м. Вінниця
04 листопада 2025 р. Справа № 120/9099/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни , розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (далі - УСЗН (Лівобережне) ДСП Вінницької міської ради, управління відповідач) із позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення відмови у внесені додаткового запису до посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", серія ДДА Nє085185 від 29.07.2022 року, виданого Управлінням соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, на ім?я ОСОБА_1 , про продовження терміну одержання державної соціальної допомоги на період воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування, але на весь строк інвалідності до 01.11.2025 р. ;
- зобов?язати Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради внести додатковий запис до посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", серія ДДА Nє085185 від 29.07.2022 року, виданого Управлінням соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, на ім?я ОСОБА_1 , про продовження терміну одержання державної соціальної допомоги на період воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування, але на весь строк інвалідності до 01.11.2025 р.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що на період воєнного стану було продовжено виплату соціальної допомоги особам із інвалідністю, відтак, на думку позивача, йому протиправно відмовлено у внесенні додаткового запису до посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".
Ухвалою від 07.07.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та визначено здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач вказав, що допомога продовжена автоматично до 30.06.2025 р. При цьому, постановою КМУ №1338 визначено, що у разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи» (, і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 “Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України» не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях: чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов'язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Отже, позивач має пройти оцінювання повсякденного функціонування .
Окремо вказано, що постанова КМУ №214 не покладає на органи соціального захисту вносити будь - які додаткові записи до посвідчень.
Також зазначено , постановою КМУ від 11.06.2025 р. №695 повноваження стосовно виплати допомоги з 01.07.2025 р. покладено на ПФУ.
30.07.2025 р. надійшла відповідь на відзив, в якій вказано на те, що у посвідчення передбачено внесення записів про продовження виплати допомоги, відтак, така можливість наявна. Окремо зазначено й про те, що право на отримання допомоги підтверджується виключно посвідченням, відповідно, відсутність записів в такому позбавляє позивача права на отримання допомоги.
Ухвалою від 04.11.2025 р. відмовлено в залученні третьої особи.
Визначаючись щодо позовних вимог , суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон №875-XII) визначаються основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Згідно приписів ст.3 Закону № 875-XII інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України..
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону №875-XII визначено, що діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у: виявленні, усуненні перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі - об'єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту; охороні здоров'я; соціальному захисті; забезпеченні виконання індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю; наданні пристосованого житла; сприянні громадській діяльності.
Згідно ч.ч.2 та 3 ст. 4 Закону №875-XII соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.
Пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію "дитина з інвалідністю" (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату). Порядок оформлення та видачі відповідних посвідчень іноземцям, які відповідно до закону мають право на пільги, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Приписами ст. 36 Закону №875-ХІІ матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.
Пунктами 1, 2 розділу 2 Порядку оформлення, видачі, обліку та зберігання посвідчень для осіб, які одержують державну соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», затвердженого наказом МСП від 11.01.2019 р. №35 визначено, що посвідчення оформлюються та видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем перебування особи на обліку як одержувача державної соціальної допомоги.
У разі утворення об'єднаної територіальної громади орган соціального захисту населення передає посвідчення посадовим особам уповноважених підрозділів з питань соціального захисту населення виконавчих органів рад об'єднаних територіальних громад (за наявності таких осіб) для їх видачі одержувачам державної соціальної допомоги.
Посвідчення оформлюється на ім'я особи з інвалідністю з дитинства, дитини з інвалідністю, особи, яка не має права на пенсію, особи з інвалідністю, якій призначено державну соціальну допомогу.
Згідно п. 3 постанови КМУ від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» визначено, що З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи:
встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов'язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
перевірка обґрунтованості рішень та розгляд скарг на рішення медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості та/або оскарження рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
У разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи» , і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 “Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України» не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях: чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов'язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Із процитованого вбачається , що законодавець зобов'язав чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов'язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Суд вказує, що позивач є чоловіком віком 52 роки та йому встановлено третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, відтак, він зобов'язаний пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р.
Окремо суд зауважує й на те, що пп.1, 2, 10 п. 5 постановою КМУ від 11.06.2025 р. №695 Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України, яка набрала чинності 01.07.2025 р., визначено Пенсійному фонду України: забезпечити з 1 липня 2025 р. призначення і виплату:державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю; державної соціальної допомоги на догляд державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю; допомоги на поховання. Забезпечити протягом 10 робочих днів з дати отримання від структурних підрозділів/центрів з нарахування пакетів документів щодо звернень за призначенням державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги на догляд, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомоги на поховання, за якими не прийнято рішень станом на 30 червня 2025 р., їх розгляд і прийняття рішень щодо призначення/відмови у призначенні таких видів державної соціальної допомоги. Забезпечити до 1 лютого 2026 р. виготовлення бланків та видачу посвідчень для осіб, які одержують державну соціальну допомогу відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»;
Також, п. 9 даної постанови установлено, що посвідчення для осіб, які одержують державну соціальну допомогу відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», форма бланків яких затверджена Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності, дійсні до закінчення строку їх дії або до заміни їх в установленому порядку на нові.
Отже на дату подання позову у відповідача відсутні повноваження на внесення будь -яких записів до діючих посвідчень , в тому числі на внесення додаткового запису до посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".
Окремо суд зауважує, що посвідчення позивача дійсне лише до закінчення строку його дії , тобто до 30.11.2024 р. , а отже термін його дії збіг та останній може звернутись до пенсійного органу для його заміни на нове за наявності підстав.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними в цілому, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
в задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін НОМЕР_1 )
Відповідач: Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (вул. Замостянська, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 38782790)
Повний текст рішення сформовано 4.11.25 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна