30 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/7360/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі уповноваженого представника Фабіан Наталії Арпадівни ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
19 вересня 2025 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Фабіан Наталію Арпадівну звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.08.2025 року №071750016623 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи на посаді викладача Ужгородської дитячої музичної школи №1 імені П.І.Чайковського з 02.09.2002 року по 01.06.2003 року; з 01.09.2003 року по 30.06.2004 року; з 01.09.2004 року по 01.06.2005 року; з 01.09.2005 року по 31.05.2006 року; з 01.09.2006 року по 01.06.2007 року; з 01.09.2007 року по 31.05.2008 року; з 01.09.2008 року по 01.06.2009 року; з 01.09.2009 року по 30.06.2025 року до спеціального стажу у сфері освіти відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, що дає право на призначення пенсії на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; 3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбачену пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
23 вересня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зобов'язано Головне управління ПФУ в Закарпатській області надати суду до 09 жовтня 2025 року відмовні матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
07 жовтня 2025 року відповідачем 1 надано суду електронну пенсійну справу ОСОБА_1 .
1. Позиції сторін.
Позивач свої позовні вимоги аргументувала тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05 червня 2024 року справа №300/2555/22 (адміністративне провадження № К/990/8222/23) виснував, що стаж роботи викладачем в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії. Таким чином, період роботи періоди роботи Позивача з 02.09.2002 року по 01.06.2003 року; 01.09.2003 року по 30.06.2004 року; з 01.09.2004 року по 01.06.2005 року; з 01.09.2005 року по 31.05.2006 року; з 01.09.2006 року по 01.06.2007 року; з 01.09.2007 року по 31.05.2008 року; з 01.09.2008 року по 01.06.2009 року; з 01.09.2009 року по 30.06.2025 на посаді викладача Ужгородської дитячої музичної школи №1 імені П.І.Чайковського підтверджує вислугу років на посадах працівників освіти для призначення пенсії відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та повинен бути зарахований до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 частини 1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV. Отже, на момент досягнення пенсійного віку ОСОБА_1 та призначення їй пенсії за віком, її спеціальний (педагогічний) стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становив більше 30 років. 3 огляду на викладене, враховуючи, що на день досягнення пенсійного віку, Позивач, працювала в закладі комунальної форми власності на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і її страховий стаж на таких посадах становить понад 30 років, до цього не отримувала будь-яку пенсію, Відповідач 2 неправомірно та безпідставно відмовив Позивачу у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі Закону № 1058-IV) , відповідно, рішення головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.08.2025 року №071750016623 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним.
03 жовтня 2025 року відповідачем 2 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначають, що за документами, наявними в матеріалах електронної пенсійної справи Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області встановлено, що з 02.09.2002 по даний час заявниця працює викладачем комунального закладу Ужгородської музичної школи №1 Ужгородської міської ради, яка належить до управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради Управління у справах культури, молоді та спорту не належить до закладів освіти, які передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 909 посада викладача музично-теоретичних дисциплін у позашкільному закладі не дає права на пенсію за вислугу років та на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій. Оскільки, у позивачки відсутній необхідний 30 річний стаж роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у закладах та установах передбачених переліками, Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії (виплата грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону № 1058.
08 жовтня 2025 року відповідачем 1 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначають, що розглянувши документи ОСОБА_1 для перерахунку пенсії «Допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами щодо виплати 10 пенсій відповідно до законодавства, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення про відмову, оскільки позивачка з 02.09.2002 р. по даний час працює викладачем комунального закладу Ужгородської музичної школи №1 Ужгородської міської ради, яка належить до управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради. Управління у справах культури, молоді та спорту не належить до закладів освіти, які передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 14.11.1993 р. №909. Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». Зазначеним Переліком передбачені музичні і художні школи як загальноосвітні навчальні заклади та як позашкільні навчальні заклади. Якщо музичну школу віднесено до загальноосвітнього навчального закладу, то зазначеним Переліком передбачена посада викладача, і робота на цій посаді зараховується до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років. Якщо музичну школу віднесено до позашкільного навчального закладу, то згідно з Переліком, право на пенсію за вислугу років у цих школах мають директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Оскільки Ужгородська музична школа №1 відноситься до позашкільного навчального закладу то посада викладача для визначення права на пенсію за вислугу років не передбачена. Заяву ОСОБА_1 відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядало Головне управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області то Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області позбавлено фактичних та юридичних підстав з приводу надання обґрунтованих пояснень щодо відмови у призначенні пенсії, так як ГУ ПФУ в Закарпатській області не здійснювало розгляд заяви. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області лише повідомило ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії. Крім того, оскільки ОСОБА_1 виплата пенсії здійснюється у Головному управління ПФУ в Закарпатській області, тому вважаємо, що Головне управління ПФУ у Львівській області є неналежним відповідачем у частині позовних вимог щодо виплати нарахованої грошової допомоги.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 25 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком № 7814, (а.с.52,53).
З 29 травня 2025 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
15 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами та призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з наявним спеціальним стажем № 8572, ( а.с.69-70).
22 серпня 2025 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 071750016623 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до пункту 7.1 Прикінцевих положень Закону № 1058.
В рішенні зазначено, що за документами наявними в матеріалах ЕПС встановлено, що з 02 вересня 2002 року по даний час заявниця працює викладачем комунального закладу Ужгородської музичної школи №1 Ужгородської міської ради, яка належить до управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради. Управління у справах культури, молоді та спорту не належить до закладів освіти, які передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.
Не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 071750016623, позивач звернулася до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини у сфері призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-VI).
Згідно із статтею 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон № 1058-IV.
Відповідно до статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення Закону» № 1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Водночас, пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 (далі - Порядок № 1191).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 ( 909-93-п ) «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»
Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (пункт 4 Порядку № 1191).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону № 1058-IV, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 1788-12, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-15, станом на день її призначення (пункт 6 Порядку № 1191).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Суть зазначеної грошової допомоги полягає в додатковій гарантії для працівників, які працювали в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Наявність такої гарантії спонукає осіб працювати саме в установах державної або комунальної форми власності і набувати необхідний стаж у зазначених установах.
Таким чином, норму пункту 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Така ж норма міститься в пункту 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок №637).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач працювала на таких посадах:
- з 01 лютого 1992 року по 05 лютого 2000 року викладачем хорового класу та музично - теоретичних дисциплін у Чопській ДМШ (запис № 9-10);
- з 01 вересня 2009 року призначена на посаду викладача хор - класу та дитячого вокалу Ужгородської дитячої школи № 1 ім. П.І. Чайковського (запис № 13).
На дату призначення пенсії позивач продовжувала працювати на посаді викладача.
Крім того, з матеріалів електронної пенсійної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 надано наступні документи про стаж:
- довідку Чопської музичної шкоди Чопської міської ради Ужгородського районі Закарпатської області № 50-д від 21 липня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 працювала на посаді викладача хорового класу та музично - теоретичних дисциплін у Чопській ДМШ за сумісництвом: з 03 березня 1989 року по 31 травня 1989 року; з 05 вересня 1989 року по 31 травня 1990 року викладачем музично - теоретичних дисциплін з почасовою оплатою; з 01 вересня 1991 року по 31 січня 1992 року на роботі за сумісництвом по класу хору та музично - теоретичних дисциплін; з 01 лютого 1992 року прийнята на основну посаду викладача хорового класу та музично - теоретичних дисциплін у Чопській ДМШ; з 05 лютого 2000 року звільнена з посади викладача хорового класу та музично - теоретичних дисциплін у Чопській ДМШ за власним бажанням.
- довідку Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради від 24 липня 2025 року № 01.7-09/111 про те, що ОСОБА_1 з 30 серпня 1985 року по 04 травня 1989 року працювала лаборантом в Ужгородському культурно - освітньому училищі за переведенням.
- довідку Комунального закладу «Ужгородська музична школа № 1» Ужгородської міської ради № 01-09/98/1 від 09 липня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 працювала на посаді викладача Ужгородської дитячої музичної школи № 1 імені П.І. Чайковського за сумісництвом з 02 вересня 2002 року по 01 червня 2003 року; з 01 вересня 2003 року по 30 червня 2004 року; з 01 вересня 2004 року по 01 червня 2005 року; з 01 вересня 2005 року по 31 травня 2006 року; з 01 вересня 2006 року по 01 червня 2007 року, з 01 вересня 2007 року по 31 травня 2008 року; з 01 вересня 2008 року по 01 червня 2009 року.
Зі змісту оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Львівській області від 22 серпня 2025 року судом встановлено, що за документами наявними в матеріалах ЕПС встановлено, що з 02 вересня 2002 року по даний час заявниця працює викладачем комунального закладу Ужгородської музичної школи №1 Ужгородської міської ради, яка належить до управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради. Управління у справах культури, молоді та спорту не належить до закладів освіти, які передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.
Надаючи оцінку доводам відповідача стосовно того, що робота на посаді викладача у комунальному закладі Ужгородської музичної школи №1 Ужгородської міської ради, яка належить до управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради не дає право на отримання пенсії за вислугу років, суд зазначає таке.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік №909).
Відповідно до положень розділу 1 Освіта Переліку №909, до такої роботи відносять, зокрема викладачі у музичній школі.
Отже, підзаконним нормативно-правовим актом визначено зарахування до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, а саме, стаж викладача у музичній школі.
Відповідно до пункту 2 примітки до Переліку №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Відповідно до пункту 3 примітки до Переліку №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
За приписами частини 1 статті 10 Закону України «Про освіту» (далі - Закон № 2145-VIII) невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Як передбачено статтею 4 Закону України «Про позашкільну освіту» (далі - Закон №1841-III), позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
Отже, позашкільна освіта є складовою системи освіти.
Відповідно до частин 1-3 статті 12 Закону №1841-III заклад позашкільної освіти є юридичною особою. Форма власності закладу позашкільної освіти визначається відповідно до законодавства.
Статус державного має заклад позашкільної освіти, заснований на державній формі власності.
Статус комунального має заклад позашкільної освіти, заснований на комунальній формі власності.
Статус приватного має заклад позашкільної освіти, заснований на приватній формі власності.
Права та обов'язки закладу позашкільної освіти, передбачені Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими законами, мають також фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність у сфері позашкільної освіти.
Заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, малих академій мистецтв (народних ремесел), малих академій наук, мистецьких шкіл, спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів осіб з інвалідністю, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту.
Відповідно до пункту 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 №433 передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться мистецькі школи: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року за №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників (далі - Перелік 963), яким передбачено, що посади викладачів всіх спеціальностей належать до категорії педагогічних працівників.
Суд звертає увагу на те, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія вищезазначеного Переліку №963, який відносить посаду, зокрема, викладач до педагогічних посад.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі №876/5312/17, а також у постанові від 13.02.2019 по справі №233/4308/17, визначила, що стаж роботи викладачем та концертмейстером у дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що викладач є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, отже, стаж роботи викладачем у перелічених вище закладах, підлягає зарахуванню до спеціального стажу у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України № 1788-ХІІ.
Посилання представника відповідача на обставини того, що Переліком № 909 визначено вичерпний список посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, однак, посаду викладача цим Переліком не передбачено, суд вважає безпідставними, оскільки, постановою Кабінету Міністрів України № 963 затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, відповідно до якого до посад педагогічних працівників належать, зокрема, викладачі всіх спеціальностей.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно не зарахувало періоди роботи на посаді викладача Ужгородської дитячої музичної школи №1 імені П.І.Чайковського з 02 вересня 2002 року по 01 червня 2003 року; з 01 вересня 2003 року по 30 червня 2004 року; з 01 вересня 2004 року по 01 червня 2005 року; з 01 вересня 2005 року по 31 травня 2006 року; з 01 вересня 2006 року по 01 червня 2007 року, з 01 вересня 2007 року по 31 травня 2008 року; з 01 вересня 2008 року по 01 червня 2009 року; з 01 вересня 2009 року по 30 червня 2025 року до спеціального стажу у сфері освіти відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, що дає право на призначення пенсії на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 071750016623 від 22 серпня 2025 року про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту свого порушеного права та доводам відповідача щодо дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України при вирішенні спірного питання, суд зазначає таке.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
У спірних правовідносинах, в разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій, а отже відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд.
Суд враховує, що позивачу призначена пенсія за віком відповідно до приписів Закону №1058-ІV, що не заперечується сторонами та підтверджується наявними доказами в матеріалах справи.
Обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами засвідчують той факт, що станом на день досягнення пенсійного віку позивач працювала у закладах та установах державної та/або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788, а її стаж роботи на таких посадах на момент досягнення пенсійного віку становив понад 30 років.
Крім того, позивачу до моменту призначення пенсії за віком, пенсія з інших підстав не призначалась, одноразова грошова допомога не виплачувалась.
Отже, дотримано всі умови, визначені пунктом 7-1 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, для виплати позивачці грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при поданні адміністративного позову сплатила судовий збір у розмірі 968,97 грн, що підтверджується квитанцією від 18 вересня 2025 року.
Таким чином, вказана сума судових витрат у розмірі 968,96 грн підлягає стягненню на користь позивача .
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 , в особі уповноваженого представника Фабіан Наталії Арпадівни до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 071750016623 від 22 серпня 2025 року щодо відмови позивачу у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи на посаді викладача Ужгородської дитячої музичної школи №1 імені П.І.Чайковського з 02 вересня 2002 року по 01 червня 2003 року; з 01 вересня 2003 року по 30 червня 2004 року; з 01 вересня 2004 року по 01 червня 2005 року; з 01 вересня 2005 року по 31 травня 2006 року; з 01 вересня 2006 року по 01 червня 2007 року, з 01 вересня 2007 року по 31 травня 2008 року; з 01 вересня 2008 року по 01 червня 2009 року; з 01 вересня 2009 року по 30 червня 2025 року до спеціального стажу у сфері освіти відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, що дає право на призначення пенсії на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03 листопада 2025 року.
СуддяТ.В.Скраль