03 листопада 2025 року м. Житомир
справа № 240/18962/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 та Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 яка полягає у незастосуванні п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні в період з 29.01.2020 по 20.02.2020 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та доплатити за період з 29.01.2020 по 20.02.2020 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, додаткових та одноразових виплат обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 в редакції чинній з 29.01.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку №159;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку №159.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ухвали від 17.03.2025 до участі у справі №240/18962/24 залучено в якості співвідповідача - Військову частину НОМЕР_3 .
Згідно з ухвалою суду від 15.10.2025 до участі у справі №240/18962/24 залучено в якості співвідповідача - Військову частину НОМЕР_1 .
31 жовтня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 , через систему "Електронний суд", надіслала заяву (за вх. №79477/25), у якій просить застосувати позовну давність у справі №240/18962/24.
В обґрунтування заяви зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки звернувся до суду лише 20.09.2024, з пропуском тримісячного строку, передбаченого чинним законодавством України.
Вважає, що отримання позивачем у серпні 2025 року відповіді на звернення не змінює моменту, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру грошового забезпечення, своєчасність/несвоєчасність його нарахування, тощо, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Суд, розглянувши подану Військовою частиною НОМЕР_1 заяву (за вх. №79477/25) розцінює її як клопотання про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 у зв'язку із пропуском строку звернення до суду та зазначає наступне.
Суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1).
При цьому, з огляду на правову позицію Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.
Як свідчать матеріали справи, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 та зобов'язати, зокрема, провести перерахунок та доплатити за період з 29.01.2020 по 20.02.2020 належні, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошового забезпечення.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 №29 від 20.02.2020, позивача з 20.02.2020 виключено зі списків особового складу частини.
Таким чином, на момент невиплати позивачу грошового забезпечення, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені Військовою частиною НОМЕР_1 підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду відсутні, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 122, 241, 243, 257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 та Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
2. Копію ухвали направити позивачу та відповідачу.
3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя А.В. Горовенко