03 листопада 2025 року Справа № 160/18063/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
20.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 047050032190 від 05.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 2 періоди з 02.11.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 01.06.1998, з 02.06.1998 по 06.02.2003, з 07.02.2003 по 15.07.2009, з 05.06.2010 по 15.05.2013, з 16.07.2009 по 04.06.2010 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 1 період навчання з 01.09.1985 по 19.07.1988;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 за її заявою від 28.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, так як остання має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком № 2 та досягла необхідного пенсійного віку.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому рішенням відповідача-1 було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та вказано, що до стажу роботи за списком №2 не зараховано періоди роботи, згідно довідок, що підтверджують спеціальний трудовий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, які видані 07.08.2015 року, оскільки частково наявні документи про проведення атестації робочих місць, відповідно до п.4 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства соціальної підтримки від 18.11.2005 №383 (атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років). В матеріалах справи наявні документи видані архівним управлінням, при цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат» знаходиться в стані припинення. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки записи трудової книжки та надані документи підтверджують наявність у позивача необхідного пільгового стажу, при цьому рішення відповідача-1 не містить підстав незарахування таких періодів. З огляду на вказане позивач просила задовольнити позовні вимоги.
26.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
08.07.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що спірне рішення є правомірним, оскільки о стажу роботи за Списком № 2 не зараховано періоди роботи, згідно довідок, що підтверджують спеціальний трудовий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, які видані 07.08.2015, оскільки частково наявні документи про проведення атестації робочих місць. В матеріалах справи наявні документи видані архівним управлінням, при цьому згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України «ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат» (05393043) знаходиться в стані припинення. З огляду на вказане відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
14.07.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що спірне рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах є правомірним та відповідає положенням закону, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж. З огляду на вказане відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
02.09.2025 року та 03.11.2025 року ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 28.05.2025 року звернулась Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за принципом екстериторіальності, розглянуто заяву позивача від 28.05.2025 року та прийнято рішення № 047050032190 від 05.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах, відповідно до якого зазначено, що вік заявниці на дату звернення становить 55 років 26 днів, стаж роботи за списком №1 становить 3 роки 3 місяці, стаж роботи за списком №2 не розраховано. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці зараховано періоди роботи згідно довідки, що підтверджує спеціальний стаж №018-1-379 від 23.07.2015 року. До стажу роботи за списком №2 не зараховано періоди роботи, згідно довідок, що підтверджують спеціальний трудовий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, які видані 07.08.2015 року, оскільки частково наявні документи про проведення атестації робочих місць, відповідно до п.4 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства соціальної підтримки від 18.11.2005 №383 (атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років). В матеріалах справи наявні документи видані архівним управлінням, при цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат» знаходиться в стані припинення.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача-1 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, частиною 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1, 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом, що відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, є Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII).
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Судом встановлено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 від 29 липня 1988 року містить наступні записи, зокрема:
- 01.09.1985 року по 29.07.1988 року - навчання в СПТУ № 23 м. Дніпродзержинська;
- 29.07.1988 року - прийнята в цех № 5д апаратником окислення 3 розряду Дніпродзержинське виробниче об'єднання «Азот»;
- 23.02.1989 року - у зв'язку з ліквідацією цеху переведена до цеху № 6-2 апаратником окислення 3 розряду, корпуса 552 Азотно-тукового заводу;
- 28.10.1991 року - звільнена за ст. 38 КЗпПУРСР, маючи дітей у віці до 14 років;
- 02.11.1991 року - прийнята до Дніпровського металургійного комбінату імені Ф.Е.Дзержинського в цех випалювання вапна машиністом конвеєру 3 розряду;
- ДМК ім. Дзержинського з 28.02.1997 року перейменовано у ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат» ім. Ф.Е, Дзержинського;
- 02.06.1998 року - у зв'язку із покращенням структури управління, покращення організації та забезпечення виробництва переведена у вогнетривко-вапняковий цех машиністом конвеєру, дільниці обертових печей 3 розряду;
- Робоче місце атестовано згідно постанови № 992 від 29.12.06;
- 16.07.2009 року - переведена в управління технічного контролю новопрокатна дільниця (гаряча ділянка) контролером у виробництві чорних металів 3 розряду за строковим договором;
- 05.06.2010 року - переведена у вогнетривко-вапняковий цех ділянка по переробці залізовапнякових концентратів машиністом конвеєру 3 розряду за строковим договором;
- 22.08.2010 року - переведена там же ділянка обертових і шахтних печей машиністом конвеєру 3 розряду;
- ВАТ Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського з 23.05.2011 перейменовано у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського»;
- Робоче місце атестовано за Списком № 2 згідно постанови № 655 від 26.12.12;
- 18.05.2013 - звільнена за ініціативою робітника, ст. 38 КЗпП України.
Також, вищевказані дані у трудовій книжці позивач підтвердила архівними довідками архівного управління Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 16.05.2025 № 0-21/2-09/712, від 16.05.2025 № 0-21/2-09/713, від 16.05.2025 № 0-21/2-09/714, від 16.05.2025 № 0-21/2-09/714/1, від 16.05.2025 № 0-21/2-09/714/2 (історична довідка).
Відповідно до уточнюючої довідки від 23.07.2015 № 018-1-379 позивач працювала повний робочий день в Дніпродзержинському виробничому об'єднанні «Азот» у виробництві хімічному мінеральних та органічних кислот, їх похідних цеху № 5-Д, у виробництві вибухових речовин азотної кислоти і її солей цеху № 6-2 у період з 29 липня 1988 року по 22 лютого 1989 року, з 23 лютого 1989 року по 28 жовтня 1991 року, на посаді апаратник окислення, що передбачено Списком № 1.
Згідно уточнюючої довідки від 07.08.15 № 023-1952 позивач працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» у цеху випалювання вапна у період з 02.11.1991 по 31.12.1991 (постійно), на посаді машиніст конвеєру, що передбачено Списком № 2 розділ IV підрозділ: 2а код КП: - -.
Відповідно до уточнюючої довідки від 07.08.15 № 023-1953 позивач працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» у цеху випалювання вапна у період з 01.01.1992 по 10.03.1994 (постійно), на посаді машиніст конвеєру, що передбачено Списком № 2 розділ III підрозділ: 2 код КП: 2040200а-1753в.
Згідно уточнюючої довідки від 07.08.15 № 023-1954 позивач працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» у цеху випалювання вапна, у вогнетривко-вапняковому цеху у період з 11.03.1994 по 01.06.1998, з 02.06.1998 по 06.02,2003 (постійно), на посаді машиніст конвеєру, що передбачено Списком № 2 розділ III підрозділ: 2 код КП: 2040200а-1753в.
Відповідно до уточнюючої довідки від 07.08.15 № 023-1955 позивач працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» у вогнетривко-вапняковому цеху у період з 07.02.2003 по 15.07.2009 (6 років 04 місяці 24 дні), з 05.06.2010 по 15.05.2013 (2 роки 11 місяців 08 днів), на посаді грохотовщик-машиніст конвеєру, що передбачено Списком № 2 розділ III підрозділ: 2 код КП: 3.2а-3.
Згідно уточнюючої довідки від 07.08,15 № 023-1956 позивач працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» в управлінні технічного контролю у період з 16.07.2009 по 04.06.2010 (00 років 10 місяців 18 днів), на посаді контролер у виробництві чорних металів, зайнятий на гарячих ділянках робіт, що передбачено Списком № 2 розділ III підрозділ: 3 код КП: 3.3а.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем-1 не вказано будь-які посилання щодо невідповідності даних щодо вказаного періоду, зазначеного у трудовій книжці, помилок у їх оформленні.
Суд звертає увагу, що зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином та містяться відомості про проведення атестації робочого місця. Даний факт відповідачами не оспорюється.
Крім того, вказана професія позивача включена до Списку №1 та Списку №2, що затверджені постановою КМ СРСР №10 від 26.01.1991 року, постановою Кабінету Міністрів України, №162 від 11.03.1994 року, постановою Кабінету Міністрів України, від 16.01.2003 №36 та відносяться до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію на пільгових умовах.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що відповідачем-1 вчинялись будь-які дії щодо витребування необхідних документів, а не вчинення органами Пенсійного фонду України таких дій, на думку суду, не покладає надмірного тягаря та обов'язку на позивача.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно пункту 4.7 вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Оскільки відповідачем-1 не зазначено висновок щодо періоду пільгового стажу позивача, не зазначено причини неврахування відомостей трудової книжки позивача, суд дійшов висновку, що відповідач-1 неповно розглянув надані позивачем документи, не визначився щодо спірних періодів.
Щодо незарахування до пільгового стажу за Списком № 1 період навчання з період навчання з 01.09.1985 року по 19.07.1988 року, суд зазначає наступне.
Так, в пункті 8 Порядку № 637 визначено, що час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відповідно до Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 період навчання в ПТУ прирівнюється до роботи, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або в пільгових розмірах (п.»з» ч.1 та ч. 3 п. 109 розділу VIII)
Відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання в професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учнів, слухачів, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29 липня 1988 року позивач у період з 01.09.1985 року по 19.07.1988 року проходила навчання в СПТУ № 23 м. Дніпродзержинська з 01.09.1985 по 19.07.1988 за професією апаратник широкого профілю 3 розряду, що також підтверджується Дипломом №857758 від 19.07.1988 року, а з 29.07.1988 - прийнята в цех № 5д апаратником окислення 3 розряду Дніпродзержинське виробниче об'єднання «Азот», тобто працювала на посаді, що дає право на пільгову пенсію за Списком №1, що підтверджується трудовою книжкою позивача та витягом з пенсійної справи.
З огляду на вказане період навчання з 01.09.1985 року по 19.07.1988 року повинен також зараховуватись до пільгового періоду за Списком №1, при цьому спірне рішення відповідача-1 не містить посилань та підстав неврахування такого періоду, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо вимог в частині незарахування до стажу роботи за списком №2 періоди роботи, згідно довідок, що підтверджують спеціальний трудовий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, які видані 07.08.2015 року, з підстав відсутності атестації робочого місця, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах № 383 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 або Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Отже, роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Проте, розуміючи положення пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 або Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1 або Списком №2.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.
Так, трудова книжка позивача та надані позивачем документи містять необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, які віднесені до Списку № 2. В трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином.
Вищевказані періоди роботи позивача також, підтверджуються довідкою довідками архівного управління Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 16.05.2025 № 0-21/2-09/712, від 16.05.2025 № 0-21/2-09/713, від 16.05.2025 № 0-21/2-09/714, від 16.05.2025 № 0-21/2-09/714/1, від 16.05.2025 № 0-21/2-09/714/2 (історична довідка) про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Отже, періоди роботи позивача з 02.11.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 01.06.1998, з 02.06.1998 по 06.02.2003, з 07.02.2003 по 15.07.2009, з 05.06.2010 по 15.05.2013, з 16.07.2009 по 04.06.2010 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» має бути зарахований до пільгового стажу по Списку № 2.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 047050032190 від 05.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Щодо вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 2 періоди з 02.11.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 01.06.1998, з 02.06.1998 по 06.02.2003, з 07.02.2003 по 15.07.2009, з 05.06.2010 по 15.05.2013, з 16.07.2009 по 04.06.2010 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та за Списком № 1 період навчання з 01.09.1985 по 19.07.1988, суд зазначає наступне.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати відповідача-1 зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 2 періоди з 02.11.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 01.06.1998, з 02.06.1998 по 06.02.2003, з 07.02.2003 по 15.07.2009, з 05.06.2010 по 15.05.2013, з 16.07.2009 по 04.06.2010 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та за Списком № 1 період навчання з 01.09.1985 по 19.07.1988.
Щодо вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 за її заявою від 28.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, так як остання має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком № 2 та досягла необхідного пенсійного віку, суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, то саме цей орган і має завершити процедуру розгляду заяви про призначення позивачу пенсії за віком.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача від 28.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в сумі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією №6652-3046-1206-1697 від 18.06.2025 року.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов'язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 605,60 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, буд.15, код ЄДРПОУ 20551088), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 047050032190 від 05.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 2 періоди з 02.11.1991 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 року по 10.03.1994 року, з 11.03.1994 року по 01.06.1998 року, з 02.06.1998 року по 06.02.2003 року, з 07.02.2003 року по 15.07.2009 року, з 05.06.2010 року по 15.05.2013 року, з 16.07.2009 року по 04.06.2010 року у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 1 період навчання з 01.09.1985 року по 19.07.1988 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв