 27.11.2000 року, в той же час, суд зазначає, що відповідно до записів трудової книжки позивач працював на вказаному заводі в період з 28.05.1985 року по 14.12.2000 року, відтак саме вказаний період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а звернув увагу, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
У постанові від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Також суд враховує, що Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року по справі № 677/277/17 висловлена позиція, згідно із якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.
Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 11.05.2022 у справі №120/1089/19-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На переконання суду, виявлені відповідачем недоліки оформлення записів не є достатньою підставою для відмови у зарахуванні відповідного трудового стажу, оскільки не спростовують факту зайнятості позивача протягом такого періоду.
З огляду на вищенаведене, на переконання суду, вказаний період необхідно зарахувати до страхового стажу позивача.
Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, відповідач, приймаючи оскаржене рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії від 28 березня 2025 року № 072350012753 діяв всупереч вимог вказаних вище норм законів, що спричинило порушення права позивача на соціальний захист та отримання пенсійних виплат. Відтак, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, суд зазначає, що в оскарженому рішенні про відмову в призначенні пенсії відповідач зазначає, що стаж для розрахунку права на пенсію становить 17 років 02 місяці 11 днів, необхідний страховий стаж згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 32 роки.
Водночас, враховуючи те, що судом вирішено зарахувати до страхового стажу позивача вищевказаний період роботи в Тячівському заводі «Зеніт» з 28.05.1985 року по 14.12.2000 року, то страховий стаж позивача становить понад 32 роки, що є достатнім для призначення йому пенсії за віком.
З огляду на встановлене судом право позивача на призначення пенсії за віком, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Із заявою про призначення пенсії позивач звернувся 20 березня 2025 року. Таким чином, пенсія позивачу повинна бути призначена з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 20 березня 2025 року.
При цьому, враховуючи те, що в позовній заяві позивач просить зобов'язати вчинити дії щодо зарахування до стажу спірного періоду та призначення пенсії ГУ ПФ України в Донецькій області та інші органи пенсійного фонду, які уповноважені розглядати питання про призначення пенсії, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки в межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області та за результатом її розгляду прийнято оскаржене рішення про відмову у призначенні пенсії, яке скасовано судом, то саме на ГУ ПФ України в Донецькій області має бути покладено обов'язок зарахувати спірний період роботи до страхового стажу позивача та призначити йому пенсію.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком та не зарахування до стажу періоду роботи на заводі «Зеніт» з 28.05.1985 року по 14.12.2000 року. У зв'язку з чим, суд приходить висновку, що рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії є протиправним та підлягає скасуванню та необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області зарахувати до стажу позивача вищевказаний період роботи на заводі «Зеніт» з 28.05.1985 року по 14.12.2000 року та призначити позивачу пенсію за віком з 20 березня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49008, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 28 березня 2025 року № 072350012753.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , для обчислення розміру пенсії, період роботи з 28 травня 1985 року по 14 грудня 2000 року на заводі «Зеніт» та призначити йому пенсію за віком з 20 березня 2025 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49008, код ЄДРПОУ 13486010) судові витрати у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька