Справа № 515/751/25
Провадження № 2/515/1038/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
(заочне)
04 листопада 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Луцюка В.О.,
секретар судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Паюл Тетяни Іллівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд
27 травня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій позивачка послалася на таке.
12 липня 2014 року сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу подружжя спільних дітей не мають. Спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини фактично припинили з травня 2015 року. Сторони не мають поваги один до одного та бажання спілкуватися, відповідач конфліктує з позивачкою, не бажає йти на компроміси. Спільного господарства сторони не ведуть. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та є недоцільним. Враховуючи викладене, позивачка просить суд шлюб розірвати, не надавати сторонам строк на примирення.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Позивачка клопотання про відкладення розгляду справи не подала. Від її представника - адвоката Паюл Т.І. надійшла заява про слухання справи у її та позивачки відсутність, заявлені позовні вимоги підтримали повністю, проти заочного розгляду заперечень не мали (вх. № 5553/25-Вх 21.10.2025). У своїх письмових поясненнях від 07 серпня 2025 року позивачка вказала, що з чоловіком не проживає з травня 2015 року, останній фінансово її не підтримує, хоча вона є особою з інвалідністю 2 групи, нею опікується її рідний брат ОСОБА_3 (вх. № 4669/25-Вх 10.09.2025).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про повернення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та через оголошення, опубліковане на офіційному сайті суду на порталі Судова влада України. Про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи.
Враховуючи письмову згоду позивачки на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
12 липня 2014 року Татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано шлюб (актовий запис № 58); свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане повторно 20 вересня 2018 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 » (а.с. 4).
Від даного шлюбу подружжя спільних дітей не має.
Сторони припинили подружні стосунки, спільного господарства сторони не ведуть, проживають окремо.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, на примирення не згодна, відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, та порушуватиме інтереси сторін, суд доходить висновку, що вимога позивачки про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
З довідки МСЕК серії 10 ААВ № 564712, виданої 10 квітня 2013 року, вбачається, що позивачка ОСОБА_1 має другу групу інвалідності з дитинства безстроково (а.с. 8).
Згідно з п.9 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки вона є особою з нівалідністю другої групи.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 12 липня 2014 року Татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 58 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лиман Татарбунарського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 к).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складання повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 04.11.2025.
Суддя В.О. Луцюк