03 листопада 2025 рокуСправа №160/14547/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області № 912050813226 від 29.04.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періоди роботи: 1) з 21.06.1991 року по 03.01.1994 року; 2) з 10.01.1994 року по 17.04.2011 року; 3) з 18.04.2011 року по 31.08.2013 року;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 22.04.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він 22.04.2025 звернувся до органу ПФУ за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком по Списку №2. За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Рішенням від 29.04.2025 №912050813226 відповідач відмовив в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю пільгового стажу. Позивач категорично не погоджується з таким рішенням відповідача, оскільки його зайнятість на посаді за Списком №2 у спірні періоди належним чином підтверджена трудовою книжкою та пільговою довідкою. Позивач вказує, що згідно з записами трудової книжки він з 21.06.1991 по 03.01.1994 працював електрозварником Дніпропетровського олійноекстракційного заводу, в подальшому був звільнений по переводу до ЗАТ «Дніпропетровського олійноекстракційного заводу» та призначений на посаду електрозварника з 10.01.1994, де працював до 17.04.2011. Разом із заявою про призначення пенсії було подано декілька довідок з місця роботи, серед яких довідка ТОВ «Дніпровський олійноекстракційний завод» від 10.04.2025 №97, видана згідно Порядку №637. Відповідно до даної довідки він працював повний робочий день в період з 01.08.2007 по 17.04.2011 та виконував обов'язки у відділі залізничних перевезень за посадою електрозварник ручного зварювання 5 розряду з повним робочим днем, що передбачено Списком №2, розділ ХХII підрозділ 2 підпункт а, код КП 22.2а, підстава Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36. Тож висновки відповідача про відсутність пільгового стажу є цілком безпідставними. Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність в довідці від 10.04.2025 №97 наказів про результати атестації робочого місця, позивач зауважив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві. Крім того, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії або у зарахуванні відповідного періоду роботи у стаж, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За таких обставин, наполягає на задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 23.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/14547/25 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Цією ж ухвалою суду було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); розрахунок страхового стажу, в тому числі пільгового за Списком №2, станом на дату звернення 22.04.2025.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
06.06.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. ОСОБА_1 22.04.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж склав 43 роки 4 місяці та 1 день. Пільговий стаж становить 0 років 0 місяців 0 днів. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 912050813226 від 29.04.2025 про відмову в перерахунку пенсії за віком за Списком № 2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. За результатами розгляду документів доданих до заяви до пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 01.08.2007 по 17.04.2011 (03 роки 08 місяців 16 днів) за Списком № 2 згідно пільгової довідки від 10.04.2025 № 97, яка видана ТОВ «Дніпровський олійноекстракційний завод», оскільки відсутні накази про результати атестації робочих місць та висновки експертизи, а також відсутня інформація по спеціальному стажу (ЗПЗ013Б1) за період з 01.2007 по 31.12.2009 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (ОК-5). Зазначені періоди роботи до спеціального стажу за Списком №2 не були зараховані у зв'язку з тим, що відповідно до п. 3 Порядку №383, з 21.08.1992 обов'язковою умовою для зарахування періоду роботи до пільгового стажу є підтвердження умов праці результатами проведення атестації робочих місць. При цьому, жодних документів на підтвердження атестації робочого місця позивачем до Головного управління не надавалось. З наведеного вбачається, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
09.06.2025 від відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшли матеріали пенсійної справи позивача.
11.06.2025 позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначає непогодження з доводами відповідача у відзиві та вказує, що відповідач не навів жодного заперечення проти доводів позовної заяви, натомість лише формально виклав шаблонну позицію, зробивши висновки безвідносно до предмета спору та аргументів позивача. Крім того, усі аргументи відповідача є безпідставними, не узгоджуються з нормами чинного законодавства та численною судовою практикою Верховного Суду.
Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь позивача не скористався.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданого 26.09.2003 Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
22.04.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (Відділ обслуговування громадян №2 (сервісний центр)) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Відповідно до розписки-повідомлення до заяви від 22.04.2025 №7579 позивачем долучено такі документи: військовий квиток НОМЕР_3 , диплом (свідоцтво, атестат) про навчання НОМЕР_4 , довідка про зміну організації №99 від 14.04.2025, довідка про прийняття на роботу (навчання) №102 від 16.04.2025, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 , довідка, що визначають право на пенсію на пільгових умовах №97 від 10.04.2025, паспорт НОМЕР_2 , трудова книжка НОМЕР_5 .
За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
За результатом розгляду заяви позивача від 22.04.2025 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.04.2025 №912050813226 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.
Означене рішення відповідача обґрунтоване наступним.
Вік 55 років. Відповідно до ч.2 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 01.08.2007 по 17.04.2011 (03 роки 08 місяців 16 днів) за Списком №2 згідно з пільгової довідки від 10.04.2025 № 97, яка видана ТОВ «Дніпровський олійноекстракційний завод», оскільки відсутні накази про результати атестації робочих місць та висновки експертизи, а також відсутня інформація по спеціальному стажу ( НОМЕР_6 ) за період з 01.2007 по 31.12.2009 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (ОК-5).
Відповідно до роздруківки розрахунку стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) з пенсійної справи, станом на дату звернення (22.04.2025) страховий стаж позивача становить 43 роки 4 місяці 1 день, пільговий стаж за Списком №2 - відсутній, до страхового стажу зараховані такі періоди: з 01.09.1985 по 24.06.1989 - навчання у вищих/середніх навчальних закладах - 3 роки 9 місяців 24 дні; з 29.06.1989 по 30.05.1991 - військова служба строкова - 1 рік 11 місяців 2 дні; з 21.06.1991 по 03.01.1994 - 2 роки 6 місяців 13 днів; з 10.01.1994 по 31.12.2003 - 9 років 11 місяців 22 дні; з 01.01.2004 по 11.07.2011 - 7 років 6 місяців 11 днів; з 01.10.2012 по 29.02.2016 - 3 роки 5 місяців 0 днів; з 01.03.2016 по 31.03.2016 - 0 років 1 місяць 0 днів; з 01.04.2016 по 30.06.2017 - 1 рік 3 місяці 0днів; з 01.03.2021 по 31.03.2021 - 0 років 1 місяць 0 днів; з 01.04.2021 по 28.02.2023 - 1 рік 10 місяців 20 днів; з 01.03.2023 по 31.03.2023 - 0 років 1 місяць 0 днів; з 01.04.2023 по 28.02.2025 - 1 рік 10 місяців 24 дні.
Не погодившись з рішенням відповідача від 29.04.2025 №912050813226, а також з не зарахуванням до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 21.06.1991 по 03.01.1994, з 10.01.1994 по 17.04.2011, з 18.04.2011 по 31.08.2013, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на час спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За змістом частини першої статті 4 цього Закону законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 по 25.01.1991 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.
У період з 26.01.1991 по 10.03.1994 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991.
З 11.03.1994 по 16.01.2003 вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
У період з 17.01.2003 по 24.06.2016 діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція також неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 29.04.2025 №912050813226 стала відсутність на час звернення (22.04.2025) необхідного пільгового стажу відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
За розрахунком стажу з урахуванням особливостей трудової діяльності та перетину періодів (форма РС-право) з пенсійної справи на дату звернення 22.04.2025, страховий стаж позивач становить 43 роки 4 місяці 1 день, пільговий стаж за Списком № 2 - відсутній.
В межах спірних правовідносин, позивачем заявлено позовні вимоги щодо визнання протиправною відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 21.06.1991 по 03.01.1994, з 10.01.1994 по 17.04.2011, з 18.04.2011 по 31.08.2013.
Судом встановлено, що спірні періоди зараховані позивачу у страховий стаж, однак не до пільгового стажу.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_5 від 21.06.1991, позивач у спірний період працював на таких посадах та у таких підприємствах:
з 21.06.1991 по 03.01.1994 - електрозварником 4 розряду в СпецМНУ Миколаївагротехмонтажхарчопром (записи №3-5);
з 10.01.1994 по 30.11.2000 - електрозварником 5 розряду в ремонтно-механічному цеху ЗАТ «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» (записи №6-7);
з 01.12.2000 по 31.07.2007 - електрозварником-слюсарем 5 розряду на залізничній ділянці ЗАТзІІ «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» (записи №7-10);
з 01.08.2007 по 17.04.2011 - електрозварником ручного зварювання 5 розряду відділу залізничних перевезень ЗАТзІІ «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» (записи №10-12);
з 18.04.2011 по 31.08.2013 - оператор лінії 4 розряду на виробництві бутильованої олії ПрАТз ІІ «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» (записи №11-14).
Суд зазначає, що трудова книжка позивача в частині спірних періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про роботу позивача з 21.06.1991 по 03.01.1994, з 10.01.1994 по 30.11.2000 електрозварником, з 01.12.2000 по 31.07.2000 електрозварником-слюсарем, з 01.08.2007 по 17.04.2011 електрозварником ручного зварювання та з 18.04.2011 по 31.08.2013 оператором лінії на виробництві бутильованої олії; вказані записи вчинені на підставі наказів по підприємству про прийняття на роботу та переведення, однак не містять відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, як-то повної інформації щодо характеру виконуваної роботи, зайнятості повний робочий день та атестації робочих місць для поширення пільг пенсійного забезпечення.
Суд зазначає, що у таких випадках законодавцем обумовлена необхідність надання довідок уточнюючого характеру на підтвердження пільгового стажу роботи на відповідних посадах або за професіями.
З матеріалів справи вбачається, що разом із трудовою книжкою до заяви про призначення пенсії позивачем надавалась довідка про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.04.2025 №97, що видана ТОВ «Дніпровський олійноекстракційний завод».
Так, згідно з довідкою ТОВ «Дніпровський олійноекстракційний завод» від 10.04.2025 №97, вона сформована відповідно до Додатку 5 до Порядку на ім'я ОСОБА_1 про те, що він дійсно працював повний робочий день на ЗАТ «Дніпровський олійноекстракційний завод», нині ТОВ «Дніпровський олійноекстракційний завод», і за період з 01 серпня 2007 р. по 17 квітня 2011 р. виконував обов'язки у відділі залізничних перевезень за посадою електрозварник ручного зварювання 5 розряду з повним робочим днем, що передбачено Списком №2, розділ ХХІІ підрозділ 2 підпункт а, код КП 22.2а підстава Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Довідка від 10.04.2025 №97 видана на підставі: особова картка ф.Т.2, відомості про заробітну плату за вказаний період, наказ №170 про результати атестації робочих місць виробничих підрозділів від 20.10.2008 р., перелік робочих місць, професій та посад відділу залізничних перевезень, погоджений головою атестаційної комісії, наказ про прийом на роботу від 10.01.1994 №3-к, наказ про переведення від 01.12.2000 №151-к, наказ про внесення змін у назви професій та посад від 17.07.2007 №195, наказ про переведення від 18.04.2011 №ДОЕ052-к.
Отже, вказана уточнююча довідка містить всі необхідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу (періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, відомості про атестацію робочого місця), а також містять підписи уповноважених осіб (Генерального директора, начальника відділу по роботі з персоналом, головного бухгалтера), печатку підприємства та є чинною, доказів протилежного матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, а також записів в трудовій книжці в частині спірного періоду та відомостей з уточнюючої довідки ТОВ «Дніпровський олійноекстракційний завод» від 10.04.2025 №97, підтверджено зайнятість позивача повний робочий день у періоді з 01.08.2007 по 17.04.2011 електрозварником ручного зварювання у відділі залізничних перевезень, яка передбачена Списком №2 та атестована підприємством.
Відповідачем цілком безпідставно не враховано при розгляді заяви позивача від 22.04.2025 довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, №97 від 10.04.2025 ТОВ «Дніпровський олійноекстракційний завод».
Покликання відповідача в обґрунтування оспорюваного рішення на відсутність підтвердження відомостей про проведення атестації робочих місць є безпідставними з огляду на те, що інформація про проведення атестації робочих місць по підприємству міститься в довідці №97 від 10.04.2025.
Суд зазначає, що відповідач у разі наявності сумніву в обґрунтованості видачі вказаної довідки з урахуванням положень частини першої статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини третьої статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право вимагати від підприємства відповідні документи, видані ним для оформлення пенсії.
За таких обставин, відмовляючи позивачу у зарахуванні періоду його трудової діяльності в шкідливих і важких умовах праці електрозварником ручного зварювання з 01.08.2007 по 17.04.2011 до пільгового стажу за Списком №2, відповідач діяв протиправно, тому з метою відновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 2 вказані періоди його роботи.
З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області від 29.04.2025 № 912050813226 є протиправним та підлягає скасуванню.
Позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періодів з 21.06.1991 по 03.01.1994, з 10.01.1994 по 31.07.2007 та з 18.04.2011 по 31.08.2013, не підлягають задоволенню з наступного.
Як встановлено судом, трудова книжка позивача в частині вказаних періодів не містить відомостей, які б свідчили про зайнятість позивача на відповідному підприємстві повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, відсутні і відомості щодо найменування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, тому посилання позивача на те, що трудовою книжкою належним чином підтверджено його пільговий стаж безпідставні.
Суд зазначає, інформації в трудовій книжці щодо назви посади (професії) та періоду роботи на такій недостатньо для зарахування вказаних періодів роботи саме до пільгового стажу, оскільки пільгова пенсія призначається працівникам за умови їх зайнятості на відповідних роботах повний робочий день у шкідливих та важких умовах, що необхідно встановити.
Тобто, відомості про роботу позивача у спірний період не можуть підтвердити факт його роботи повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, а зазначення у трудовій книжці періодів роботи та назви посади не свідчить про наявність у позивача права на зарахування вказаних спірних періодів до пільгового стажу, оскільки не звільняє від врахування інших умов, встановлених статтею пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», необхідних для зарахування вказаних періодів трудової діяльності періодів до пільгового стажу.
Водночас, наявні в матеріалах справи документи не підтверджують зайнятість позивача повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці по Списку № 2 у періоді з 21.06.1991 по 03.01.1994, з 10.01.1994 по 31.07.2007 та з 18.04.2011 по 31.08.2013, тоді як підтвердження зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці є однією з обов'язкових умов при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах. І таке підтвердження може містити безпосередньо трудова книжка, проте у разі відсутності в ній необхідних записів, подання уточнюючої довідки є обов'язковим.
Разом з цим, доказів наявності довідки(ок) уточнюючого характеру на підтвердження пільгового стажу роботи на відповідній посаді у вказані спірні періоди трудової діяльності позивача із зазначенням характеру виконуваної роботи, віднесення даної професії до відповідних Списків, що надають право на призначення пільгової пенсії, та інформації про зайнятість на роботах із шкідливими і важкими умовами праці повний робочий день, позивачем до позовної заяви не надано, а матеріали справи не містять.
Довідки ТОВ «Дніпровський олійноекстракційний завод» №99 від 14.04.2025 та №102 від 16.04.2025, на які посилається позивач, не є довідками, уточнюючого характеру, оскільки містять лише відомості щодо періодів роботи позивача на ЗАТ «Дніпровський олійноекстракційний завод» з 10.01.1994 по 20.06.2017, а також про перейменування підприємства, проте не містять інформації щодо характеру виконуваної роботи протягом вказаних періодів, віднесення даної професії до відповідних Списків, що надають право на призначення пільгової пенсії, та інформації про зайнятість на роботах із шкідливими умовами праці повний робочий день.
Щодо наданого позивачем акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 05.02.2013 (форма П-4), суд зазначає, що такий документ не може засвідчити пільговий стаж у спірні періоди, оскільки не є довідкою уточнюючого характеру в розумінні пункту 20 Порядку № 637. Такий акт фіксує, що захворювання спричинене умовами праці на конкретному підприємстві, та є підставою для оформлення необхідних документів для отримання працівником страхових виплат та соціальних гарантій, пов'язаних з професійним захворювання.
Позивачем необґрунтовано неможливості отримання необхідних документів на підтвердження спеціального (пільгового) стажу роботи у вказані спірні періоди.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі відмови роботодавця надати його працівнику довідку, яка підтверджує пільгових характер роботи, така особа має можливість скористатись своїм правом на судовий захист у іншому процесі (цивільному), пред'явивши позов до товариства щодо видачі відповідної довідки.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.07.2019 у справі № 336/3067/17.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у зазначеному рішенні зазначила, що для призначення пенсії за віком на пільгових умовах необхідно підтвердити пільговий характер умов праці, уточнюючою довідкою підприємства, саме про зайнятість в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно відмовив у зарахуванні позивачу до пільгового стажу за Списком №2 періодів його роботи з 21.06.1991 по 03.01.1994, з 10.01.1994 по 31.07.2007 та з 18.04.2011 по 31.08.2013, оскільки позивачем не надано уточнюючих довідок про характер виконуваної роботи, доказів щодо віднесення посад, на яких працював позивач, до Списків посад, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а відомості про трудову зайнятість позивача у період його роботи на відповідних підприємствах, що зазначені у його трудовій книжці, не підтверджують факт його роботи повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та віднесення цих посад до Списків посад, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутись до органу пенсійного фонду за місцем проживання, надавши такі документи.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 22.04.2025, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Як вбачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачем заяви позивача від 22.04.2025 у вигляді рішення від 29.04.2025 №912050813226, яке скасовано судом як протиправне.
При цьому, судом зроблено висновок про неправомірність не зарахування відповідачем періодів роботи позивача з 01.08.2007 по 17.04.2011 до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, та зобов'язано відповідача зарахувати такі періоди роботи до пільгового стажу.
Суд зазначає, обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, що встановлено судом, поряд з цим на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пільгового стажу за Списком №2 з урахуванням зобов'язальних вимог суду, зважаючи також на дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 22.04.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду викладене, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору в сумі 484,48 грн.
Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) від 29.04.2025 №912050813226.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, періоди його роботи з 01.08.2007 по 17.04.2011.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 22.04.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова