04 листопада 2025 року Справа №160/27761/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними наказів та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі №160/27761/24, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.10.2024 №410 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації в складі команди НОМЕР_1 » в частині призову ОСОБА_1 на військову службу у зв'язку з мобілізацією.
Скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №296 від 05.10.2024 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №160/27761/24 набрало законної сили 21.10.2025.
27.10.2025 до суду надійшла заява представника позивача від 24.10.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №160/27761/24 шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 подати Дніпропетровському окружному адміністративному суду звіт про виконання судового рішення від 07.01.2025 у справі №160/27761/24. Також, представник позивача просить суд зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати до суду Звіт про виконання судового рішення від 18.10.2024 у справі №160/27761/24.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначив, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №160/27761/24 відповідачами не виконано. Також, представник позивача вказав, що військовою частиною НОМЕР_1 не виконано вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 про забезпечення позову в частині заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо переведення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншої військової частини - до набрання законної сили рішенням суду у справі №160/27761/24. Зокрема, представник позивача повідомив суд про те, що командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ (по стройовій частині) №345 від 20.11.2024, яким ОСОБА_1 переміщено/переведено з військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 . Наразі ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження військової служби.
Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено у статті 382 КАС України, за приписами частини першої якої суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 381-2 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі може суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.
При цьому, зазначена норма не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.
Вказана позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.05.2020 у справі №800/320/17.
Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-Позивача.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання Відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих назабезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання,є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Суд вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.
Рішення суду, яке набрало законної сили, має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб'єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.
У випадку ухилення боржника - суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов'язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.
Оскільки на момент звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі 160/27761/24, а також ухвали суду від 18.10.2024, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та встановити відповідачам строк для подання звіту - 15 днів з дати отримання копії даної ухвали.
Керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача - адвоката Суботіна Геннадія Геннадійовича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/27761/24, - задовольнити.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати у 15-денний термін звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі №160/27761/24.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати у 15-денний термін звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі №160/27761/24.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати у 15-денний термін звіт про виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 про забезпечення позову у справі №160/27761/24 з наданням пояснень щодо переміщення/переведення ОСОБА_1 з військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 .
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про встановлення судового контролю.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя А.О. Сластьон