03 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/3047/25
категорія 111030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера Ра" до Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Тера Ра" (далі - ТОВ "Тера Ра") із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма "В4") Головного управління ДПС у Житомирській області від 29.08.2024 №000206340704, яким зменшено ТОВ "Тера Ра" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 121 677,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновок відповідача про завищення ТОВ "Тера Ра" суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за травень 2021 року на суму 121 677 грн не є правомірним, так як позивач 31.05.2021 відповідно до умов договору поставки, укладеного з ТОВ "Рендос ЛТД", здійснив попередню оплату органічного добрива, та ТОВ "Рендос ЛТД" виписав та зареєстрував податкову накладну на суму покупки 730 063, 80 грн в т.ч. ПДВ 121 677,33 грн.
У зв'язку з наведеним вважає, що на законних підставах включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту по декларації за травень 2021 року, а тому оскаржуване рішення відповідачем прийняте неправомірно, без достатніх підстав.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).
28.02.2025 до суду надійшов відзив на позов Головного управління ДПС в Житомирській області (далі - ГУ ДПС в Житомирській області), в якому представниця відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказала, що позивач не спростував факт порушення, встановленого за результатами перевірки, а тому спірне рішення винесене відповідачем правомірно.
Зазначає, що перевіркою встановлено безпідставність документального оформлення нереальної (відсутньої) господарської операції з постачання біогумусу, та включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за операцією, яка згідно п.185.1 ст.185 ПК України не є операцією з постачання товарів. Позивач переказав кошти, як нібито аванс за товари з формуванням дебіторської заборгованості за операцією, яка має очевидний нереальний характер, та яка не може бути ідентифікована як операція з постачання товарів, та за відсутності такого постачання.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.
31.05.2021 ТОВ «Рендос ЛТД» (постачальник) та ТОВ «Тера Ра» (покупець) уклали договір поставки №3105/2021-1 за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця органічні добрива Біогумус за ціною, якістю та кількістю, що визначені даним договором та/або специфікаціями до даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
У специфікації до договору від 31.05.2021 №3105/2021-1, яка є додатком 1 до нього, сторони домовились про поставку органічного добрива Біогумус кількістю 121,67 тон за ціною 5000,30 грн/т на загальну суму 730 063,80 грн, в т.ч. ПДВ 121 677,30 грн.
Того ж дня ТОВ «Рендос ЛТД» оформив рахунок на оплату на загальну суму 730 063,80 грн, в т.ч. ПДВ 121 677,30 грн та ТОВ «Тера Ра» одразу ж сплатило цю суму, що підтверджується платіжним дорученням №577 від 31.05.2021.
31.05.2021 ТОВ «Рендос ЛТД» оформило податкову накладну №21 в якій вказало товар: органічне добриво Біогумус в кількості 121,67 тон за ціною без ПДВ 5000,30 грн/т на загальну суму 730 063,80 грн, в т.ч. ПДВ 121 677,30 грн та направило цю накладну для реєстрації до ДПС України.
З 19.07.2024 до 25.07.2024 посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області, підставі направлень від 18.07.2024 №3049, №3050 та наказу ГУ ДПС від 16.07.2024 №1723-п та у зв'язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, поданої платником податків, та ненаданням ТОВ «Тера Ра» документальних підтверджень на письмовий запит ГУ ДПС у Житомирській області від 20.07.2021 №12424/6/06-30-07-04, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Тера Ра», з питань контролю за дотриманням вимог податкового законодавства при визначенні показників декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Рендос ЛТД» (ЄДРПОУ 43811392) за травень 2021 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, результати якої оформлено актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки №16651/06-30-07-04/40180523 від 31.07.2024.
За результатами проведеної перевірки ТОВ «Тера Ра» було встановлено наступні порушення:
1. п.44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, абзацу в) п. 200.4 ст. 200, п.201.7 та 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 21 Декларації за травень 2021 на суму 121 677 грн.
2. пп.16.1.15 п.16.1 ст.16, п.44.1, п.44.6 ст. 44, п.85.2 ст.85 ПК України внаслідок ненадання документів до перевірки, що зафіксовано в акті про ненадання оригіналів документів до перевірки від 31.07.2024 №599/06-30-07-04/40180523.
29.08.2024 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2024 №000206340704, яким зменшено ТОВ «Тера Ра» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 121 677 грн.
Із вказаним рішенням платник податків не погоджується, вважає його таким, що не містить належного обґрунтування тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Водночас, із визначеного в ПК України поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності. З'ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення.
При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об'єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.
Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб'єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.
Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПК України порядку.
Таким чином, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов'язаних осіб.
Ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій.
Відповідно до норм пунктів 44.1, 44.3 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2. ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Згідно норм п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 Закону України 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-XIV, передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 996-XIV, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.
Частинами 4-9 ст. 9 Закону № 996-XIV, визначено, що регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.
В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов'язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.
Таким чином, основною (первинною) ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.
Отже, повідомлені контролюючим органом фактичні обставини, що ставлять під сумнів реальний характер господарських операцій, мають бути перевірені, оскільки стосуються безпосередньо предмету доказування у межах спірних відносин і мають істотне значення для вирішення спору.
Судом втановлено, що 31.05.2021 ТОВ «Рендос ЛТД» (постачальник) та ТОВ «Тера Ра» (покупець) уклали договір поставки №3105/2021-1 органічного добрива Біогумус та 31.05.2021 оформлено специфікації до договору, рахунок на оплату, сплачно повну суму за товар і виготовлено податкову накладну №21.
Станом на дату проведення з 19.07.2024 до 25.07.2024 посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Тера Ра», з питань контролю за дотриманням вимог податкового законодавства при визначенні показників декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Рендос ЛТД», органічне добриво Біогумус за наведеним договором не поставлено позивачу, як видно з листа позивача №25 від 19.07.2024 про надання первинних документів до ГУ ДПС в Житомирській області. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Таким чином, господарські операції позивача з ТОВ «Рендос ЛТД» фактично не відбулися, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку сум витрат та (чи) податкового кредиту.
Позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкового кредиту за спірними операціями, що відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданої операції.
Суд дійшов висновку, що в даному випадку за спірною операцією лише оформлювались окремі первинні документи та податкова накладна без фактичного виконання контрагентом обумовленої операції, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.
При цьому, суд зауважує, що позивачем не надано суду та відповідачу доказів на спростування встановлених фактів фіктивності виконання контрагентом обумовленої операції та про правомірність формування податкового кредиту за спірною господарською операцією.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач всупереч вимогам статті 77 КАС України не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваного рішення підтверджено належними та допустимими доказами. Відтак позов задоволенню не підлягає.
Крім того, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, сплачений при поданні позову судовий збір не підлягає стягненню з відповідача та залишається за позивачем.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера Ра" (вул. Центральна, 47, с. Велика Глумча, Звягельський район, Житомирська область, 11222. ЄДРПОУ: 40180523) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003,ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 03 листопада 2025 р.
03.11.25