Справа № 519/2268/25
1-кс/519/480/25
04.11.2025 м. Південне
Слідчий суддя Південного міського суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, яка полягає у відмові про визнання потерпілою в кримінальному проваджені №12022161200000357 відомості про яке 18.11.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України,
Суть процесуального питання, що розглядається слідчим суддею.
1.21.10.2025 до Південного міського суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, яка полягає у відмові про визнання потерпілою в кримінальному проваджені №12022161200000357 відомості про яке 18.11.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
2.Скарга мотивована тим, що скаржник неодноразово зверталася зі скаргою на дії слідчого СВ ВП № 4 Одеського РУП № 2 ГУ НП в Одеській області, пов'язані з винесенням постанови про відмову в задоволенні клопотання про визнання ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні № 12022161200000357 від 18.11.2022.
3.Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_4 від 08.02.2024 (справа № 519/1644/23) постановлено постанову слідчого СВ ВП № 4 Одеського РУП № 2 ГУ НП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_5 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у межах кримінального провадження № 12022161200000357 від 18.11.2022, скасувати.
4.Ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області ОСОБА_6 від 09.05.2024 (справа № 519/505/24) постановлено постанову слідчого СВ ВП № 4 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 11.03.2024 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у межах зазначеного вище кримінального провадження, скасувати та зобов'язати слідчого невідкладно розглянути клопотання ОСОБА_3 про залучення її в якості потерпілої, із дотриманням вимог КПК України та встановлених під час досудового розслідування обставин.
5.Ухвалою слідчого судді Південного міського суду Одеської області ОСОБА_8 від 05.09.2025 (справа № 519/1817/25) постановлено Зобов'язати слідчого СВ ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , іншого слідчого, який уповноважений здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022161200000357 від 18.11.2022 за ознаками ч.1 ст.366 КК України, повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 про залучення її в якості потерпілої, із дотриманням вимог КПК України та встановлених під час досудового розслідування обставин.
6.Листом №211981-2025 від 09.10.2025 (513248) слідчим СВ ВП № 4 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_10 скаржника було повідомлено, що у задоволенні її клопотання про визнання потерпілою їй відмовлено.
7.Скаржник посилаючись на поверхневе (формальне) ознайомлення слідчого з матеріалами справи та порушення норм процесуального законодавства, просить слідчого суддю скасувати рішення слідчого, викладеного у листі №211981-2025 від 09.10.2025 (513248), згідно якого їй відмовлено у визнанні потерпілою та зобов'язати слідчого повторно розглянути подане клопотання (заяву) про визнання ОСОБА_3 потерпілою.
8.Прокурор ОСОБА_11 заперечував проти задоволення скарги, вважає, що відсутні порушення кримінально - процесуального законодавства.
Обставини, встановлені слідчим суддею, зміст процесуальних правовідносин.
9.В провадженні ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження №12022161200000357 від 18.11.2022 за ознаками ч.1 ст.366 КК України КК України.
10.Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_4 від 08.02.2024 (справа № 519/1644/23) постановлено постанову слідчого СВ ВП № 4 Одеського РУП № 2 ГУ НП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_5 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у межах кримінального провадження № 12022161200000357 від 18.11.2022, скасувати.
11.Ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області ОСОБА_6 від 09.05.2024 (справа № 519/505/24) постановлено постанову слідчого СВ ВП № 4 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 11.03.2024 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у межах зазначеного вище кримінального провадження, скасувати та зобов'язати слідчого невідкладно розглянути клопотання ОСОБА_3 про залучення її в якості потерпілої, із дотриманням вимог КПК України та встановлених під час досудового розслідування обставин.
12.Ухвалою слідчого судді Південного міського суду Одеської області ОСОБА_8 від 05.09.2025 (справа № 519/1817/25) постановлено Зобов'язати слідчого СВ ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , іншого слідчого, який уповноважений здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022161200000357 від 18.11.2022 за ознаками ч.1 ст.366 КК України, повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 про залучення її в якості потерпілої, із дотриманням вимог КПК України та встановлених під час досудового розслідування обставин.
13.Листом №211981-2025 від 09.10.2025 (513248) слідчим СВ ВП № 4 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_10 скаржника було повідомлено, що у задоволенні її клопотання про визнання потерпілою їй відмовлено.
Норми процесуального права, якими керується слідчий суддя при розгляді скарги.
14.Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
15.Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч.1-3 ст.55 КПК України).
16.відповідно до ч.5 ст.55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
17.Згідно з ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Мотиви, якими керується слідчий суддя при розгляді скарги.
18.На думку слідчого судді звернення ОСОБА_3 до слідчого про визнання її потерпілою містило достатні обґрунтування того, що мало місце протиправне втручання посадовцями військових органів у належне заявниці право на майно.
Щодо права заявниці на виплату.
19.Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
20.Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
21.Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і «майном».
22.Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
23.Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
24.Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).
25.Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
26.Відповідно до ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
27.Заявниця є донькою загиблого військовослужбовця, та на день смерті батька навчалась на денній формі навчання КНУ імені Тараса Шевченка (довідка від 02.05.2022 № 6440), відтак підпадає під категорію «утриманці», і дані обставини підлягають перевірці слідчим у межах кримінального провадження.
28.Матеріали справи містять доказ того, що посадовими особами військових органів допущено неправомірне втручання у право заявниці на передбачені законом виплати у зв'язку із загибеллю її батька.
29.Таким чином, право заявниці на передбачені законом виплати не виглядає ілюзорним, і відповідно до встановлених обставин, має місце неправомірне втручання з боку держави.
30.Слідчий суддя звертає увагу слідчого, що законодавець не пов'язує можливість визнання особи потерпілою у кримінальному провадженні чи навпаки з встановленням всіх обставин кримінального правопорушення.
31.Закон говорить про те, що потерпілою особа стає з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
32.Тобто, висновки слідчого, на думку слідчого судді, є помилковими.
33.Суд звертає увагу, що під час попередніх розглядів скарг на дії слідчого, слідчі судді в ухвалах, зазначених у п. 3-5 цієї ухвали, зазначали про наявність у зверненні ОСОБА_3 дані обставин, що підлягають перевірці слідчим у межах кримінального провадження. Водночас, зазначені доводи не були перевірені слідчим і не було винесено вмотивованої постанови, як того вимагає ч.5 ст.55 КПК України.
34.Слідчий суддя звертає увагу слідчого, що визначення потерпілого залежить від наявності конкретної шкоди, а не лише від факту підроблення. Якщо підроблений документ безпосередньо завдав шкоди конкретній особі, то така особа має визнаватись потерпілим у кримінальному провадженні. При цьому Закон говорить про те, що потерпілою особа стає з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
35.На думку слідчого судді, слідчий помилково дійшов до необґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання ОСОБА_3 потерпілою у цьому кримінальному провадженні, не перевіривши належним чином обставини, зазначені в попередніх ухвалах слідчих суддів.
36.Враховуючи, що слідчим в порушення ч.5 ст.55 КПК України не було винесено вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_3 , слідчий суддя дійшов висновку, що скарга в частині зобов'язання слідчого повторно розглянути подане ОСОБА_3 клопотання (заяву) про визнання її потерпілою, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
37.Керуючись ст.55, ст.303-307 КПК України, слідчий суддя
38.Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та рішення про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілою, задовольнити частково.
39.Зобов'язати слідчого СВ ВП №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , іншого слідчого, який уповноважений здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022161200000357 від 18.11.2022 за ознаками ч.1 ст.366 КК України, повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 про залучення її в якості потерпілої, із дотриманням вимог КПК України та встановлених під час досудового розслідування обставин.
40.Роз'яснити, що органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
41.Ухвала слідчого судді є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.
Слідчий суддя Південного міського
суду Одеської області ОСОБА_1