м. Вінниця
04 листопада 2025 р. Справа № 120/15369/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук А.В., розглянувши письмово заяву про забезпечення позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови
03.11.2025 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
Разом із позовною заявою представник позивача адвокат Мишковська Т.М. подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Управління державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 21.10.2025 № ОПШ 001023 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000 грн до ФОП ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви, представник позивача вказує, що стягнення з позивача суми штрафу може відбутися до ухвалення рішення судом, тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, зумовлює примусове виконання постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу та тягне за собою наслідки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Відтак, вчинення державним виконавцем виконавчих дій дійсно може призвести до негативних наслідків для позивача.
При цьому, вжиття заходів забезпечення позову ніяким чином не перешкоджатиме виконанню оскаржуваної постанови в разі відмови позивачу в задоволенні позову, оскільки, відповідно до частини 6 статті 157 КАС України, у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
На переконання заявника, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь, а забезпечення позову та зупинення виконання постанови передусім зумовлене тим, що в подальшому для відновлення порушених прав та інтересів ФОП ОСОБА_1 необхідно буде докласти надмірних зусиль та витрат.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Беручи до уваги те, що матеріалів заяви достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подану представником позивача заяву про забезпечення позову, суддя приходить до наступного висновку.
Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів пункту 5 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Так, положення статті 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони, в тому рахунку, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.04.2020 у справі № 580/2403/19 зазначив наступне: …Підстави забезпечення позову, передбачені частини другої статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти .
У відповідності до частини другої статті 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, у випадку, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів забезпечення позову, у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову представник позивача зазначає, що оскаржувана постанова вважається виконавчим документом та може бути звернена відповідачем до примусового виконання. Водночас її оскарження до суду не зупиняє її дію, якщо суд не застосує відповідні заходи забезпечення позову. Відтак, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може спричинити істотні негативні наслідки для нього як потенційного боржника у виконавчому провадженні у разі відкриття виконавчого провадження.
Оцінюючи відповідні доводи позивача суддя враховує, що рішення суб'єктів владних повноважень безумовно справляють певний несприятливий вплив на учасників правовідносин, у яких такі рішення прийняті. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Разом з тим слід звернути увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не у кожному випадку є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18 та від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19, від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18).
В іншому разі, застосування заходів забезпечення адміністративного позову стане можливим у кожному спорі, де предметом оскарження є акти індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, а зупинення таких рішення матиме правові наслідки, близькі за своїм змістом до тих, які настають у випадку задоволення позовних вимог, скасування оскаржуваного рішення та набрання позитивним для позивача судовим рішенням законної сили.
Тому у кожному випадку суд повинен надати оцінку характеру ймовірних наслідків рішення суб'єкта владних повноважень, про зупинення дії якого просить позивач, і лише у виняткових випадках за клопотанням позивача чи з власної ініціативи може постановити ухвалу про забезпечення позову.
Суддя вважає, що наведене позивачем обґрунтування заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях щодо можливого пред'явлення оскаржуваної постанови до виконання у майбутньому та подальших негативних наслідків для позивача.
Однак, доказів на підтвердження того, що відповідачем розпочато вчинення будь-яких дій з метою примусового виконання такої постанови, матеріали позову та заяви не містять, а тому побоювання ризиків заподіяння позивачу шкоди, як потенційному боржнику у виконавчому провадженні, на думку суду, є передчасним.
Більше того, суддя зазначає, що ймовірне настання негативних наслідків для заявника ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову. Адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення порушених прав заявника, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.
При цьому варто також звернути увагу на те, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 01.06.2022 у справі № 380/4273/21 уточнила правовий підхід при розгляді питань забезпечення позову у справах про оскарження постанов державних органів, зазначивши, що суд при розгляді заяви про забезпечення позову у справах про оскарження постанов про накладення штрафу має оцінювати всі обставини у сукупності. Суди мають враховувати суму штрафу, майновий стан позивача, чи було пред'явлено постанову до виконання, чи відкрито виконавче провадження тощо. Також мають досліджуватися достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Тобто, заявник повинен надати суду належні та допустимі докази наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Правова позиція щодо необхідності подання відповідних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, викладена також і в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 640/19275/18, від 19.09.2024 у справі № 440/3038/24.
Так, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтував необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови виключно тим, що державним виконавцем буде відкрито виконавче провадження та ним вчинятимуться дії щодо примусового виконання виконавчого документа, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь, у разі невжиття таких заходів в подальшому для відновлення порушених прав та інтересів ФОП ОСОБА_1 необхідно буде докласти надмірних зусиль та витрат.
Проте, на переконання суду, такі аргументи не є достатніми для вжиття відповідного заходу забезпечення позову, оскільки саме по собі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом без наведення обставин, які обґрунтовано свідчать про неможливість відновлення прав та інтересів заявника у разі задоволення позову, не є беззаперечним свідченням настання негативних наслідків для позивача, та, відповідно, не свідчить про наявність обставин, за яких допускається вжиття заходів забезпечення позову.
Представником позивача не наведені обставини, які впливають на співмірність та необхідність забезпечення позову з метою уникнення негативних наслідків, які, в свою чергу, можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача.
Посилання представника позивача на ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів без вжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову, то тут слід врахувати те, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, що включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше. Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є беззаперечними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 22 вересня 2022 року у справі № 160/1609/22 та від 29 вересня 2022 року у справі № 380/3826/21.
Дослідивши аргументи позивача наведені у заяві про забезпечення позову, суд вказує, що зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень статті 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки заявником не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
Відмовити у задоволенні заяви ізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі № 120/15369/25.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Томчук Андрій Валерійович