04 листопада 2025 рокуСправа №160/16235/25
Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
03 червня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 29 листопада 2024 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 пенсії з 71% до 70% сум грошового забезпечення та обмеження її максимальним розміром, а також невиплати у повному обсязі індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», №185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», починаючи з 29 листопада 2024 року та індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», починаючи з 1 березня 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 71% сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням 2000 грн. щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», № 185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», починаючи з 29 листопада 2024 року, а також з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», починаючи з 1 березня 2025 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою про здійснення щомісячної доплати до пенсії в сумі 2 000 грн., згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Проте, відповідач відмовив у встановленні щомісячної доплати до пенсії позивача, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. №713, посилаючись на те, що оскільки розмір її пенсії обчислено на виконання рішення суду з грошового забезпечення, визначеного станом на березень 2019 р., а не на 01.03.2018 р., як визначено Постановою № 713, тому підстави для встановлення до розміру її пенсії щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн. відсутні. При цьому, відповідачем протиправно обмежено пенсію максимальним розміром та зменшено грошове забезпечення з 71% до 70%. Позивач вважає такі дії протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач отримав ухвалу суду 05.06.2025 р., але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються цього предмету спору, до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 р. у справі №160/20920/21 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 , відповідно до довідки Управління державної охорони України № 2/6-1826 від 15.09.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління державної охорони України № 2/6-1826 від 15.09.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії..
Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області листом від 06.05.2025 р. №21040-14012/Ш-01/8-0400/25 повідомило, що на виконання судового рішення йому з 01.04.2019 р. проведено перерахунок пенсії. Оскільки розмір пенсії обчислено на виконання рішення суду з грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 р., а не на 01.12.2018 р., як визначено Постановою № 713, тому підстави для встановлення до розміру її пенсії з 01.07.2021 р. щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн. відсутні. При цьому рішенням суду не зобов'язано перерахувати пенсію виходячи з розміру 71% відповідних сум грошового забезпечення, тому проведено перерахунок пенсії за умовами статті 13 Закону №2262, якими розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення. Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 (далі - Рішення № 7-р (II)) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668, із змінами, що поширюють свою дію на Закон № 2262, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які впливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у лютому 2014 року. У пункті 3 резолютивної частини Рішення № 7-р (II) Конституційний Суд України зазначив, що приписи статті 2 Закону № 3668, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (з 12.04.2023). На сьогодні законодавче регулювання питання щодо обмеження розмірів пенсій, призначених за Законом № 2262, для зазначеної категорії осіб відсутнє.
Відповідно до протоколу розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі 0409007306 від 01.03.2025р. основний розмір пенсії позивача становить 70% грошового забезпечення. Індексація базового ОСНП 2022 - 2538,57 грн. Індексація базового ОСНП 2023 - 1500,00 грн. Індексація базового ОСНП 2024 - 1500,00 грн. Індексація базового ОСНП 2025 - 1500,00 грн. Підсумок пенсії 25171,2 грн. У урахуванням максимального розміру пенсії 23610,00 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ визначає Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262, згідно із частинами першою-четвертою якої, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
14 липня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
У преамбулі цієї постанови зазначено, що вона прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00 - 2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262 до 01 березня 2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.
Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262 на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 р. у справі № 420/2473/22.
У цій справі встановлено, що позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі судового рішення.
Як зазначив Верховний Суд, такий перерахунок є перерахунком з метою усунення порушеного права особи, на належний розмір пенсії та не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Такий вид перерахунку (а саме на виконання судового рішення) не є тим перерахунком, що згідно з Постановою №713 зумовлює невиплату доплати до пенсії.
Таким чином, відповідач помилково вважає, що у спірних правовідносинах наявні підстави для невиплати щомісячної доплати до пенсії.
За таких обставин, дії відповідача щодо невиплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до призначеної пенсії позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» є протиправними.
Доказів виплати позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідачем не надано.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Отже, відповідач не виконав свій обов'язок та не надав до суду докази виплати позивачу щомісячної доплати, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 29.11.2024 р.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими.
При цьому, суд задовольняє позовні вимоги шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Отже, виплаті підлягають суми (її частини), які не виплачені відповідачем за період починаючи з 29.11.2024 р.
Щодо відсоткового розміру від суми грошового забезпечення, яку належить застосувати при перерахунку пенсії позивача.
Верховний Суд у своїй постанові від 04.02.2019р. № 240/5401/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/58/18) зазначив, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Велика Палата Верховного Суду у свої постанові від 16.10.2019 у справі №240/5401/18 (провадження № 11-198заі19) теж висловила свою позицію, з якої вбачається, що такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Суд зазначає, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Отже, при здійсненні перерахунку пенсії відповідачем неправомірно вирішено питання про перерахунок пенсії із урахуванням чинного на дату такого перерахунку обмеження розміру пенсії відповідного грошового забезпечення.
Отже, вимога позивача про призначення відсоткового розміру (71%) грошового забезпечення під час перерахунку пенсії, є обґрунтованою.
Щодо позовних вимог в частині “виплати пенсії без обмеження максимальним розміром», суд зазначає таке.
Суд зазначає, що механізм обчислення пенсій особам відповідно до Закону №2262-ХІІ здійснюється відповідно до статті 43 вказаного Закону.
Відповідно до Закону України від 08.07.2011 №3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи викладено частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ в наступній редакції: Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
В той же час, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону установлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон №911-VIII) частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії, а саме щодо обмеження максимального розміру пенсій в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 розміром 10740 гривень, застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу I Закону України від 12.04.2016 №1080-VIII Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей статтю 43 Закону №2262-ХІІ після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Свої висновки Конституційний Суд України обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто, з 20.12.2016.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17.
Відповідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.
Таким чином, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, в редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон №1774-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017, передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, Законом №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, норми частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ не відновлені, хоча й були фактично внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії.
Крім того, суд зауважує, що передбачені статтею 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб обмеження пенсій максимальним розміром, що не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, введені в дію Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності в даній частині з 01.10.2011.
Відповідно до Закону №3668-VI, в редакції Закону №911-VIII, було визначено, що максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону №2262-ХІІ не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Надаючи тлумачення наведеним нормам Закону №3668-VI, статті 43 Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 справа №400/2085/19 вказав, що положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
За висновком Верховного Суду, оскільки норми Закону №3668-VI та Закону №2262-XII неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, відповідні положення цих законів України явно суперечать один одному.
Аналізуючи рішення Європейського суду з прав людини в справі Щокін проти України від 14.10.2010, заяви №23759/03 та №37943/06, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 06.11.2018 у справі №812/292/18 та від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 щодо необхідності трактування норм законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, на користь особи, Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 справа №400/2085/19 висловив правову позицію, за якою застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI, тому обмеження органом Пенсійного фонду України максимального розміру пенсії особі, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Встановлені у цій справі обставини свідчать, що у спірний період пенсія позивачу виплачувалась у розмірі, меншому, ніж фактично нарахований, а саме з урахуванням максимального розміру до виплати 23610,00 грн.
За таких обставин, вчиняючи дії щодо виплати пенсії позивачу з обмеженням максимальним розміром, відповідач діяв протиправно.
Тому позовні вимоги щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», № 185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», суд зазначає таке.
Як встановлено судом, відповідно до протоколу розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі 0409007306 від 01.03.2025р. основний розмір пенсії позивача становить 70% грошового забезпечення. Індексація базового ОСНП 2022 - 2538,57 грн. Індексація базового ОСНП 2023 - 1500,00 грн. Індексація базового ОСНП 2024 - 1500,00 грн. Індексація базового ОСНП 2025 - 1500,00 грн. Підсумок пенсії 25171,2 грн. У урахуванням максимального розміру пенсії 23610,00 грн.
Суд приходить до висновку про відмову в цій частині позовних вимог, оскільки з матеріалів справи (протокол розрахунку пенсії по справі №0409007306 від 01.03.2025) вбачається, що позивачу вже проведено індексацію та здійснюється виплата перерахованої пенсії: індексація 2022 р. - 2538,57 грн; 2023 р. - 1500,00 грн; 2024 р. - 1500,00 грн; 2025 р. - 1500,00 грн.
Беручи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з викладених вище підстав.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 71% сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром починаючи з 29.11.2024 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. до призначеної пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 71% сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 29.11.2024 р. з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко