Справа №523/20126/25
Провадження №1-кс/523/7282/25
04 листопада 2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту ( підозрюваного ) у порядку п.7 ч.1 ст.303 КПК України
31.10.2025 року до суду надійшла скарга на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту ( підозрюваного ) у порядку п.7, ч.1, ст.303 КПК України.
У скарзі зазначено, що стороною захисту подано клопотання в порядку ст. 220 КПК України про допит свідків, яке надійшло прокурору відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 28.10.2025 року за вх. № 69574-25 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №62025150020003008 від 31.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
28.10.2025 року з офіційної електронної пошти Одеської обласної прокуратури надійшла постанова про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту про проведення слідчих дій від 28.10.2025 року.
З матеріалів, які були надані стороні захисту з різними клопотаннями відносно клієнта (про арешт тимчасового вилученого майна, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсторонення від посади) та збору інших доказів стороною захисту, встановлено деякі відомості та свідки допит, яких має фундаментальне значення в розумінні ст. 2, ст. 9 КПК України та інших норм діючого КПК України для всебічного, повного і неупередженого розслідування кримінального провадження №62025150020003008 від 31.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
У судове засіданні скаржник та його представник не з'явився, однак представник скаржника подав заяву про розгляд скарги без їх участі, де просив підтримати його скаргу у повному обсязі.
Прокурор у судове засідання не з'явилися, при цьому був повідомлений належним чином. Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, тому суд розглядає скаргу без участі прокурора, що не є перешкодою для розгляду.
Розглянувши скаргу, дослідивши додатки, вважаю за необхідне скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 5 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ч. 3 ст. 131-2 Конституції України засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Тобто, законодавець на найвищому юридичному рівні закріпив як роль адвоката в системі правосуддя, так і гарантованість її виконання регуляторним впливом виключно законів України.
Відповідно до вимог ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Відповідно ч. 3 ст. 26 КПК Украйни слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Частиною 5 ст. 40 КПК України передбачено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Згідно з приписами ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну чи часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Пунктом 89 рішення ЄСПЛ від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції» вказано, що «хоча право кожної особи, обвинувачуваної у вчиненні кримінального правопорушення, на ефективний захист адвокатом не є абсолютним, воно становить одну з головних підвалин справедливого судового розгляду». Разом із тим, потрібно враховувати правові позиції ЄСПЛ, які містяться, зокрема, у таких рішеннях: від 19 лютого 2009 року у справі «Доронін проти України», «Шабельник проти України», від 16 грудня 2010 року у справі «Боротюк проти України», від 03 листопада 2011 року у справі «Балицький проти України», від 24 листопада 2011 року у справі «Загородній проти України», від 12 січня 2012 року у справах «Тодоров проти України», «Довженко проти України», «Іглін проти України», від 15 листопада 2012 року у справі «Єрохіна проти України» та інші.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закону) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону під іншими видами правової допомоги розуміються види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Статтями 20, 23 Закону визначено професійні права адвоката та гарантії адвокатської діяльності, як забезпечені державою складові захисту конституційного статусу адвокатів.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами.
В постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 14.02.2023 у справі № 405/680/22 зазначено, що при оскарженні дії або нездійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов'язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час, по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов'язати прийняти рішення. Тим більше, слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично бере участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК).
Відповідно з вищевказаною постановою суддів Першої судової палати ККС ВС від 14.02.2023 у справі 405/680/22 слідчий суддя не має повноважень зобов'язувати повторно розглядати заяви, однак має повноваження щодо скасування постанов, які були винесені за результатом розгляду цієї заяви.
Так як сторона захисту вважає за необхідне долучити до матеріалів справи покази свідків, які за версією захисту мають відомості які можуть спростувати підозру ОСОБА_4 , клопотання захисту в цій частині мало би бути задоволено, а свідки в свою чергу допитані, що є підставою для скасування постанови прокурора у відмові у задоволенні клопотання захисника.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 214, ч. 1, 303 - 309, 369, 371-372 КПК України слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_5 який діє в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Скасувати постанову прокурора у кримінальному провадженні - прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , від 28.10.2025 року про відмову у задоволені клопотання про проведення процесуальних дій (допиту свідків в порядку ст. 220 КПК України) в кримінальному провадженні № 62025150020003008 від 31.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В іншій частині в задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя : ОСОБА_1